ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2005 Справа N 14/190-04-6468
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Київському
районі м. Одеса
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.12.2004
у справі господарського суду Одеської області
за позовом ПП "Граммі"
до ДПІ у Київському районі м. Одеса
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 29.10.2004 господарського суду Одеської
області - задоволено позовні вимоги, щодо визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси
N 0001332601/0 від 29.06.2004.
Постановою від 06.12.2004 Одеського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду Одеської області
від 29.10.2004 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що така форма акту
ненормативного характеру, як податкове повідомлення-рішення може
застосовуватися лише щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), вичерпний перелік яких визначено у ст.ст. 14 і 15
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
серед яких
не зазначені штрафні санкції, передбачені Законом України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДПІ у Київському районі
м. Одеса звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що
господарськими судами порушено норми матеріального та
процесуального права, а саме: п. 4 ст. 10 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
; ст.ст. 2, 15
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
; п.п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
; ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Київському районі м. Одеси N 0001332601/0 від 29.06.2004
ПП "Граммі" згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на підставі акта перевірки
N 26-0107-49 від 26.06.2004 щодо контролю за здійсненням операцій
у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності яким визначено суму податкового
зобов'язання 34000 грн. за платежем штрафні (фінансові) санкції за
порушення норм регулювання обігу готівки. Оспорюваним податковим
повідомленням-рішеням позивача зобов'язано сплатити вказані суми у
граничний строк: 10 день від дня отримання податкового
повідомлення-рішення відповідно до Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
У відповідності з п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону
розповсюджується лише на штрафні санкції які застосовуються до
платників податків у зв'язку з порушенням ним правил
оподаткування, визначених відповідними законами.
Суди, встановивши, що ДПІ у Київському районі м. Одеси має
право застосовувати штрафні санкції за порушення здійснення
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності не врахували, що податкове
повідомлення-рішення, де штрафні санкції визначені як податкове
зобов'язання, може бути прийняте тільки при порушенні податкового
законодавства та ця обставина не є підставою для визнання
оспорюваного повідомлення-рішення недійсним у цілому.
Отже, повідомлення-рішення N 0001332601/9 від 29.06.2004
підлягає визнанню недійсним лише в частині визначення позивачу
штрафних санкцій саме як податкового зобов'язання.
Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно
з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 06.12.2004 Одеського апеляційного
господарського суду та рішення від 29.10.2004 господарського суду
Одеської області зі справи N 14/190-04-6468 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Одеської області.