ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N 32/237
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Яценко О.В., Савенко Г.В.
розглянула касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Компанія "Рубікон" (надалі Товариство)
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 10.01.05
у справі N 32/237 господарського суду міста Києва
за позовом державної податкової інспекції у Шевченківському
районі м. Києва (надалі ДПІ у Шевченківському районі)
до приватного підприємства "Барк" (надалі Підприємство),
Товариства
про визнання недійсним господарського зобов'язання
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Кішинський Д.Г. (за дов. N 2865/9/10-104 від
22.10.02);
- відповідача:
Підприємства: не з'явилися;
Товариства: Семенюк І.Я. (за дов. б/н від 15.03.05).
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 16.03.05 у зв'язку з перебуванням
судді Ходаківської І.П. у черговій відпустці, для розгляду
господарських справ призначених до перегляду в касаційному порядку
колегією суддів у складі: головуючого - Першикова Є.В., суддів
Савенко Г.В., Ходаківської І.П. на 17.03.05, утворено колегію
суддів у наступному складі: головуючий - Першиков Є.В., судді
Яценко О.В., Савенко Г.В.
Про вказані обставини сторонам повідомлено на початку
судового засідання 17.03.05. Відводів складу колегії суддів не
заявлено.
За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
судовому засіданні 17.03.05 було оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Ухвалою від 09.12.04 господарського суду міста Києва (суддя
Хрипун О.О.) продовжено строк вирішення спору, відхилено
клопотання Товариства про зупинення провадження у справі, розгляд
справи відкладено на 28.12.04, зобов'язано ДПІ у Шевченківському
районі виконати вимоги ухвали про порушення провадження, надати
докази на підтвердження того, що спірна угода укладена з метою
завідомо суперечною інтересам держави та на підтвердження умислу в
діях Підприємства та Товариства, надати правове обґрунтування
позовних вимог, надати докази несплати податкового зобов'язання
відповідачами з одержаного за спірною угодою, надати акти
перевірки додержання вимог податкового законодавства відповідачів,
докази встановлення в порядку кримінального судочинства факту
ухилення від сплати податків.
При винесенні даної ухвали суд керувався ст.ст. 69, 77, 79,
86 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з ухвалою від 09.12.04 Товариство звернулося
до суду Київського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою в якій просило зазначену ухвалу скасувати, провадження по
справі зупинити до вирішення справи за касаційним оскарженням
рішення Радянського районного суду м. Києва від 23.05.01.
Ухвалою від 10.01.05 Київського апеляційного господарського
суду (колегія суддів у складі: головуючого Новікова М.М., суддів
Мачульського Г.М., Мартюк А.І.) на підставі ст.ст. 86, 106
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
прийнятті апеляційної скарги Товариства було відмовлено. Матеріали
справи повернуто господарському суду м. Києва.
Апеляційна інстанція обґрунтувала свою ухвалу тим, що
Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
передбачено можливість оскарження ухвали про відмову в задоволення
клопотання про зупинення провадження у справі та про відкладення
розгляду справи.
Вважаючи, що ухвала від 10.01.05 суперечить нормам
процесуального права, Товариство звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить
оскаржену ухвалу скасувати, як таку, що винесена при неправильному
застосуванні норм процесуального права, а справу повернути до суду
апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом апеляційної
інстанції при винесення оскарженої ухвали порушено приписи п. 8
ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, де передбачено, що
однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного
та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків,
встановлених законом.
Також, Товариство наголошує, що ч. 1 ст. 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає випадки, в
яких ухвали підлягають оскарженню, а не випадки, коли вони
оскарженню не підлягають, в чому скаржник вбачає суперечність п. 8
ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, й зазначає про
обмеження права на звернення до суду, яке включає право на
касаційне та апеляційне оскарження судових рішень.
На день розгляду справи по суті письмових відзивів на
касаційну скаргу від Підприємства та ДПІ у Шевченківському районі
не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку
встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує,
що стаття 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює
основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення
апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім
випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у
ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
, згідно
з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та
касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) (3018-14)
ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники
судового процесу та інші особи мають право на апеляційне
оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у
випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість
оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
або
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, в яких йдеться про винесення
судом даних ухвал.
Приписами ст.ст. 69, 77 86 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено можливості оскарження
судової ухвали про відкладення розгляду справи.
Водночас, ч. 5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлює можливість оскарження ухвали про
зупинення провадження у справі, перегляд ухвали про відхилення
клопотання про зупинення провадження у справі Господарським
процесуальним кодексом України не передбачає.
Таким чином, висновок апеляційного суду про відмову
Товариству у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу від 09.12.04
господарського суду міста Києва є обґрунтованим і таким, що
відповідає вимогам процесуального закону а також ч. 2 ст. 6
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, де передбачено, що органи
законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої
повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до
законів України, оскільки ухвала місцевого господарського суду,
оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним
кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не може бути предметом апеляційного
перегляду.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
звертає увагу скаржника, що відповідно до ст.ст. 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
повноваження офіційного
тлумачення законів та Конституції України є виключно правом
Конституційного Суду України, а тому заперечення Товариства щодо
того, що ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суперечить п. 8 ст. 129 Конституції України не
можуть бути прийняті до уваги.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що підстав для скасування ухвали від 10.01.05
Київського апеляційного господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія "Рубікон" залишити без задоволення.
Ухвалу від 10.01.05 Київського апеляційного господарського
суду у справі N 32/237 господарського суду міста Києва залишити
без змін.