ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2005 Справа N 2-25/9434-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого
судді Кривди Д.С., суддів Жаботиної Г.В., Грека Б.М. у відкритому
судовому засіданні за участю представників сторін: від позивача -
не з'явився; від відповідача - Придатько О.О., розглянувши
касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 06.10.2004 р. у справі N 2-25/9434-2004
Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом дитячого
санаторно-оздоровчого центру "Маяк" до Євпаторійської об'єднаної
державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:
Дитячий санаторно-оздоровчий центр "Маяк" звернувся до
Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до
Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської
об'єднаної державної податкової інспекції від 16.03.2004 р.
N 0000052200/0.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
29.07.2004 р. (суддя М.В. Маргаритов), залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
06.10.2004 р. (судді: Т.П. Фенько, О.Г. Градова, І.В. Черткова),
позовні вимоги дитячого санаторно-оздоровчого центру "Маяк"
задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції від
16.03.2004 р. N 0000052200/0; стягнуто з Євпаторійської об'єднаної
державної податкової інспекції на користь дитячого
санаторно-оздоровчого центру "Маяк" витрати по сплаті держмита у
розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція
подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
06.10.2004 р. та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Свою вимогу Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція
мотивує тим, що судові рішення прийняті з порушенням та
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, а саме: ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, Указ Президента
України "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних
видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення
надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі"
( 41/98 ) (41/98)
, ст.ст. 161, 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 4 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування місцевим господарським судом та апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна
скарга Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції не
підлягає задоволенню.
Як встановлено господарським судом, відповідачем проведена
позапланова документальна перевірка дитячого санаторно-оздоровчого
центру "Маяк" з питань дотримання вимог валютного законодавства,
про що 15.03.2004 р. було складено акт. Перевіркою встановлено
наявність у позивача дебіторської заборгованості по контракту від
28.02.2003 р. N 34, укладеному між дитячим санаторно-оздоровчим
центром "Маяк" та АНЛ "Кримкурорт". На підставі акту перевірки
було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від
16.03.2004 р. N 0000052200/0, яким нарахована позивачу пеня за
порушення розрахунків по зовнішньоекономічному контракту у розмірі
259,20 грн.
Також господарським судом встановлено, що підставою для
нарахування пені по зовнішньоекономічній діяльності слугували
висновки відповідача про порушення позивачем ст. 1 Закону України
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, що відобразилось в ненадходженні на територію
України виручки від нерезидента - АНО "Кримкурорт" (Росія) по
контракту від 28.02.2003 р. N 34 у встановлений законом 90-денний
термін. При цьому відповідач керувався ст. 4 Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п. 17 Указу
Президента України "Про запровадження режиму жорсткого обмеження
бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо
забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання
фінансовій кризі" ( 41/98 ) (41/98)
.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
виручка резидентів в
іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені
в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного
оформлення (виписки виїзної вантажної митної декларації)
продукції, що експортується. При цьому, статтею 4 зазначеного
Закону чітко встановлені санкції за порушення резидентами термінів
зарахування на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку,
а саме: стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі
0,3 відсотка від суми неотриманої виручки в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну
діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
та ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
іноземною валютою є валюта готівкою, грошові знаки, що знаходяться
в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної
іноземної держави. Отже, валюта України для резидентів не є
іноземною.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновком господарського суду першої та апеляційної
інстанції про те, що висновок Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції про порушення позивачем ст. 1 Закону України
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не відповідає вимогам зазначеного закону, оскільки
розрахунки між дитячим санаторно-оздоровчим центром "Маяк"
(резидентом) та АНЛ "Кримкурорт" (нерезидентом) передбачені в
національній валюті України, а не в іноземній валюті.
Закон ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
про розрахунки в іноземній валюті регулює
відносини, що виникають між резидентами і нерезидентами щодо
розрахунків виключно в іноземній валюті.
Посилання на пункт 17 Указу Президента України "Про
запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та
інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження
доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" ( 41/98 ) (41/98)
,
згідно з яким розрахунки у валюті України за експортно-імпортними
операціями здійснюються резидентами України в порядку,
передбаченому названим Законом ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
для розрахунків у
іноземній валюті, суди вірно обґрунтували з позиції співвідношення
Указу і Закону.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що Указ ( 41/98 ) (41/98)
фактично розширює сферу дії Закону, що не допускається, оскільки
підзаконний акт не може ні змінювати, ні доповнювати, ні
скасовувати Закон ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України погоджується з висновками господарського суду першої
та апеляційної інстанції про те, що підстав для нарахування
позивачу пені згідно ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
та п. 17 Указу
Президента України "Про запровадження режиму жорсткого обмеження
бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо
забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання
фінансовій кризі" ( 41/98 ) (41/98)
у відповідача не було.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та
апеляційним господарським судом норми матеріального та
процесуального права порушено не було, то підстави для скасування
даних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення, постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
06.10.2004 р. у справі N 2-25/9434-2004 - без змін.