ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N А-27/97-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів: Бакуліної С.В., Бенедисюка І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Харкова
на постанову від 17.11.2004 року Харківського апеляційного
господарського суду
у справі N А-27/97-04 господарського суду Харківської області
за позовом Приватного підприємства фірма "Берегіня-плюс",
м. Харків
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Малкин А.С. (довіреність від 15.03.2005 р. N 12)
від відповідача:
Верещака М.О. (довіреність від 04.01.2005 р. N 3/10/10-025)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя
Мамалуй О.О.) від 25.08.2004 року, залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -
Лащенко Л.Д., судді - Бабакова Л.М., Істоміна О.А.) від
17.11.2004 року, по справі N А-27/97-04 позовні вимоги задоволено;
визнані недійсними податкові повідомлення-рішення N 0000832310/0
від 10.03.2004 року та N 0000842310/0 від 10.03.2004 року;
стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито в сумі
85,00 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу в сумі 118,00 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова
просить скасувати ухвалені по справі судові акти, в позові
відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права, а саме: п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1
ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною
податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова була
проведена комплексна планова перевірка підприємства позивача з
питання дотримання вимог податкового законодавства, за
результатами якої 20 лютого 2004 року був складений акт
N 23-104/892 та додатковий акт N 23-104/1085 від 4 березня
2004 року на підставі Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
На підставі вищезазначених актів відносно ППФ "Берегіня-плюс"
податковою інспекцією були винесені оскаржувані податкові
повідомлення-рішення: N 0000832310/0 від 10 березня 2004 року,
яким було донараховано податок на додану вартість в сумі
154779,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції з цього
податку в сумі 77390,00 грн.; N 0000842310/0 від 10 березня
2004 року, яким було донараховано податок на прибуток в сумі
464369,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції з цього
податку в сумі 90568,00 грн.
В акті перевірки відповідач зазначає, що згідно до вимог
підпункту 7.2.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивач має наступні облікові документи:
книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг), зареєстровану в ДПІ
Київського району 6 лютого 2003 року за N 136; книгу обліку
продажу товарів (робіт, послуг), зареєстровану в ДПІ Київського
району 6 лютого 2003 року за N 136.
В ході перевірки, проведеної працівниками податкової служби,
було перевірено наявність податкових накладних, підтверджуючих
відвантаження товарів (робіт, послуг) по книзі продажу товарів
(робіт, послуг) та наявність податкових накладних, підтверджуючих
отримання товарів (робіт, послуг) по книзі придбання товарів
(робіт, послуг).
Перевіркою було встановлено, що дані Декларації про податок
на додану вартість за перевірений період відповідають записам у
книгах обліку продажу товарів. В податковій декларації по податку
на додану вартість у перевіреному періоді не відображено оборотів
по придбаним матеріалам, виконаним роботам, які не включаються до
складу валових витрат.
Згідно акту перевірки Приватне підприємство фірма
"Берегіня-плюс" у 2003 році отримала від ПП "Мелеста" товар
(свіжоморожену рибу) згідно накладних:
- N 20/5 від 12.05.2003 року - оселедець 300 вагою 30000 кг
на суму 34984,10 грн. без ПДВ;
- N 20/6 від 17.06.2003 року - сьомга 6-7 вагою 172,4 кг на
суму 3275,60 грн. без ПДВ;
- N 01/8 від 11.08.2003 року - оселедець 350 вагою 20000 кг
на суму 90792,00 грн. без ПДВ;
N 01/8 від 11.08.2003 року - оселедець 350 вагою
81060,359 кг на суму 368168,04 грн. без ПДВ;
- N 24/10 від 24.10.2003 року - скумбрію с/м 400-600 вагою
29115,60 кг на суму 176674,86 грн. без ПДВ;
загальною вагою 160348,359 кг на загальну суму 773894,6 грн.
без ПДВ.
Згідно прибуткових накладних вищевказаний товар позивачем
було оприбутковано у повному обсязі, але згідно документів
реалізація товару не здійснювалась.
