ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N А-8/243
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 10.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу Надвірнянської ОДПІ
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.06.2004 р.
у справі N А-8/243 господарського суду Івано-Франківської
області
за позовом Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОП
"Івано-Франківськоблагроліс"
до Надвірнянської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача Чебачевої О.О.
від відповідача Мойсишин Г.М., Гуменюка Б.С.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
23.03.2004 р. (суддя Шіляк М.А.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2004 р.
(судді Процик Т.С., Галушко Н.А., Юрченко Я.О.), позов задоволено:
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Надвірнянської
ОДПІ від 19.08.2003 р. N 0000242600/0 про визначення позивачу
податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість
в сумі 85558,53 грн., в тому числі, 51597,32 грн. - основний
платіж та 33961,21 грн. - штрафні санкції в частині донарахування
ПДВ в сумі 36584,65 грн. та накладення штрафних санкцій в сумі
21950,77 грн. В решті позовних вимог провадження у справі
припинено.
Судові рішення вмотивовані відсутністю порушення позивачем
пункту 1.4. ст. 1 та пункту 4.9. ст. 4 Закону України ДПро податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки безкоштовна передача
позивачем майна, яке не є його власністю ДП "Лісівник" є операцією
з продажу, що виключає віднесення такої операції до об'єкту
оподаткування на підставі пункту 4.9 ст. 4 цього Закону.
В касаційній скарзі Надвірнянська ОДПІ просить скасувати
постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про
відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне
застосування апеляційною інстанцією пункту 7 ст. 34 Закону України
"Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
(чинного до
01.01.2004 р.), пунктів 1.5,1.6 Тимчасового положення про порядок
реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом
Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
,
пункту 4.9 ст. 4, пункту 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність
застосування норм матеріального права в постанові суду апеляційної
інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Надвірнянською
ОДПІ проведено перевірку дотримання вимог податкового та валютного
законодавства Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОП
"Івано-Франківськоблагроліс" за період з 01.04.2000 р. по
30.06.2003 р., про що складений акт від 19.08.2003 р.
N 564/26/232/05442412, на підставі якого прийняте податкове
повідомлення-рішення від 19.08.2003 р. N 0000242600/0 про
визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з податку
на додану вартість в сумі 85558,53, в тому числі, 51597,32 грн. -
основний платіж та 33961,21 грн. - штрафні санкції.
За висновками Надвірнянської ОДПІ, викладеними в акті
перевірки, оскільки безоплатна передача позивачем ДП "Лісовик",
яке знаходиться на спрощеній системі оподаткування і не є
платником ПДВ, основних засобів та малоцінного інвентарю на
загальну суму 182923,24 грн. є операцією з продажу, вона підлягає
оподаткуванню відповідно до пункту 4.9 ст. 4 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до
пункту 3.1 статуту Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу
ОП "Івано-Франківськоблагроліс", затвердженого наказом обласного
комунального агролісгосподарського підприємства
"Івано-Франківськоблагроліс" від 06.07.2001 р. N 3 та
зареєстрованого Надвірнянською районною державною адміністрацією
18.02.2002 р. за N 47, агролісгосп є правонаступником
спеціалізованого міжгосподарського лісгоспу, крім майна,
заборгованості по зарплаті, тощо. Пунктом 4.6 статуту передбачено,
що майно, яке належало колективу бувшого міжгосподарського
спецлісгоспу, надається в безоплатну оренду агролісгоспу на умовах
і строки, що відображено в двохсторонньому договорі між
арголісгоспом і колективом міжгоспспецлісгоспу.
Надвірнянський міжгосподарський спеціалізований лісгосп був
реорганізований відповідно до розпорядження Надвірнянської
районної державної адміністрації від 18.02.2002 р. N 47.
Згідно договору від 19.03.2002 р. колектив бувшого
Надвірнянського міжгосподарського спецлісгоспу передав
Надвірнянському спеціалізованому агролісгоспу в тимчасове
володіння і користування на безоплатній основі (в безоплатну
оренду) майно колективної власності залишковою вартістю
294930 тис. грн. відповідно до акту здачі-приймання від
19.03.2002 р. терміном до 01.04.2003 р., а приміщення контори
адмінбудинку в м. Надвірна по вул. Дем'янчука, 12, контори
Парищанського лісництва та Ланчинського лісництва - на п'ять років
(пункти 1.1., 1.2, 2.2., 3.1 договору).
На підставі протоколу зборів колективу Надвірнянського
спеціалізованого агролісгоспу від 04.02.2003 р. та наказу
директора цього підприємства від 20.03.2003 р. N 13 позивач актом
від 01.04.2003 р. передав дочірньому підприємству "Лісівник",
заснованому Надвірнянським міжгосподарським спеціалізованим
лісгоспом (протокол N 1 від 02.02.98 р.), основні засоби та
малоцінний інвентар вартістю 182923,00 грн., отримані на підставі
договору від 19.03.2002 р.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування є
операції платника податку, в тому числі, з продажу товарів (робіт,
послуг) на митній території України.
Пунктом 1.4 ст. 1 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
продаж товарів
визначений як будь-які операції, що здійснюються згідно з
договорами купівлі-продажу, міни, поставки, іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав
власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її
надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Не належать до продажу операції з передачі товарів в межах
договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову
(відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної
оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не
передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.
Відповідно до пункту 4.9. ст. 4 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
якщо основні виробничі фонди або
невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника
податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій
платником податку, а також у разі переведення основних фондів до
складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи
переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка
таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за
звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для
основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх
балансової вартості.
Оскільки, статтею 4 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлені правила щодо
визначення бази оподаткування, для вказаних в наведеному пункті
цієї статті операцій, як об'єкту оподаткування, обов'язковою
умовою є їх відповідність законодавчо визначеному поняттю операцій
з продажу.
Враховуючи, що судом встановлено, що при передачі позивачем
матеріальних цінностей ДП "Лісівник" не відбулась передача права
власності на них іншій особі через відсутність такого права у
позивача на вказані матеріальні цінності, суд дійшов правильного
висновку, що операція щодо зазначеної операції не є об'єктом
оподаткування.
Таким чином, висновок апеляційної інстанції про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Надвірнянської ОДПІ від
19.08.2003 р. N 0000242600/0 в частині донарахування позивачу
податкового зобов'язання в сумі 36584,65 грн. та штрафних санкцій
в сумі 21950,77 грн. є обгрунтованим та відповідаючим чинному
законодавству.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення та неправильне застосування апеляційною інстанцією норм
матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Надвірнянської ОДПІ залишити без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 16.06.2004 р. - без змін.