ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N 2-15/6235-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 05.05.2005 року
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого
Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Яценко О.В., розглянув
касаційну скаргу Джанкойської ОДПІ на постанову від 11.10.2004
Севастопольського апеляційного господарського суду у справі
N 2-15/6235-2004 господарського суду Автономної Республіки Крим за
позовом Джанкойської ОДПІ до Джанкойського виробничого
підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про
звернення стягнення на активи, за участю представників сторін:
позивача: Лукпанова К.В. (дов. N 70 від 01.10.2004), відповідача:
Кизилова А.В. (дов. N 36 від 12.01.2005).
В зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П. справа
розглядається колегією суддів у складі: головуючий Першиков Є.В.,
судді: Савенко Г.В., Яценко О.В.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 17.03.2005 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим
(суддя Дадінська Т.В.) від 12.07.2004 відмовлено в задоволенні
позовних вимог з тих підстав, що відповідачу у встановленому
законом порядку не було визначено податкове зобов'язання по
прибутковому податку, а майно відповідача не може бути джерелом
погашення податкового боргу.
Постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного
господарського суду у складі: головуючого Градової О.Г., суддів:
Фенько Т.П., Голика В.С. від 11.10.2004 рішення місцевого
господарського суду залишено без змін.
Джанкойська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду
України із касаційною скаргою на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального
права, а тому просить постанову апеляційного господарського суду
та рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати,
позов задовольнити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу Джанкойської ОДПІ на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін та перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального і процесуального, відзначає
наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,
що з 19 серпня по 10 вересня 2003 р. Джанкойською ОДПІ була
проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання
вимог податкового і валютного законодавства платником податків
Джанкойським ВПВКГ, про що складено акт N 110/23-1/03348100-0019.
Згідно з актом перевірки відповідач несвоєчасно і не в
повному обсязі перерахував до бюджету прибутковий податок з
громадян, утриманий з доходів фізичних осіб за період з 4 жовтня
2001 р. по 1 липня 2003 р., у сумі 400467,72 грн.
Актом перевірки також були встановлені і інші порушення при
нарахуванні, утриманні і перерахуванні прибуткового податку з
громадян. Однак, по цих сумах донарахованого податку позивачем
позовних вимог не заявлено, у зв'язку з чим суди не розглядали
обгрунтованість донарахування податку, звернення стягнення на
активи платника податків по цих сумах. Позивачем заявлені позовні
вимоги про звернення стягнення на активи відповідача в погашення
заборгованості по прибутковому податку з громадян у сумі
400467,72 грн.
Відповідно до підпункту 3.1.1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21 грудня
2000 р. (з доповненнями і змінами) активи платника податків можуть
бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу
(узгоджене податкове зобов'язання) виключно за рішенням суду.
В інших випадках платники податків самостійно визначають
черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок
активів, вільних від застави зобов'язань забезпечення боргу. Як
передбачено пунктом 1.7 статті 1 названого Закону, активами
платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності,
що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або
повного господарського відання. Згідно з пунктом 5 статті 48
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
положення щодо захисту
права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є
власником, але володіє майном на праві повного господарського
відання. Приписами статті 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закріплений принцип захисту будь-кого від протиправного
позбавлення права власності.
Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податковим зобов'язанням
є зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну
суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або
іншими законами України.
Однак відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян" N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
від
26 грудня 1992 р. (з доповненнями і змінами, далі - Декрет
N 13-92) платниками прибуткового податку є громадяни України,
іноземні громадяни і особи без громадянства, а підприємства лише
зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати
і перераховувати до бюджету податок з доходу громадян, надавати
відповідні відомості податковим органам.
Господарськими судами було встановлено, що у встановленому
законом порядку податкове зобов'язання по прибутковому податку з
громадян у сумі 400467,72 грн. платнику податків (відповідачу) не
визначалося, оскільки відповідач податкової декларації про таке
податкове зобов'язання не подавав (не повинен подавати),
контролюючий орган (позивач) рішення про визначення цього
податкового зобов'язання не приймав.
Крім того, згідно Статуту, Постанови Верховної Ради АР Крим
від 15 березня 2000 р. N 984-2/2000 ( rb0984002-00 ) (rb0984002-00)
, довідки
N 136/03-1-12 від 1 квітня 2004 р. Джанкойське ВПВКГ є державним
підприємством, знаходиться у власності Автономної Республіки Крим
(передано в оперативне управління) і є єдиним цілісним
технологічним комплексом, майно якого не підлягає приватизації.
А згідно підпунктам 11.1 і 11.2 статті 11 Закону України
N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник податків, який
перебуває у державній або комунальній власності або не підлягає
приватизації, не погашає суму податкового боргу у строки,
встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо
продажу активів такого платника податків, які не входять до складу
цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної
діяльності платника податків.
Господарськими судами також було встановлено, що позивач,
порушуючи вказані норми закону, вживав заходів про погашення
невизначеного позивачу податкового боргу по прибутковому податку,
тоді як Законом N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що податковий
орган зобов'язав звернутися до органу виконавчої влади, що
здійснює управління таким платником податків, з клопотанням про
рішення даного питання.
Зважаючи на викладене, суди правомірно дійшли висновку, що
позовні вимоги про звернення стягнення на активи платника податків
по прибутковому податку з громадян не відповідають вимогам
законодавства і задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
господарського суду України П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Джанкойської ОДПІ залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 11.10.2004 у справі N 2-15/6235-2004 залишити без змін.