ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N 36/196
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Стратієнко Л.В.,
Чабана В.В., за участю повноважних представників: відповідача -
Можаєва О.С., Муравицького І.П., розглянувши касаційну скаргу
Мінської районної організації інвалідів м. Києва "Ортос" на
рішення господарського суду м. Києва від 23 червня 2004 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
2 листопада 2004 року у справі за позовом Управління майном
Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації до
Мінської районної організації інвалідів м. Києва "Ортос" про
виселення, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 23 червня 2004 року
позов задоволений. Виселено Мінську районну організацію інвалідів
м. Києва "Ортос" з нежитлового приміщення площею 120 кв. м в
будинку N 26-а по вул. Озерна у м. Києві, передавши дане
приміщення Управлінню майном Оболонської районної у м. Києві
державної адміністрації.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
2 листопада 2004 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач просить їх
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, згідно умов договору оренди
нежитлового приміщення б/н від 1 квітня 1992 року, укладеного між
Мінським районним відділом освіти та Мінською районною
організацією інвалідів м. Києва "Ортос", відповідачеві було
передане в орендне користування нежитлове приміщення площею
120 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 26-а.
Відповідно до п. 17 вказаного договору, строк його дії
встановлений з 1 квітня 1992 року по 31 березня 1994 року.
Розглядаючи справу, суд встановив, що орендодавець за
договором оренди - районний відділ освіти Мінської районної ради
народних депутатів м. Києва був ліквідований.
Згідно розпорядження Мінської районної державної
адміністрації м. Києва N 1432 від 28.12.98 року орендодавцем
нерухомого майна є Управління майном Мінського району, до якого
перейшли всі права та обов'язки по договору оренди від
01.04.92 року.
Розпорядженням Мінської районної ради від 13.07.99 року
N 12-7 підтверджена передача функцій орендодавця приміщень
комунальної власності району Управлінню майном Мінської
райдержадміністрації, відповідно до розпорядження
райдержадміністрації від 28.12.98 року N 1432.
Згідно рішення Оболонської районної у місті Києві ради N 2/6
від 27.09.2001 року, Управління майном Оболонської районної у
м. Києві державної адміністрації є орендодавцем майна комунальної
власності територіальної громади Оболонського району міста Києва і
правонаступником відповідних прав та обов'язків Управління майном
Мінського району Мінської райдержадміністрації м. Києва.
Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованим висновок
господарських судів про те, що на час розгляду даної справи у
місцевому суді орендодавцем за договором оренди від 01.04.92 року
було Управління майном Оболонської районної у м. Києві державної
адміністрації.
З матеріалів справи вбачається, що Управління майном
Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації листом від
02.04.2004 року повідомило відповідача про закінчення терміну дії
спірного договору оренди і запропонувало йому протягом 10-ти днів
після закінчення терміну дії договору звільнити займане
приміщення.
Згідно п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
договір оренди
припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
при припиненні договору найму наймач зобов'язаний
негайно повернути наймодавцеві майно в тому стані, в якому він
його одержав, з урахуванням нормального зносу або у стані, який
був обумовлений в договорі.
Судом першої інстанції правильно встановлено, а апеляційним
підтверджено, що відповідачем орендоване приміщення не звільнене
та позивачеві не передане. Доказів про правомірне заняття
відповідачем спірного приміщення матеріали справи не містять.
Суд вважає, що при розгляді справи суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що відповідач
безпідставно займає спірне приміщення.
Таким чином, у рішенні, залишеному без змін постановою
апеляційної інстанції, суд вірно застосував норми матеріального
права і обгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача про
виселення Мінської районної організації інвалідів м. Києва "Ортос"
з нежитлового приміщення площею 120 кв. м в будинку N 26-а по
вул. Озерна у м. Києві.
За таких обставин судові рішення відповідають вимогам закону
і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 23 червня 2004 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
2 листопада 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Мінської районної організації інвалідів м. Києва "Ортос" - без
задоволення.