ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.03.2005                                          Справа N 35/4

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 28.04.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Михайлюка М.В. Невдашенко Л.П. Дунаєвської Н.Г.

     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "Енергоринок"

     на ухвалу   від   09.02.2005   р.   Київського   апеляційного
господарського суду

     у справі N 35/4 господарського суду міста Києва

     за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго"
     до Державного підприємства "Енергоринок"

     про стягнення 208997338,38 грн.

     за участю представників сторін:

     позивача не з'явились

     відповідача не з'явились

     В С Т А Н О В И В:

     Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2004  р.  у
справі  N 35/4 (суддя Михальська Ю.Б.) на підставі ст.ст.  64,  65
ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          порушено  провадження  у   справі   та
призначено її до розгляду.

     Ухвалою Київського   апеляційного   господарського  суду  від
09.02.2005 р.  (головуючий - Григорович О.М.,  судді Рябуха  В.І.,
Гольцова  Л.А.)  відмовлено  у  прийнятті  апеляційної  скарги  на
вказану ухвалу суду, оскільки Господарським процесуальним кодексом
України  не передбачено можливість оскарження ухвали про порушення
провадження у справі та призначення її до  розгляду,  винесеної  в
порядку ст.ст. 64, 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     Не погоджуючись  з  вказаною  ухвалою відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  в  якій
просить  її  скасувати  як  таку,  що  винесена  при неправильному
застосуванні   норм   процесуального   права.   Зокрема,   заявник
наголошує,  що  оскаржувана ухвала протирічить вимогам Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        .

     Заслухавши суддю-доповідача,  перевіривши   юридичну   оцінку
встановлених   фактичних  обставин,  проаналізувавши  правильність
застосування  господарським  судом  норм   процесуального   права,
колегія  суддів  Вищого  господарського  суду  України вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

     Ухвалою господарського суду міста Києва  від  24.12.2004  р.,
порушено  провадження  у справі та призначено її до розгляду.  При
винесенні вказаної ухвали суд керувався  статтями  64  та  65  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     Ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         встановлює основні
засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду,  крім випадків,  встановлених
законом.

     Зазначена конституційна норма конкретизована  законодавцем  у
ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
        , згідно
з якою учасники судового  процесу  та  інші  особи  у  випадках  і
порядку,   передбачених  процесуальним  законом,  мають  право  на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

     Отже, реалізація  конституційного  права  на  апеляційне   та
касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) (3018-14)
        
ставиться у залежність від положень процесуального закону.

     Тобто, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники
судового  процесу  та  інші  особи  мають  право   на   апеляційне
оскарження ухвали суду першої інстанції.

     Відповідно до приписів ч.  1 ст.  106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
ухвали місцевого  господарського  суду  можуть  бути  оскаржені  в
апеляційному  порядку  у  випадках,  передбачених  цим Кодексом та
Законом України "Про відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

     Отже, оскарженню  підлягають  лише ті ухвали,  про можливість
оскарження   яких   прямо   зазначено   у    відповідній    статті
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         або
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        , в яких йдеться про винесення
судом даних ухвал.

     Приписами ст.ст.  64  та  65  Господарського   процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачено можливості оскарження
судової ухвали про порушення провадження у справі  та  призначення
її до розгляду.

     Таким чином,   висновок   апеляційного   суду   про   відмову
відповідачу   у   прийнятті   апеляційної   скарги    на    ухвалу
господарського  суду  міста Києва від 24.12.2004 є обґрунтованим і
таким, що відповідає вимогам процесуального закону.

     Враховуючи викладене,  колегія суддів  Вищого  господарського
суду  України вважає,  що підстав для скасування ухвали Київського
апеляційного господарського суду від 09.02.2005 не вбачається.

     Керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Ухвалу Київського  апеляційного   господарського   суду   від
09.02.2005  р.  у  справі  N  35/4 залишити без змін,  а касаційну

скаргу - без задоволення.