Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача М. Приліпи (дов. від 17.08.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ла Кастеллана” на рішення від 22.02.2005 року господарського суду Харківської області та постанову від 27.04.2005 року Харківського апеляційного господарського суду у справі № 08/451-04 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ла Кастеллана” до товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Взуття-5” про стягнення 15 328, 18 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 22.02.2005 року господарського суду Харківської області (суддя Л.Ковальчук), залишеним без змін постановою від 27.04.2005 року Харківського апеляційного господарського суду, в позові відмовлено з мотивів недоведеності.

Позивач просить судові рішення в справі скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (435-15) , статей 32, 36, 38,43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та залишити позов без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірми “Взуття-5” у відзиві проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.

До господарського суду подано позов про стягнення з урахуванням уточнення 5 305 грн. 24 коп. і судами встановлено, що 10.01.2001 року сторони уклали договір купівлі-продажу № 132/44, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору. Умови оплати за отриманий товар обумовлені в додатках до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що в накладних № 243 від 21.11.2001 року, № 247 від 28.11.2001 року, № 105 від 4.10.2002 року, № 104 від 4.10.2002 року, якими, як стверджує позивач, здійснювалася передача товару, відсутні посилання на укладений між сторонами договір.

При цьому, господарськими судами встановлено, що в період дії спірного договору між сторонами існували й інші позадоговірні відносини купівлі-продажу, що підтверджується реєстром платіжних документів від 10.12.2004 року. Водночас апеляційний господарський суд встановив, що відповідач сплатив ціну товару відповідно до накладних від 21.11.2001 року № 243 та від 28.11.2001 року № 247, про що свідчать надані відповідачем копії платіжних документів.

За таких обставин господарські суди дійшли висновку про відсутність підстав вважати, що відпуск товару був здійснений за умовами договору купівлі-продажу № 132/4 від 10.01.2001 року.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а також обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, позивачем не доведено невиконання відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу, господарські суди дійшли правомірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ла Кастеллана” залишити без задоволення, а рішення від 22.02.2005 року господарського суду Харківської області та постанову від 27.04.2005 року Харківського апеляційного господарського суду в справі № 08/451-04 без змін.