ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2005 Справа N 26/86д-17/138д
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Подоляк О.А., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ТОВ "Віра-2"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 04.08.2004 року
у справі N 26/86д-17/138д
за позовом ТОВ "Віра-2"
до комунального підприємства "ВРЕЖО N 2"
за участю третіх осіб
управління житлового господарства Запорізької міської ради,
виконавчого комітету Запорізької міської ради,
приватного підприємця Ф.Н.О., ТОВ "Алві",
приватного підприємства "Вікторія"
про визнання недійсними додаткових угод,
за участю представників:
позивача - Ситенький Ю.В., Салимонова А.Л.,
відповідача - не з'явились,
приватного підприємця Ф.Н.О., ТОВ "Алві",
приватного підприємства "Вікторія" - Слизовський В.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
25.05.2004 року (суддя Шевченко Т.Н.) у справі N 26/86д-17/138д
позов ТОВ "Віра-2" до комунального підприємства "ВРЕЖО N 2" про
визнання недійсними додаткових угод від 04.07.2001 року та від
01.11.2001 року до договору N 1213 від 29.12.1994 року оренди
нежитлових приміщень загальною площею 1945,9 кв. м. розташованих
за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леніна, 144, задоволено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
04.08.2004 року (судді: Антонік С.Г., Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.)
рішення господарського суду Запорізької області від
25.05.2004 року скасоване, в задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції у
даній справі, ТОВ "Віра-2" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 04.08.2004 року
скасувати, а рішення господарського суду Запорізької області від
25.05.2004 року залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог
скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції
неправильно застосовані норми матеріального права та порушені
норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного
судового акту.
Колегія суддів, вислухавши пояснення представників позивача
та третіх осіб, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним
господарськими судами норм матеріального та процесуального права,
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд
апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
повно, об'єктивно розглянув всі обставини справи,
дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень
докази, зокрема: укладений між сторонами договір N 1213 від
29.12.1994 року оренди нежитлових приміщень загальною площею
1945,9 кв. м. розташованих за адресою: м. Запоріжжя,
вул. Леніна, 144 (далі - Договір); додаткові угоди до Договору від
04.07.2001 року та від 01.11.2001 року (далі - Додаткові угоди)
про зменшення розміру орендованої площі до 1166,85 кв. м.; рішення
виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.07.2001 року
N 250/100, від 25.10.2001 року N 419/7 та від 27.12.2001 року
N 490/28; протокол загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2" від
26.02.2002 року N 1 яким було схвалено роботу підприємства за
2001 рік.
Дослідивши належним чином вказані докази, господарський суд
апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про
необґрунтованість вимог позивача про визнання додаткових угод
недійсними внаслідок підписання їх з боку позивача неуповноваженою
на те особою, оскільки повноваження та господарська діяльність
директора ТОВ "Віра-2" Вінник Р.Т. була схвалена підприємством,
про що свідчить протокол загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2"
від 26.02.2002 року N 1.
Відповідно до ст. 63 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на
укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і
припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють,
лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.
Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її
імені представником, який не мав належних повноважень, робить її
дійсною з моменту укладення.
Крім того, рішенням Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя від 15.06.2004 року у цивільній справі N 2-2562/04,
визнано законними повноваження Вінник Р.Т. на посаді директора ТОВ
"Віра-2" в період з 20.07.1993 року по 12.03.2002 року.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення суду з цивільної справи, що
набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо
фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення
спору.
Враховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про
відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання Додаткових угод
недійсними з підстав підписання їх неуповноваженою на те особою, є
правомірним.
Відтак, прийнята господарським судом апеляційної інстанції
постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України
від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" зі
змінами та доповненнями.
Водночас, відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної
постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави
для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту
відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Віра-2" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
04.08.2004 року у справі N 26/86д-17/138д залишити без змін.