ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2005 Справа N 2-22/9043-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Дерепи В.І., Семчука В. В., за
участю представників сторін: позивача - Лисенка О.В. дов.
N 26/14-77 від 27.12.2004 р., відповідача - Марченка Р.В. дов.
N 01-04/279.2 від 03.12.04 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 7 грудня 2004 року у справі господарського суду АР Крим за
позовом ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" до ЗАТ
"Пансіонат "Прібрежний" про стягнення боргу, В С Т А Н О В И В:
У червні 2004 року ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий
комбінат" звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ
"Пансіонат "Прібрежний" про стягнення боргу в сумі 86 986 грн.
39 коп., з яких 85560 гривень - основного боргу, 941 гривня
16 коп. втрат від інфляції і 485 гривень 23 коп. - 3% річних.
В позові ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"
зазначило, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, чим
порушив умови договору N 356Д(2001) від 5 березня 2001 року про
фінансову допомогу на поворотній основі.
Рішенням господарського суду АР Крим від 8 вересня 2004 року
в частині стягнення основного боргу провадження у справі припинено
за відсутністю предмета спору, в іншій частині позову відмовлено
за безпідставністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 7 грудня 2004 року рішення суду першої інстанції залишено без
зміни.
В касаційній скарзі ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий
комбінат" просить скасувати судові рішення та задовольнити позов.
Вважає, що суди неправильно застосували ст. 161 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
та ст. ст. 601, 602 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, а суд
апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
На думку заявника, залік зустрічної вимоги недопустимий в
зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 5 березня 2001 року ВАТ "Запорізький
виробничий алюмінієвий комбінат" та ЗАТ "Пансіонат "Прібрежний"
уклали договір N 356Д(2001), за яким позивач (кредитор)
зобов'язався надати відповідачу (боржник) фінансову допомогу на
безпроцентній основі в розмірі 85 560 грн., а останній
зобов'язувався повернути її у строк, передбачений договором.
Кошти перераховано.
П.5.1 договору строк надання фінансової допомоги встановлено
на період трьох років з моменту надходження коштів на
розрахунковий рахунок ЗАТ "Пансіонат "Прібрежний". Відповідач
зобов'язався повернути допомогу протягом семи днів після
закінчення цього терміну.
Сторони встановили, що договір діяв до моменту його повного
виконання.
Судом також встановлено, що ВАТ "Запорізький виробничий
алюмінієвий комбінат" є одним з акціонерів ЗАТ "Пансіонат
"Прібрежний".
На засіданні наглядової ради відповідача 5 жовтня 2000 року,
за участю представника позивача, було прийняте рішення про участь
акціонерів у будівництві газопроводу м. Ялта - пгт. Нікіта. Доля
позивача в цьому будівництві була визначена в розмірі
85560 гривень.
22 жовтня 2000 року відповідну угоду укладено між позивачем,
відповідачем та виконкомом Массандрівської селищної ради.
Кошти в розмірі 88000 гривень за дольову участь позивача у
будівництві перерахував відповідач 22 березня і 3 квітня
2001 року.
аяву від 25 березня 2004 року відповідач направив позивачу
1 квітня 2004 року.
За таких обставин суд прийшов до обгрунтованого висновку, що
зобов'язання між сторонами припинилися шляхом зарахування
зустрічної однорідної вимоги, правильно застосував норми ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
і ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в частині стягнення
основного боргу припинив провадження за відсутністю предмету спору
і відмовив в позові в іншій частині.
З урахуванням викладеного, судові рішення законні і
обгрунтовані, а тому зміні не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення
господарського суду АР Крим від 8 вересня 2004 року та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 грудня
2004 року - без зміни.