13/162 Про стягнення 61 980 грн. 83 коп. - Текст документа

У квітні 2005 року сільськогосподарський виробничий кооператив “Соснова” звернувся з позовом до відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції м. Луганська про стягнення збитків, обумовлених невиконанням рішення господарського суду Луганської області № 18/132 від 03.07.2003 р. Скаржник стверджує, що відповідач не здійснив належних дій направлених на виконання наказу господарського суду Луганської області № 18/132 від 21.07.2003 року. В обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування збитків позивач посилається на ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.06.2005р. (суддя Б.В. Яресько) позов сільськогосподарського виробничого кооперативу “Соснова” залишено без задоволення в зв’язку з відсутністю протиправної поведінки з боку відповідача та в зв’язку з належним виконанням відповідачем рішення господарського суду Луганської області.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області, сільськогосподарський виробничий кооператив “Соснова” звернувся з касацій ною скаргою на згадане рішення. У скарзі сільськогосподарський виробничий кооператив “Соснова” просить рішення господарського суду Луганської області по справі № 18/132 від 21.07.2003 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов сільськогосподарського виробничого кооперативу “Соснова” повністю, стягнувши з відділу державного казначейства Артемівського району м. Луганська 61 980 грн. 83 коп. збитки, завдані позивачу невиконанням відділом ДВС наказу господарського суду Луганської області № 18/132 від 21.07.2003 р.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що місцевим судом та апеляційною інстанцією неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, ст. 1173 ЦК України (435-15) та ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) , що призвело до прийняття судом незаконних судових рішень.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

3.07.2003 року господарським судом Луганської області по справі № 18/132 прийнято рішення, яким було стягнуто з приватного підприємства “Лугатон-Плюс” на користь позивача збитки в сумі 61 200 грн., витрати на держмито в сумі 612 грн., витрати на оплату судової експертизи в сумі 50 грн. 83 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

21.07.2003 року на виконання рішення від 3.07.2003 року господарський суд Луганської області видав наказ № 18/132.

Відповідно до ст. 24 ЗУ “Про виконавче провадження” (606-14) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем виконавче провадження на виконання наказу № 18/132 було відкрито 26.08.2003 року в межах строку передбаченого ст. 24 ЗУ “Про виконавче провадження” (606-14)

Крім того, судом встановлено, що державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій дотримано вимоги ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .

Частиною 2 ст. 86 ЗУ “Про виконавче провадження” (606-14) встановлено право стягувача на відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження. Відшкодування завданих державним виконавцем збитків здійснюється у передбаченому законом порядку.

Підстави відповідальності за заподіяну державним органом шкоду передбачені статтею 1173 ЦК України (435-15) .

Невід’ємною складовою цивільно-правової відповідальності є протиправність (незаконність) дій особи, яка заподіяла цю шкоду. Відсутність цієї складової виключає можливість покладення відповідальності на особу.

Виходячи із положень ст. 1173 ЦК України (435-15) , для покладення відповідальності на відповідача його дії повинні мати протиправний характер і виражатись прийняттям незаконних рішень, здійснення незаконних дій або бездіяльністю.

Судом встановлено, що матеріали справи містять докази належного виконання відповідачем наказу господарського суду Луганської області № 18/132, яким було вчинено всі передбачені ЗУ “Про виконавче провадження” (606-14) процесуальні дії по відкриттю провадження, розшуку та встановленню місця знаходження майна, виявленню рахунків в установах банків, за результатом яких було встановлено неможливість виконання наказу господарського суду Луганської області № 18/132 в зв’язку з відсутністю у боржника будь-якого майна, коштів та інших матеріальних цінностей, на які можна звернути стягнення. Зазначене свідчить про відсутність підстав вважати про протиправність дій відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції м. Луганська під час виконання наказу господарського суду Луганської області № 18/132 від 21.07.2003 року.

З огляду на вищевикладене, твердження скаржника про необхідність покладення відповідальності на відділ державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції м. Луганська незалежно від наявності вини у діях останнього відповідно до ст. 1173 ЦК України (435-15) не ґрунтується на вимогах закону. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно вирішив спір, залишивши позовну заяву сільськогосподарського виробничого кооперативу “Соснова” без задоволення.