ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10-17.03.2005 Справа N 3/156
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Яценко О.В., Савенко Г.В.,
розглянула касаційну скаргу державної податкової інспекції у
м. Полтаві (надалі ДПІ у м. Полтаві)
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського с суду від 14.12.04
у справі N 3/156 господарського суду Полтавської області
за позовом Дочірнього підприємтсва "Тайстра-Полтава-Сервіс"
українсько-польського спільного підприємства - ТОВ "Тайстра"
до ДПІ у м. Полтаві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Мельникова Н.В. (за дов. б/н від 31.12.04) у
судовому засіданні 10.03.05.
- відповідача:
Михайленко А.М. (за дов. N 2245/10 від 08.02.05) у судовому
засіданні 10.03.05,17.03.05;
Косів Л.Т. (за дов. N 22776/10 від 16.11.04) у судовому
засіданні 10.03.05;
Тур Н.І. (за дов.N 23493/10 від 29.12.04) у судовому
засіданні 10.03.05, 17.03.05.
Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 09.03.05 у зв'язку з перебуванням
судді Ходаківської І.П. у черговій відпустці, для розгляду
господарських справ призначених до перегляду в касаційному порядку
колегією суддів у складі: головуючого - Першикова Є.В., суддів
Савенко Г.В., Ходаківської І.П. на 29.07.04, утворено колегію
суддів у наступному складі: головуючий - Першиков Є.В., судді
Яценко О.В., Савенко Г.В.
Розгляд справи по суті було закінчено 10.03.05.
За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
судовому засіданні 10.03.05 було оголошено перерву до 17.03.05 для
виготовлення та оголошення вступної та резолютивної частин
постанови Вищого господарського суду України.
У судовому засіданні 17.03.05 було оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 21.10.04 господарського суду Полтавської області
(суддя Бунякіна Г.І.) позовні вимоги Дочірнього підприємтсва
"Тайстра-Полтава-Сервіс" задоволено повністю.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
N 00021323301/0 від 30.07.04.
В основу вказаного рішення місцевого господарського суду
покладено рішення Автозаводського районного суду м. Кременчук від
19.01.04, яким визначена правомірність застосування державних
гарантій захисту іноземних інвестицій для СП "Тайстра" та його
дочірніх підприємств, одне з яких є ДП "Тайстра-Полтава-Сервіс".
Постановою від 14.12.04 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду (колегія у складі: головуючого -
Самусенко С.С., суддів - Шевченка В.Ю., Конюшка К.В.) апеляційна
скарга ДПІ у м. Полтаві залишено без задоволення.
Рішення від 21.10.04 господарського суду Полтавської області
залишено без змін.
Не погоджуючись із актами попередніх судових інстанцій, ДПІ у
м. Полтаві звернулась до касаційної інстанції зі скаргою, в якій
вказує, що попередні судові інстанції не взяли до уваги вимоги
Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні
суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням
майна та коштів вітчизняного походження" від 17.02.00 N 1457-III
( 1457-14 ) (1457-14)
, на підставі якого скасовано дію Закону України "Про
іноземні інвестиції" від 13.03.92 N 2198-XII ( 2198-12 ) (2198-12)
.
Скаржник також вважає, що судові рішення про застосування до
підприємств з іноземними інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств,
а також філій, відділень та інших відокремлених підрозділів
державних гарантій захисту інвестицій, прийняті на підставі
законодавчих актів, які не підлягають виконанню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянувши
матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суддю
доповідача та дослідивши і проаналізувавши, на підставі
встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування
судовими інстанціями норм матеріального та процесуального
законодавства, дійшла висновку, що касаційна скарги підлягає
частковому задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Полтава було
проведено комплексну документальну перевірку Дочірнього
підприємтсва "Тайстра-Полтава-Сервіс" стосовно дотримання вимог
податкового законодавства за період з 16.12.03 по 01.06.04.
За наслідками перевірки податковим органом було складено акт
N 1845/23-1/32753559 від 30.07.04, на підставі якого було прийнято
податкове повідомлення-рішення за N 0002132301/0 від 30.07.04,
яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем
3014010100 - податок на додану вартість по вітчизняних товарах на
загальну суму 95138835 грн., в тому числі 74151394 грн. - основний
платіж та 20987441 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Податковим органом при проведенні позапланової перевірки
встановлено, що платником податків у порушення вимог п. 7.3,
п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
було занижено податок на додану вартість
за грудень 2003 року на 1000 грн., за січень 2004 року на
989 грн., за лютий 2004 року на 6 грн., за березень 2004 року на
8174598 грн., за квітень 2004 року на 45217429 грн., за травень
2004 року на 20759350 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує,
що місцевий та апеляційний господарські суди врахували рішення від
19.01.04 Автозаводського районного суду м. Кременчук, яким
встановлено правомірність застосування до СП "Тайстра" державних
гарантій захисту іноземних інвестицій.
Було також взято до уваги, що ухвалою Автозаводського
районного суду м. Кременчук від 23.01.04 було роз'яснено рішення
Автозаводського районного суду м. Кременчук стосовно застосування
державних гарантій захисту іноземних інвестицій СП "Тайстра" та
його дочірніх підприємств у сфері податкового, митного та
валютного законодавства (яке діяло на момент реєстрації іноземної
інвестиції), а також роз'яснено питання стосовно початку перебігу
десятирічного ст року застосування державних гарантій від зміни
законодавства, що передбачено ст. 9 Закону України "Про іноземні
інвестиції" ( 2198-12 ) (2198-12)
, який починається з 08.01.04 щодо
звільнення від сплати податку на додану вартість, акцизного збору
та податку на прибуток підприємств протягом десяти років з моменту
зміни гарантії захисту іноземних інвестицій Законом України "Про
режим іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
дочірніми
підприємствами, створеними СП "Тайстра".
