ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2005 Справа N 10/247
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Грека Б.М. - головуючого, Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Облагропостач" на постанову
господарського суду Полтавської області від 04.11.2004 р. у справі
N 10/247 господарського суду Полтавської області за заявою ВАТ
"Машівський райагропостач" до ВАТ "Машівський райагропостач",
розпорядник майна Дуленко А.Г., про банкрутство за участю
представників сторін: від кредитора Миронець О.К., дов. від
01.08.2004 р. N 78, від боржника Гончаренко С.М., дов. від
15.03.2005 р. N 9, від ВАТ "Облагропостач" - Бакуменко Г.О.,
дов. від 05.01.2005 р. N 2-юр, В С Т А Н О В И В:
У вересні 2004 року голова правління ВАТ "Машівський
райагропостач" звернувся до суду з заявою про визнання банкрутом
ВАТ "Машівський райагропостач" в порядку ст. 51 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) з огляду на те, що вартість
майна боржника недостатня для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від
27.09.2004 року на підставі ст.ст. 11, 51 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
порушено провадження у справі про банкрутство і прийнято заяву ВАТ
"Машівський райагропостач" до розгляду. Визначено дату проведення
підготовчого засідання, введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів, призначено розпорядника майна.
Постановою господарського суду Полтавської області від
04.11.2004 року визнано банкрутом ВАТ "Машівський райагропостач",
призначено кандидатуру арбітражного керуючого, покладено на нього
обов'язки ліквідатора боржника для здійснення ліквідаційної
процедури, складання реєстру вимог кредиторів.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої
інстанції, Полтавське ВАТ "Облагропостач" звернулося з касаційною
скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить
постанову господарського суду Полтавської області від
04.11.2004 року визнати недійсною, посилаючись на порушення судом
норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу, арбітражний керуючий
Дуленко А.Г. заперечує проти доводів, викладених в ній, вважає їх
безпідставними і такими, що не відповідають нормам діючого
законодавства, і тому просить постанову господарського суду
Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.
10 лютого 2004 року Вищим господарським судом України
порушено провадження за касаційною скаргою ВАТ "Облагропостач".
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з урахуванням клопотання ВАТ "Машівський
райагропостач" розгляд касаційної скарги по справі N 10/247
відкладено на 22.03.2005 року.
ВАТ "Машівський райагропостач" 15.03.2005 року по справі
N 10/247 подало заяву про відвід колегії суддів (головуючого
судді - Грека Б.М., суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.), яка
ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2005 року
залишена без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників
сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до приписів ст. 51 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
стосовно особливостей застосування процедури банкрутства до
боржника, що ліквідується власником, якщо вартість майна
боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про
ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така
юридична особа ліквідується в порядку, передбаченим цим Законом. У
разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна
комісія) зобов'язані звернутися, а господарський суд із заявою про
порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї
частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення
ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про
порушення справи про банкрутство подається власником майна
боржника (уповноваженою ним особою).
Як видно з матеріалів справи, а саме з протоколу номер 8
загальних зборів акціонерів ВАТ "Машівський райагропостач" від
14 жовтня 2003 року було постановлено про ліквідацію ВАТ
"Машівський райагропостач" по причині збиткової діяльності та
призначено ліквідаційну комісію в складі голови та членів комісії.
Зобов'язано ліквідаційну комісію провести ліквідаційну процедуру
підприємства в трьохмісячний термін.
Заяву про порушення справи про банкрутство боржника в порядку
ст. 52 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
пред'явлено до суду 24 вересня 2004 року
за підписом голови правління ВАТ " Машівский райагропостач".
Таким чином, в порушення вимог частини першої ст. 51 Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
при обставинах створення ліквідаційної комісії на
підприємстві, заяву про порушення справи про банкрутство суду було
підписано головою правління.
Ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство на
підставі ст. 51 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
У відповідності до частини 4 ст. 51 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, у
разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна
(уповноваженої ним особи), яка подана до створення ліквідаційної
комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство
здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією
статтею.
Судом першої інстанції не були досліджені обставини, чи
дійсно була створена ліквідаційна комісія на підприємстві, чи мав
право голова правління акціонерного товариства підписувати заяву
про порушення справи про банкрутство, коли були виявлені обставини
щодо вартості майна боржника, недостатнього для задоволення вимог
кредиторів.
Отже, судом першої інстанції не були досліджені фактичні
обставини у справі, які мають важливе значення для вирішення в
судовому порядку заяви про визнання підприємства банкрутом у
відповідності з нормами діючого законодавства.
Відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи постанові господарського суду, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла до висновку, що оскаржена
постанова господарського суду Полтавської області від
04.11.2004 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий
розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
повно та всебічно розглянути обставини, зазначені в цій постанові,
дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір
відповідно до діючого законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Облагропостач" задовольнити
частково.
2. Постанову господарського суду Полтавської області від
04.11.2004 р. скасувати.
3. Справу передати до господарського суду Полтавської області
на новий розгляд.