Наказ N 06-ІНВ від 31 грудня 2003 року, наявний в матеріалах
справи, підтверджує, що по ППФ "Берегіня-плюс" була проведена
Інвентаризація ТМЦ. Згідно акту про результати інвентаризації
встановлено, що ПФ "Берегіня-плюс" мала станом на 31 грудня
2003 року наступні ТМЦ - бланки простих векселів у кількості
15 штук, бланки довіреності у кількості 26 штук та бланк
довіреності, повернутий як не використаний у кількості 1 шт.
Як зазначає відповідач, на кінець кожного періоду та на
кінець року на ППФ "Берегиня-плюс" за наявністю та по наданих
документах вищевказаного товару не було. Отже, рибу вагою
160348,359 кг на загальну суму 773894,60 грн., з яких
154778,92 грн. - ПДВ, було реалізовано і не включено до
податкового зобов'язання по ПДВ, чим порушено пп. 7.3.1. п. 7.3.
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
В акті перевірки вказано, що ППФ "Берегіня-плюс" за 2003 рік
не донарахувала до бюджету податку на додану вартість на загальну
суму 154778,92 грн., з яких у травні 2003 року на суму
26996,82 грн., у червні 2003 року - 655,12 грн., у серпні
2003 року - 91792,01 грн., у жовтні 2003 року - 35334,97 грн.
Коригування сум податкових зобов'язань і податкового кредиту ППФ
"Берегіня-плюс" не проводило згідно додатку N 2 по податковій
декларації по ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ". За
перевіряємий період ППФ "Берегіня-плюс" пільгами по податку на
додану вартість не користувалася.
Відповідно до додаткового акту ППФ фірма "Берегіня-плюс"
включило до складу податкового кредиту у травні 2003 року ПДВ на
суму 26996,82 грн., у червні 2003 року - 655,12 грн., у
серпні 2003 року - 91792,01 грн., у жовтні 2003 року -
35334,97 грн. з придбаної рибної продукції у ПП "Мелеста", який в
подальшому не використовувався у власній господарській діяльності.
На думку відповідача даний товар позивачем у перевіряємому
періоді не реалізовувався. Залишків товарів, згідно
бухгалтерського та податкового обліку, на підприємстві не
встановлено. Складських приміщень як власних так і орендованих
підприємство не має.
Таким чином, зазначає відповідач, ППФ "Берегіня-плюс" не
виконані вимоги, передбачені пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки не
донараховано за 2003 рік до бюджету податку на додану вартість у
травні 2003 року на суму 26996,82 грн., у червні 2003 року -
655,12 грн., у серпні 2003 року - 91792,01 грн., у жовтні
2003 року - 35334,97 грн. на загальну суму 154778,92 грн.
Відносно донарахування податку на прибуток в акті перевірки
зазначено, що валові доходи ППФ "Берегіня-плюс" отримала від
оптової торгівлі свіжомороженою рибою - 54646,0 тис. грн. та від
надання юридичних послуг 10,4 тис. грн.
Таким чином, вказує відповідач, рибу вагою 160348,359 кг на
загальну суму 773894,6 грн. без ПДВ було реалізовано і не включено
до складу валового доходу, а саме у II кв. 2003 року на суму
138259,70 грн., у III кв. на суму 458960,04 грн., у IV кв.
2003 року на суму 176674,86 грн., чим порушено пп. 4.1.1 п. 4.1.
ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідач також вказує на порушення п.5. 1 ст. 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
оскільки позивач не відніс до складу валових витрат витрати на
придбання товару, який в подальшому не використано у господарській
діяльності, а саме витрати на придбання рибної продукції, згідно
накладних: N 20/5 від 12 травня 2003 року, N 20/6 від 17 червня
2003 року, N 01/8 від 11 серпня 2003 року, N 01/8 від 11 серпня
2003 року, N 24/10 від 24 жовтня 2003 року.
У ході додаткової перевірки було встановлено, що ППФ
"Берегіня-плюс" у 2003 році відповідно до угоди від 14 січня
2003 року реалізувала товар (рибу свіжоморожену) ПП "Маріман"
згідно видаткових накладних при наявності підтверджуючих
довіреностей (в деяких випадках) та виписаних податкових
накладних:
- N РН-21 від 12 травня 2003 року - оселедець 350 вагою
30000 кг на суму 135000,00 грн. без ПДВ;
- N РН-28 від 17 червня 2003 року - сьомга 7-8 вагою 172,4 кг
на суму 3294,56 грн. без ПДВ;
- N 36 від 11 серпня 2003 року - оселедець 300 вагою 20000 кг
на суму 90800,00 грн. без ПДВ;
- N 36 від 11 серпня 2003 року - оселедець 300 вагою
81060,359 кг на суму 368176,15 грн. без ПДВ;
- N 51 від 24 жовтня 2003 року - скумбрію с/м вагою
29115,60 кг на суму 176731,69 грн. без ПДВ;
загальною вагою 160348,359 кг на загальну суму 774002,40 грн.
