ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N 32/500
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В., суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі
м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 15 листопада 2004 р. за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ветекс" до державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від
28.07.2004 N 5211-0/23/503/21668251, в судовому засіданні взяли
участь представники сторін: від позивача: не з'явилися,
повідомлені належно, від відповідача: Костюк В.А.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветекс" у серпні
2004 р. заявлений позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від
28.07.2004 N 5211-0/23/503/21668251, яким позивачеві зменшена сума
до відшкодування податку на додану вартість у картці платника
податку на 110591 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю
винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з огляду
на наявність у позивача документів, що підтверджують заявлені до
відшкодування суми податку на додану вартість. Водночас позивач
послався на те, що вимоги про надання документів для проведення
камеральної перевірки від податкової інспекції він не отримував.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23 вересня 2004 р.,
що ухвалене суддею Хрипун О.О., позовні вимоги про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському
районі м. Києва від 28.07.2004 N 5211-0/23/503/21668251 задоволені
в повному обсязі. Рішення суду вмотивоване приписами статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
з
огляду на правомірність віднесення позивачем до складу податкового
кредиту 110591 грн. суми податку на додану вартість. Господарський
суд дійшов висновку, що Товариство не мало можливості надати
податковому органу документи на підтвердження заявлених до
відшкодування сум податку на додану вартість, оскільки запит про
надання первинних документів був направлений позивачеві вже після
складання акта перевірки та винесення оспорюваного податкового
повідомлення-рішення.
Київський апеляційний господарський суд у складі: головуючого
Коваленка В.М., суддів Вербицької О.В., Малетича М.М. постановою
від 15 листопада 2004 р. перевірене рішення господарського суду
м. Києва залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу
державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва -
без задоволення.
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва
вважає, що рішення та постанова у справі прийняті з порушенням
норм матеріального права. Просить Вищий господарський суд України
здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку,
скасувати рішення і постанову у справі та прийняти нове рішення,
яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог. ДПІ у
Оболонському районі м. Києва обґрунтовує касаційну скаргу
помилковим застосуванням господарським судом приписів
підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, з огляду на завищення позивачем
суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за
III квартал 2001 року. Заявник зазначає, що запит N 16536-23-509
про надання до перевірки документів на адресу ТОВ "Ветекс" був
надісланий 26.07.2004 р. Проте станом на 28.07.2004 р. первинні
документи до ДПІ у Оболонському районі м. Києва товариством не
були надані. На думку податкової інспекції винесення оспорюваного
податкового повідомлення-рішення є правомірним, оскільки відсутні
документи, що підтверджують право позивача на податковий кредит.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветекс" відзив
на касаційну скаргу судом не отриманий.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., пояснення представника позивача, який підтримав
доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлених
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки Київським
апеляційним господарським судом, Вищий господарський суд України
відзначає наступне.
Судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що
державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва
28.07.2004 року прийняте податкове повідомлення-рішення
N 5211-/0/23/503-21668251 про зменшення позивачеві суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість у розмірі
110591,00 грн. за III квартал 2001 року. Це податкове
повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від
28.07.2004 року N 1140-23-503-21668251 "Про результати
документальної позапланової перевірки правильності обчислення та
своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість
ТОВ "Ветекс" за III квартал 2001 року станом на 28.07.2004 року",
в якому зазначається про порушення позивачем підпункту 7.4.5
пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Порушення полягало у тому, що за запитом
відповідача товариство "Ветекс" не надіслало до ДПІ у Оболонському
районі витребуваних документів на підтвердження показників
зазначених платником податків у податковій декларації з ПДВ за
III квартал 2001 року. За даними згаданої декларації від'ємне
значення ПДВ становить 110591,00 грн. Запит про надання документів
N 16536-23-509, на який відповідач посилається в акті перевірки та
у судових засіданнях, датований 26.07.2004 року. У запиті
міститься вимога про надання позивачем документів, що
підтверджують дані податкових декларацій, у трьохденний термін від
дня отримання запиту, тобто до 29.07.2001. Повідомлення про
вручення поштового відправлення (копія на 107 аркуші справи)
підтверджує, що запит про проведення перевірки відправлений на
адресу позивача лише 01.09.2004 року, тобто після складання акта
перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Судами встановлено і те, що акт перевірки та спірне податкове
повідомлення-рішення складені 28.07.2004 року, тобто через 2 дні
від дня, яким датований запит, без урахування строку поштового
обігу та часу, необхідного для підготовки відповідних документів.
Наведені встановлені обставини справи унеможливили для платника
виконання вимог запиту відповідача.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(зі змінами і доповненнями) суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду. У строки, передбачені законом для
відповідного податкового періоду, платник податку подає органу
державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову
декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді
податкове зобов'язання чи ні (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість").У разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з
підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок
на додану вартість", має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для
отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за
звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного
відшкодування може бути повністю або частково зарахована на
рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку
відображається в податковій декларації (підпункт 7.7.3 пункту 7.7
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом
прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує
перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У
разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом
суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту,
залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом
документами, платник податку несе відповідальність у вигляді
фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на
суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим
підпунктом документами.
Судами встановлено, що позивач має податкові накладні за
спірний період і копії цих документів залучені до справи. Тому
попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про те, що
зменшення суми бюджетного відшкодування з мотивів непідтвердження
позивачем суми заявленого відшкодування спростовуються матеріалами
справи.
Доводи касаційної скарги податкової служби визнаються
непереконливими, по-перше, через те, що не підтверджені
документально та спростовані довідкою пошти і повідомленням про
вручення, а, по-друге, судами встановлено, що навіть за умови
вчасного відправлення поштою запиту у ньому визначені нереальні
для виконання строки надання документів, а акт перевірки та
оспорене рішення відповідача прийняті без урахування часу
поштового обігу.
З огляду на встановлені судами обставини, відсутні правові
підстави для висновку про законність оскарженого податкового
повідомлення-рішення відповідача. Переглянуті рішення і постанова
у справі відповідають приписам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 23.09.2004 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.11.2004 року у справі N 32/500 залишити без змін.
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.