Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги

О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В.В., за участю

представника відповідача – Сливки І. В. дов. від 04.07.2005 року,

розглянувши касаційну скаргу державного підприємства “Центральний військовий санаторій “Ялтинський” Міністерства оборони України на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 року у справі господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом державного підприємства “Центральний військовий санаторій “Ялтинський” Міністерства оборони України до Підприємства “Курортбуд”

про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2004 року державне підприємство “Центральний військовий санаторій “Ялтинський” Міністерства оборони України звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Підприємства “Курортбуд” про стягнення 131326,05 гривень основного бору і 4037 гривень пені.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2005 року позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 року апеляційну скаргу Підприємства “Курортбуд” задоволено.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2005 року скасовано. В задоволені позовних вимог Державному підприємству “Центральний військовий санаторій “Ялтинський” Міністерства оборони України відмовлено.

У касаційній скарзі державне підприємство “Центральний військовий санаторій “Ялтинський” Міністерства оборони України просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 року і залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2005 року.

Вважає, що судом апеляційної інстанції порушено ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 43, 99 і 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, значно перевищив надані йому повноваження і порушив принцип рівності всіх учасників судового процесу.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 5.03.2004 року між сторонами було укладено договір № 8/1-039/2004/89.

За умовами цього договору позивач прийняв на себе зобов'язання продати, а відповідач - купити комплекс лікувально-оздоровчих послуг. Відповідач повинен був оплатити послуги не пізніше, ніж за 10 днів до дати виїзду клієнта.

Додатком № 1 від 5.03.2004 року сторони визначили кошторис на одну людину на добу, а також перелік послуг, які входять у ціну. Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав і в результаті виникла заборгованість перед позивачем.

Суд апеляційної інстанції встановив, що даний договір підписаний не уповноваженою на те особою і прийшов до висновку, що цей договір не породжує зобов'язань.

Згідно ст. 11 ЦК України (435-15) підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, крім договорів, інші правочини. Правочином, за ст. 202 ЦК України (435-15) , є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Проте, суд апеляційної інстанції в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 105 ГПК України (1798-12) , неповно встановив істотні для справи обставини.

Так, суд не в повному обсязі перевірив доводи позивача.

Зокрема, суд не з'ясував, яким чином відповідач замовляв послуги, чи відповідають замовлення, зазначені в заявках, які суд визнав попередніми, змісту виданих путівок, хто одержував ці путівки і на підставі яких документів, хто від імені відповідача підписав акти виконаних робіт і звірки розрахунків.

Не з’ясував зазначене і місцевий господарський суд, Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для юридично правильного вирішення спору, судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 року і рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2005 року.

Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд в іншому складі суддів.