Місцевим та апеляційним господарськими судами було також
встановлено, що СП "Тайстра" є засновником позивача та бере участь
у створенні статутного фонду останнього своїм стовідсотковим
внеском.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарським судом Полтавської області при прийнятті
оскаржуваного рішення було вірно зазначено, що відповідно до
ст.ст. 18, 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність"
( 1560-12 ) (1560-12)
державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути
скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії
цих гарантій і стабільності умов здійснення інвестиційної
діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.
Попередні судові інстанції, приймаючи рішення та постанову,
прийшли до висновку, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про
іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) (2198-12)
(який був чинним на момент
прийняття Галицьким районним судом рішення) у разі, коли наступне
спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції змінює
умови захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому Законі, до
іноземних інвестицій протягом десяти років на вимогу іноземного
інвестора застосовується спеціальне законодавство, що діяло на
момент реєстрації інвестицій.
В той же час, приймаючи рішення та постанову, попередні
судові інстанції не взяли до уваги, що відповідно до другого
розділу Закону України "Про режим іноземного інвестування" від
19.03.96 N 93/96 ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
захист іноземних інвестицій у разі
зміни законодавства забезпечується за рахунок заборони примусового
вилучення коштів та майна, а також незаконних дій державних
органів та посадових осіб, забезпечення гарантії при припиненні
інвестиційної діяльності та захисту доходів і прибутків, одержаних
від такої діяльності.
Вказаним розділом не визначено поняття захисту суб'єктів
інвестування від змін законів щодо діяльності суб'єктів
господарювання в сфері оподаткування, як це було до прийняття
Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні
суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням
майна та коштів вітчизняного походження" ( 1457-14 ) (1457-14)
.
Також не було враховано, що діюче законодавство про захист
інвестицій змінювалося як на момент змін податкового
законодавства, так і на момент прийняття спірного рішення органу
податкової служби та судового рішення у зв'язку з чим воно має
довгост рокову дію.
Згідно зі ст. 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
Державна
влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу,
виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють
свої повноваження у встановлених цією Конституцією ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
межах і відповідно до законів України.
Як передбачено ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування
функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи
посадовими особами не допускаються. Судові рішення ухвалюються
судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій
території України.
При цьому слід зазначити, що судові рішення не можуть бути
скасовані або змінені прийняттям нових Законів, оскільки ці
рішення скасовуються або змінюються виключно судами вищестоящих
інстанцій відповідно до вимоги процесуального законодавства.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України
враховує, що у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст.ст. 33, 35, 71 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу
своїх вимог і заперечень, сторони вільні у наданні господарському
суду своїх доказів і доведенні їх переконливості
В той же час при вирішенні питання щодо доказів, господарські
суди повинні враховувати інститут допустимості засобів
доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Не потребує доказування преюдиціальні факти, які встановлено
рішенням суду з цивільної справи, якщо це рішення набрало законної
сили та ним встановлено факти, що мають значення для вирішення
спору.
Попередні судові інстанції, приймаючи рішення та постанову,
послалися на ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, визначивши рішення суду з цивільної справи,
яке набрало законної сили, як обов'язкове для господарського суду
щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення
спору, без визначення поняття правової оцінки преюдиціальності
факту встановленого у рішенні з цивільної справи, оскільки не дано
належної правової оцінки статуту ДП "Тайстра-Полтава-Сервіс", яке
є дочірнім підприємством СП "Тайстра" щодо правової підстави
виникнення періоду на пільгову сплату податку дочірнім
підприємством.
Судовими інстанціями не враховано, що згідно з рішенням
Конституційного суду України від 29.01.02 N 1-рп/2002
( v001p710-02 ) (v001p710-02)
у справі N 1-17/2002 "За конституційним поданням
Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень
частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації
в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з
використанням майна та коштів вітчизняного походження" та частини
першої статті 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність"
(справа про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями)"
та положень ч. 1 ст. 5 Закону України "Про усунення дискримінації
в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з
використанням майна та коштів вітчизняного походження" N 1457-III
( 1457-14 ) (1457-14)
від 17.02.00 (далі Закон N 1457-III) де визначено, що
підставою для відмови у наданні пільг та для їх припинення у сфері
регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів)
підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім
підприємствам, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та
їх реєстрації є припинення таких пільг.
У відповідності до ст. 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема,
офіційне тлумачення законів України. Рішення Конституційного Суду
України є обов'язковими до виконання на території України,
остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, із дня набуття чинності Закону N 1457-III
( 1457-14 ) (1457-14)
припинено пільговий режим валютного регулювання,
оподаткування та митного оформлення для підприємств, створених із
залученням іноземних інвестицій, незалежно від форми та часу їх
внесення.
Крім того, ст. 7 Закону N 1457-III ( 1457-14 ) (1457-14)
передбачено,
що судові рішення про застосування до підприємств з іноземними
інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств, а також філій, відділень
та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту
інвестицій, винесені на підставі законодавчих актів, зазначених у
ст. 4 цього Закону, підлягають виконанню виключно в частині, що не
суперечить цьому Закону.
За таких обставин судові рішення у справі підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Полтаві
задовольнити частково.
Рішення від 21.10.04 господарського суду Полтавської області
та постанову від 14.12.04 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у справі N 3/156 господарського суду
Полтавської області скасувати, а справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.