без ПДВ, який ППФ "Берегіня-плюс" не було оприбутковано, чим
порушено п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстрів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Отже, позивач у 2003 році не включив до складу валових
доходів 774,0 тис. грн. (у 2 кв. 2003 року - 138,3 тис. грн., у
3 кв. 2003 року - 459 тис. грн., у 4 кв. 2003 року -
176,7 тис. грн.).
В результаті встановлених порушень визначено заниження
оподаткованого прибутку за 2003 рік на суму 1547,9 тис. грн. ППФ
"Берегіня-плюс" не донараховане до бюджету податок на прибуток за
2003 рік у сумі 464,37 грн.
В позовній заяві позивач зазначав, що вказана відповідачем
різниця між придбаним та реалізованим товаром, на підставі якої і
були нараховані податкові зобов'язання та штрафні санкції,
складається лише з різниці цифр, які входять до назви продукції, а
саме: оселедець 300 - оселедець 350, сьомга 7-8 - сьомга 6-7,
скумбрія с/м - скумбрія с/м 400-600. Позивач вказує, що дана
різниця виникла внаслідок технічних помилок, допущених
ПП "Мелеста" при складані накладних NN 20/5, 20/6, 24/10 та
безпосередньо позивачем при складані ним накладної N 36.
Матеріали справи свідчать, що після виявлення помилок в
накладних, позивач направив до контрагентів листи-запити вихідні
NN 3 та 4 від 26 лютого 2004 року з проханням звернути увагу на
допущені помилки та виправити їх. ПП "Мелеста" та ПП "Маріман"
своїми відповідями підтвердили та виправили вказані помилки і
направили позивачу виправлені варіанти накладних.
При проведенні перевірки руху отриманого і відвантаженого в
2003 році товару (рибної продукції) податковими органами було
встановлено, що ППФ "Берегіня-плюс" за договором N 3/2003 від
1 лютого 2003 року одержало від ПП "Мелеста" у травні, червні,
серпні і жовтні 2003 року рибну продукцію на загальну суму
773894,60 грн. ПДВ 154788,92 грн. За договором від 14 січня
2003 р. ППФ "Берегіня-плюс" (Продавець) реалізувало ПП "Маріман"
(Покупець) рибну продукцію на загальну суму 774002,40 грн., з яких
ПДВ 154800,48 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Виходячи з невідповідності найменувань рибної продукції
(маркірування товару), зазначеної в накладних на придбання і
реалізацію, податковими органами були зроблені висновки про те,
що:
- отримана від ПП "Мелеста" у травні, червні, серпні і жовтні
2003 року рибна продукція на загальну суму 773894,60 грн. ПДВ
154788,92 грн., не була використана в основній виробничій
діяльності платника податків, внаслідок чого сума 773894,60 грн.
підлягає виключенню зі складу валових витрат, а сума
154788,92 грн. з податкового кредиту підприємства;
- в зв'язку з тим, що документи на придбання продукції,
реалізованої ПП "Маріман" на загальну суму 774002,40 грн. ПДВ
154800,48 грн. відсутні, то даний товар вважається отриманими
безоплатно і у валові доходи ППФ "Берегіня-плюс" за 2003 рік
додатково підлягає включенню сума 774002,40 грн.
Згідно умов договору купівлі-продажу N 3/2003 від 1 лютого
2003 року на постачання рибної продукції між ППФ "Берегіня-плюс"
та ПП "Мелеста" сторони є платниками податку на прибуток на
загальних підставах по ставці 30%, відповідно до якого
ПП "Мелеста" здійснило постачання в 2003 році рибної продукції на
загальну суму 60086920,26 грн.
