ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N 32/458
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого
Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Яценко О.В., розглянув
касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову
від 23.11.2004 Київського апеляційного господарського суду у
справі N 32/458 господарського суду м. Києва за позовом ТОВ
"Ковчег" до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, за участю
представників сторін: позивача: Угринчук Г.Р. (дов. N 48 від
21.10.2004), відповідача: Сорока Ю.Ю. (дов. N 8867/9/10-009 від
22.03.2004).
В зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П. справа
розглядається колегією суддів у складі: головуючий Першиков Є.В.,
судді: Савенко Г.В., Яценко О.В.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 17.03.2005 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2004
(суддя Хрипун О. О.) позов задоволено частково, визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва
від 30.07.2004 р. N 0000802313/0; в інший частині позову
провадження у справі припинено; стягнуто з ДПІ у Печерському
районі м. Києва на користь ТОВ "Ковчег" 101,5 грн. судових витрат.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного
господарського суду у складі: головуючого Новикова М.М., суддів:
Мартюка А.І., Мачульського Г.М. від 23.11.2004 рішення
господарського суду м. Києва залишено без змін.
ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою на постанову
Київського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана
постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм
матеріального права, а тому просить постанову апеляційного
господарського суду та рішення місцевого господарського суду у
даній справі скасувати, в позові відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на
постанову Київського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін та перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального і процесуального, відзначає
наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,
що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Печерському районі
м. Києва N 0000802313/0 від 30.07.2004 р. із посиланням на п. 1.32
ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
ТОВ "Ковчег" визначено податкове
зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3837324 грн.,
у тому числі 2635310 грн. - основний платіж та 1202014 грн. -
штрафні (фінансові) санкції.
Зазначене повідомлення-рішення прийняте на підставі Акта
N 74/23-13/31569627 від 28.07.20004 р. про результати планової
документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ТОВ "Ковчег" за період з 26.07.2001 р. по
31.03.2004 р.
Серед іншого в Акті перевірки зазначено, що у періоді, який
перевірявся підприємством здійснено випуск цінних паперів (іменних
відсоткових облігацій) у кількості 200 шт. на загальну суму
40,0 млн. грн., що засвідчено Свідоцтвами про реєстрацію випуску
облігацій підприємств, виданих Державною комісією з цінних паперів
та фондового ринку України. Продаж облігацій здійснено через
депозитарій Фондового Союзу України ВАТ "Міжрегіональний фондовий
союз" та отримано грошові кошти в розмірі 40,0 млн. грн. На
отримані від продажу облігацій кошти ТОВ "Ковчег" протягом
2002-2003 рр. здійснило придбання цінних паперів, а саме:
- у ДП "Ельсбург-Україна" (нині має назву ЗАТ "Мандарин
Плаза") прості векселі на суму 29400,0 тис. грн.;
- у ВАТ "Південьукрвторметресурс" акції прості іменні
номінальною вартістю 8681,6 тис. грн. на суму 8672,1 тис. грн.;
- у ВАТ "Укрбитхімсервіс" акції прості іменні номінальною
вартістю 1654,7 тис. грн. на суму 1652,9 тис. грн.
В акті перевірки також зазначено що 27.03.2003 р. відповідно
до договору міни ТОВ "Ковчег" здійснив міну акцій ВАТ
"Південьукрвторметресурс" та ВАТ "Укрбитхімсервіс" на векселі
прості (емітент - ДП "Ельсбург-Україна") загальною номінальною
вартістю 10325 тис. грн. За період з 2002 р. по 2003 р.
підприємство придбало всього простих векселів (емітент ДП
"Ельсбург-Україна") загальною номінальною вартістю
39,725 млн. грн. та продало ці ж самі прості векселі підприємству
ЗАТ "Мандарин Плаза" за ціною 39,725 млн. грн. Кошти, отримані від
продажу простих векселів, перераховані на депозитні рахунки в АБ
"Брокбізнесбанк" та АБ "Укргазпромбанк". З грудня 2003 р. ТОВ
"Ковчег" отримує прибутки під депозит, які включаються до складу
валового доходу підприємства. Отримані від випуску облігацій та
продажу векселів кошти підприємством з залученням кредитів банку
спрямовані на депозитні рахунки, а не на поповнення обігових
коштів, тим самим завищуються валові витрати. Крім того,
відповідач вказує на порушення позивачем ст. 14 Закону України
"Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, так як кошти,
отримані від продажу облігацій, спрямовані підприємством на
придбання цінних паперів, що суперечить протоколу про випуск
облігацій підприємства. За висновками Акта перевірки позивачу
донараховано податок на прибуток на загальну суму
2635,31 тис. грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта
оподаткування (збитки) на загальну суму 24129,5 тис. грн.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
господарська діяльність
визначається як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання
доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі
коли безпосередня участь такої особи в організації такої
діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою
участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої
постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені
підрозділи, а також через повірену особу, агента або будь-яку іншу
особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Господарськими судами було встановлено, що операція з випуску
та реалізації позивачем облігацій є господарською діяльністю
товариства, оскільки фактично від емісії процентних облігацій
позивач отримав доход у сумі 40000000 грн. Кошти, отримані від
розміщення процентних облігацій, використані для фінансування
будівництва об'єкта нерухомості з правом його оренди і суборенди в
майбутньому та отримання доходу від суборенди, що відповідає меті
випуску облігацій, зазначеній у протоколі про наміри N 1 від
09.08.2001 р., а також інформації про емісію облігацій,
зареєстрованій Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку.
Згідно із п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та обігу
(далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до пп. 7.9.3 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
за процентними
цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів
включаються до складу його валових витрат у податковий період,
протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата
таких процентів.
Таким чином, висновки Акта перевірки про завищення позивачем
валових витрат є невірними. За таких обставин у відповідача не
було підстав для донарахування податку на прибуток та застосування
штрафних санкцій.
Господарські суди правомірно зазначили, що вирішення правових
питань обігу цінних паперів до компетенції податкової інспекції не
входить, оскільки органом, що здійснює державний контроль за
випуском та обігом цінних паперів, відповідно до вказаного Закону
є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і її
територіальні відділення, а не податкові органи, і тому посилання
відповідача на порушення позивачем ст. 14 Закону України "Про
цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
щодо нецільового
використання коштів, отриманих від випуску облігацій, є
безпідставним.
Що стосується доповнення до позовних вимог, де позивач просив
виключити всі активи ТОВ "Ковчег" з податкової застави з
Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованої
18.08.2004 р. в 11:49 за N 1244838, суди в цій частині позову
припинили провадження у справі. В цій частині постанова
апеляційного господарського суду ДПІ у Печерському районі м. Києва
в касаційній скарзі не оскаржується.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
господарського суду України П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити
без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.11.2004 у справі N 32/458 залишити без змін.