ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2005 Справа 02/83-38
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ПП Р.М.І.
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.02.2004 р.
у справі господарського суду Волинської області
за позовом ПП Р.М.І.
до ДПІ у Горохівському районі Волинської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 20.11.03 господарського суду Волинської області
в позові ПП Р.М.І. про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 0000731100/0 від 24.09.03 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ніяких господарських операцій
між підприємцем Р.М.І. та ПП "Техноаеро", ПФ "Корел" не
відбувалося, податкові накладні та накладні було сфальсифіковано з
єдиною ціллю отримати податковий кредит.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.02.04 вказане вище рішення господарського суду Волинської
області скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Горохівському районі Волинської області N 0000731700/0 від
24.09.2003 р. визнано недійсним в частині визначення підприємцю
Р.М.І. 2039,04 грн. податкового зобов'язання за платежем: податок
на додану вартість (в тому числі 1359,36 грн. - основний платіж.
679,68 грн. - штрафні санкції). В іншій частині рішення залишено
без змін. Постанову мотивовано тим, що 1359,36 грн., підтверджених
податковою накладною N 37 від 10.12.2001 р., складеною ПФ "Корел",
правомірно враховано позивачем до податкового кредиту, оскільки
згідно з листом Державної податкової інспекції у м. Луцьку
Волинської області N 11241/7/19-209 від 19.11.2003 це підприємство
включено до реєстру платників податку на додану вартість
30.10.1997 з індивідуальним податковим номером 250848703173, про
що видано свідоцтво N 02800091. Взяття ПФ "Корел" на облік та
внесення в базу даних як підприємства з ознаками "фіктивних" СПД
не спростовує факту реєстрації юридичної особи як платника ПДВ та
права підприємця Р.М.І. на віднесення суми 1359,36 грн. до складу
податкового кредиту.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного
господарського суду, ПП Р.М.І. звернулась до Вищого господарського
суду України із касаційною скаргою і просить її скасувати, позов
задовольнити, посилаючись на те, що судами порушено пп. 7.2.1
п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі
Закон N 168/97-ВР). Колегія суддів, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на
підставі фактичних обставин справи застосування норм
процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту,
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, за результатами перевірки дотримання вимог
законодавства про оподаткування приватного підприємця Р.М.І. за
період з 30.03.2001 р. по 30.06.2003 р. ДПІ у Горохівському районі
складено акт N 03999 від 19.09.2003, у якому вказано, що, позивач
здійснював розрахунки з фіктивною фірмою ПП "Техноаеро" та ПФ
"Корел" і в порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4.
ст. 7 Закону України N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зайво віднесла
11 349 грн. ПДВ до складу податкового кредиту.
На підставі вказаного акту ДПІ у Горохівському районі
прийнято податкове повідомлення рішення від 24.09.2003
N 0000731700/0, яким позивачу визначено 17023,5 грн. податкового
зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених
в Україні товарів, в тому числі 11349 грн. - основний платіж та
5674,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Крім того судами встановлено, що позивач протягом грудня
2001 р. - II-го кварталу 2003 року включив до складу податкового
кредиту 1 1349 грн. на підставі податкових накладних N 16/05 від
16 травня 2003, N 29/03 від 29 березня 2003, N 102 від 4 жовтня
2002, N 93 від 12.09.2002, N 85 від 27 серпня 2002, N 80 від
14.08.2002, N 78 від 08.08.2002, N 76 від 01.08.2002, N 60 від
19.07.2002, N 55 від 1 7.07.2002, N 53 від 02.05.2002, N 45 від
17.04.2002, N 41 від 11.04.2002, N 37 від 04.03.2002, N 31 від
20.02.2002, N 25 від 13.02.2002, N 21 від 08.02.2002, N 15 від
5 лютого 2002, складених ПП "Техноаеро", м. Дніпропетровськ та
податкової накладної N 37 від 10.12.2001 р., складеної ПФ "Корел",
м. Луцьк. Вказані податкові накладні містять відомості,
передбачені п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до листа ДПА у Дніпропетровській області
N 19333/7/26-2205 від 22.08.2003 ПП "Техноаеро" на території
Дніпропетровської області не зареєстровано. Відтак, воно не було
зареєстроване як платник податку на додану вартість у порядку,
передбаченому статтею 9 Закону України N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 та не мало права складати податкові накладні, у
зв'язку з чим позивач безпідставно відніс до складу податкового
кредиту 9989.64 грн. по податкових накладних ПП "Техноаеро".
Згідно з листом Державної податкової інспекції у м. Луцьку
Волинської області N 11241/7/19-209 від 19.11.03 ПФ "Корел"
включене до реєстру платників податку на додану вартість
30.10.1997 р. з індивідуальним податковим номером 250848703173,
про що видано свідоцтво N 02800091. При цьому вказане підприємство
взято на облік та внесено в базу даних як підприємство з ознаками
"фіктивних" СПД (лист ДПІ у м. Луцьку від 01.09.03
N 253/7/15-112).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
рішення судів прийняті по формальних підставах без врахування
фактичних обставин та по недослідженим матеріалам справи.
Так, судовими інстанціями не досліджено угоди, за якими
виписувались податкові накладні, та їх фактичне виконання.
Крім того, судами враховано лист ДПА у Дніпропетровській
області про відсутність реєстрації на території області
ПП "Техноаеро", в той час, як вказане підприємство знаходиться у
м. Дніпропетровську, як це вбачається з його печатки.
За таких обставин прийняті у справі рішення та постанова
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та
перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку
доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно
застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні
відносини.
Керуючись ст. 107, ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 20.11.03 господарського суду Волинської області
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.02.04 у справі N 02/83-38 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Волинської області.