Вся отримана від ПП "Мелеста" продукція була оприбуткована в
бухгалтерському обліку ППФ "Берегіня-плюс" у момент її одержання
по балансовому рахунку 281 "Товари на складі" і віднесена до
складу валових витрат і податкового кредиту підприємства у
відповідні податкові періоди, про що свідчать акти державної
податкової інспекції.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 14 січня
2003 року на постачання свіжомороженої риби між ППФ
"Берегіня-плюс" та ПП "Маріман" позивач здійснив постачання в
2003 році риби свіжомороженої на загальну суму 52529583,27 грн.
Вся отримана ППФ "Берегіня-плюс" рибна продукція
реалізувалася в ті ж звітні періоди, в які вона була отримана і
сума її реалізації цілком віднесена до податкових зобов'язань
відповідних періодів.
Станом на 1 квітня 2003 року, на 1 липня 2003 року, на
1 жовтня 2003 року на 1 жовтня 2004 року залишки
товарно-матеріальних цінностей по рахунку 281 "Товари на складі" у
бухгалтерському обліку підприємства не значаться. Виходячи з вимог
п. 5.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і бухгалтерських документів
ППФ "Берегіня-плюс" приріст (убуток) товарно-матеріальних
цінностей у деклараціях про прибуток підприємство не відображало.
На ППФ "Берегіня-плюс" була проведена інвентаризація
товарно-матеріальних цінностей станом на 31 грудня 2003 року, при
проведенні якої був складений порівнювальний інвентаризаційний
опис та складений акт, в якому зазначено, що результати
інвентаризації відповідають даним бухгалтерського обліку, нестач і
надлишків товарно-матеріальних цінностей не встановлено.
Відповідно до п. 11.12 "Інструкції з інвентаризації основних
коштів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,
коштів і документів і розрахунків" ( z0202-94 ) (z0202-94)
, затвердженої
наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року,
виявлені в результаті надлишки і нестачі матеріальних цінностей
вважаються пересортицею і підлягають заліку, якщо: надлишки і
нестачі утворилися по матеріальних цінностях тотожної кількості і
які мають однакове найменування; надлишки і нестачі утворилися в
однієї матеріально-відповідальної особи і в одному і тому ж
інвентаризаційному періоді.
Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що
виходячи з того, що отримана і реалізована рибна продукція
ідентична в найменуваннях і кількості, то при наявності
пересортиці, яка описана в акті державної податкової інспекції,
але підтверджена проведеною 31 грудня 2003 року інвентаризацією і
бухгалтерськими документами підприємства, при заліку
інвентаризаційних різниць надлишки будуть дорівнювати нестачі, що
не приведе до заниження оподаткованого прибутку і податку на
додану вартість за 2003 рік.
Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
обов'язок доведення
того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом є
помилковим, покладається на платника податків.
При проведенні процедури апеляційного узгодження позивачем -
ППФ "Берегіня-плюс" у Державну податкову інспекцію Київського
району м. Харкова із супровідним листом N 5 від 3 березня
2004 року були направлені в якості заперечень до акту від
20 лютого 2004 року N 23-104/862 оригінали наступних документів:
лист-запит ППФ "Берегіня-плюс" N 3 від 26 лютого 2004 року;
відповідь ПП "Мелеста" від 1 березня 2004 року, податкова накладна
N 20/5 від 12 травня 2003 року; накладна N 20/6 від 17 червня
2003 року; податкова накладна N 20/6 від 17 червня 2003 року;
накладна N 24/10 від 24 жовтня 2003 року, податкова накладна
N 24/10 від 24 жовтня 2003 року, лист-запит ППФ "Берегіня-плюс"
N 4 від 26 лютого 2004 року, накладна N 36 від 11 серпня
2003 року, податкова накладна N 40 від 11 серпня 2003 року.
У зв'язку з помилками, виявленими в документах на
відвантаження товару за договором N 3/2003 від 1 лютого 2003 року
і договору від 14 січня 2003 року ППФ "Берегіня-плюс",
ПП "Мелеста", ПП "Маріман" за узгодженням між собою внесли зміни в
накладні і податкові накладні щодо маркірування товару. Зміни в
ціну товару, його кількість і вартість не вносилися.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
встановлено, що
підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є
первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських
операцій. Первинні бухгалтерські документи і облікові документи
можуть бути складені на паперових чи машинних носіях і повинні
мати наступні реквізити: назва документу (форма); дата і місце
складання; назва підприємства, від імені якого складений документ;
зміст і обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних
за здійснення господарської операції і правильності її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати
особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок оформлення податкових накладних визначений пп. 7.2.1
п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відповідно до якого, платник податку зобов'язаний
надати покупцю податкову накладну, що повинна містити зазначені
окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату
виписки податкової накладної; назва юридичної чи особи прізвище,
ім'я чи по батькові фізичної особи, зареєстрованого як платник
податку на додаткову вартість; податковий номер платника податків
(продавця і покупця); місце розташування юридичної чи особи місце
податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник
податку на додану вартість; опис (номенклатура) товарів (робіт,
послуг) і їхня кількість (обсяг, розмір); позовна заява одержувача
без врахування податку; ставку податку і відповідну суму податку в
цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з
урахуванням податку.
Позивачем, ППФ "Берегіня-плюс", у Державну податкову
інспекцію Київського району м. Харкова були додатково надані
документи оформлені з урахуванням усіх зазначених вище вимог, які
свідчать про відсутність на підприємстві в 2003 році товарів,
отриманих без оплати, нереалізованих товарів, а також про
відповідність даних регістрів бухгалтерського і податкового обліку
і звітності представленим накладним і податковим накладним.
Виправлення помилок у первинних документах передбачено
"Положенням про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку", затвердженому наказом Міністерства
фінансів України від 24 травня 1995 року за N 88 ( z0168-95 ) (z0168-95)
і
П(С)БО N 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"
затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28 травня
1999 року N 137 ( z0392-99 ) (z0392-99)
і зареєстрованому в Міністерстві
юстиції України 21 червня 1999 року за N 392/3685.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове зобов'язання,
самостійне визначене платником податків у податковій декларації,
вважається погодженим із дня надання такої податкової декларації.
Якщо в майбутніх податкових періодах платник податків
самостійно виявляє помилки в показниках раніше наданої податкової
декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий
розрахунок.
Вірним є те, що оскільки внесені ППФ "Берегіня-плюс" у
накладні і податкові накладні зміни не носили арифметичного
характеру і не вплинули на результати фінансово-господарської
діяльності підприємства за 2003 рік, коригування в податковому і
бухгалтерському обліку підприємства не проводяться.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 квітня
2004 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з
призначенням судово-економічної експертизи. На розгляд судового
експерта було поставлено питання: чи обґрунтовані висновки акту
перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова N 23-104/892 від
20 лютого 2004 року документам фінансово-господарської діяльності,
бухгалтерського та податкового обліку ППФ "Берегіня-плюс".
Висновок судово-економічної експертизи N 3553 свідчить, що
висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у
Київському районі м. Харкова N 23-104/892 від 20 лютого 2004 року
та додаткового акту N 23-104/1085 від 4 березня 2004 року про
заниження ППФ "Берегіня-плюс" у період з 1 січня 2003 року по
1 січня 2004 року податку на прибуток у сумі 464369,10 грн. і
податку на додану вартість у сумі 154778,92 грн. документально не
підтверджуються.
До матеріалів справи позивачем надано копію висновку судового
експерта (N 4784 від 25 червня 2004 року), за результатам
судово-економічної експертизи, яку було призначено слідчим
прокуратури Київського району м. Харкова в межах кримінальної
справи N 21040038.
Відповідно до цього експертного висновку, з урахуванням всіх
наданих на дослідження документів та матеріалів кримінальної
справи, висновки акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова
N 23-104/892 від 20 лютого 2004 року та додаткового акту
N 23-104/1085 від 4 березня 2004 року про заниження
ППФ "Берегіня-плюс" у період з 1 січня 2003 року по 1 січня
2004 року податку на прибуток у сумі 464369,10 грн. і податку на
додану вартість у сумі 154778,92 грн. документально не
підтверджуються.
Враховуючи наведене, постанова Харківського апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного
законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга
не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та
неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова від
13.12.2004 року N 9124/10/10-025 на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 17.11.2004 року у справі
N А-27/97-04 залишити без задоволення, а постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 17.11.2004 року у справі
N А-27/97-04 - без змін.