ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2005 Справа N 28/85
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПІ у Оболонському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.09.2004
у справі N 28/85 господарського суду міста Києва
за позовом ДАК "Українські поліметали"
до ДПІ у Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін від:
від позивача:
Іващенко Ю.І. - за довіреністю від 14.03.2003 р. N 4
від відповідача:
Вакуленчик І.Л. - за довіреністю від 15.11.2004 р.
N 7675/9/10-12
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.07.2004 р.
(суддя Борисенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 28.09.2004 р. по справі
N 28/85 (головуючий - суддя Муравйов О.В., судді - Кот О.В.,
Сотніков С.В.) позов ДАК "Українські поліметали" до ДПІ у
Оболонському районі м. Києва задоволено; визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва
від 29.10.2003 р. N 0001372330/0 в частині визначення ДАК
"Українські поліметали" податкового зобов'язання по податку на
додану вартість у сумі 189522,05 грн.
Не погодившись з судовими рішеннями, які були прийняті по
зазначеній справі, ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулась
до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в
якій просить скасувати постанову Київського апеляційного
господарського суду від 28.09.2004 р. як таку, що прийнята
внаслідок неправильного застосування пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування апеляційним
судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши
пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна
скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у
Оболонському районі м. Києва проведено документальну перевірку ДАК
"Українські поліметали" з питань дотримання податкового та
валютного законодавства за період з 01.07.2002 р. по
01.07.2003 р., за результатами якої складено акт від 22.10.2003 р.
N 3997/10/23-3-25639720.
На підставі даного акту перевірки відповідач прийняв
податкове повідомлення-рішення від 29.10.2003 р. N 0001372330/0.
Задовольняючи позовні вимоги ДАК "Українські поліметали" в
частині незаконності визначення податкового зобов'язання по
податку на додану вартість у сумі 189 522,05 грн., суди попередніх
інстанцій виходили з того, що між ДАК "Українські поліметали" та
ДП "Центрукргеологія" було укладено договір від 22.11.2001 р.
N 36/Г-2001, згідно якого ДП "Центрукргеологія" прийняло на себе
зобов'язання по дорозвідці ділянки першої черги відпрацювання
Клінцевського родовища золота в Кіровоградській області.
Крім цього, між ДАК "Українські поліметали" та
ДП "Кіровгеологія" було укладено договір від 23.11.2001 р.
N 38/Г-2001, згідно якого ДП "Кіровгеологія" прийняло на себе
зобов'язання по дорозвідці ділянки першої черги відпрацювання
Майського родовища в Одеській області.
Роботи фактично було виконано, підтвердженням чого є
посилання відповідача на це в акті перевірки від 22.10.2003 р.
N 3997/10/23-3-25639720.
На підставі податкових накладних, отриманих від
ДП "Центрукргеологія" та ДП "Кіровгеологія" позивач протягом
липня-серпня 2002 р. відніс до податкового кредиту податок на
додану вартість в сумі 126348,03 грн.
Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані)
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
(спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації,
включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду,
незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а
також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти
протягом такого звітного періоду.
З урахуванням вимог п.1.11. ст. 1 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
терміни корпоративні права,
пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні
папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит,
депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари
(роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні
фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації,
розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Згідно п.1.2. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
нематеріальним активом визнаються
об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а
також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому
відповідним законодавством, об'єктом права власності платника
податку.
На підставі постанови КМ України від 28.03.1998 р. N 373
( 373-98-п ) (373-98-п)
"Про створення Державної акціонерної компанії
"Українські поліметали" Державним комітетом по геології і
використанню надр передано до статутного фонду Компанії інформацію
про результати проведення геологозйомочних,
прогнозно-металогенічних, оціночних і геологорозвідувальних робіт
на родовищах Сергіївському, Балка Золота, Балка Широка, Майському,
Юр'ївському, Клинцівському.
ДАК "Українські поліметали" у встановленому порядку отримано
ліцензії на геологічне вивчення (розвідку), у тому числі
дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням на
Клинцівському та Майському родовищах золота.
Відповідно до п.5 наказу Міністерства фінансів України від
18.10.1999 р. N 242 ( z0750-99 ) (z0750-99)
"Про затвердження Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку" бухгалтерський облік
нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими
групами, в тому числі щодо права користування природними ресурсами
(право користування надрами, іншими ресурсами природного
середовища, геологічною та іншою інформацією про природне
середовище тощо).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
правомірними висновки судів попередніх інстанцій щодо віднесення
витрат по договорах з ДП "Центрукргеологія" та ДП "Кіровгеологія"
до витрат пов'язаних з придбанням нематеріальних активів.
Судами попередніх інстанцій також враховано, що відповідно до
п.7.4. наказу Комітету України з питань геології та використання
надр (Геолком України) від 15.02.2000 року N 19 ( z0124-00 ) (z0124-00)
"Про
затвердження Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на
тверді корисні копалини" розвідувальні роботи проводяться з метою
підготовки родовищ (ділянок) корисних копалин до промислового
освоєння відповідно до вимог Класифікації запасів і ресурсів
корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою
Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 ( 432-97-п ) (432-97-п)
, та
визначення вихідних даних для опрацювання проектів будівництва
гірничодобувних об'єктів і об'єктів перероблення мінеральної
сировини, що створюються або реконструюються на базі розвіданих
запасів. Згідно ст. 40 Кодексу України про надра ( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
передачі для промислового освоєння підлягають лише розвідані
родовища корисних копалин.
Таким чином, твердження ДПІ у Оболонському районі м. Києва
про те, що ДАК "Українські поліметали" не має права на віднесення
до податкового кредиту вартості розвідувальних робіт необхідних
для постановку на баланс родовищ корисних копалин, колегія суддів
вважає безпідставними. Нематеріальні активи ДАК "Українські
поліметали", які включають інформацію про природне середовище і
права на користування природними ресурсами є власністю ДАК
"Українські поліметали" і підлягають відображенню у складі
балансової вартості, витрати ДАК "Українські поліметали" за
договорами з ДП "Центрукргеологія" та ДП "Кіровгеологія" слід
вважати витратами, пов'язаними з придбанням нематеріальних
активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до Методики розрахунку сум амортизаційних
відрахувань на витрати пов'язані з видобутком корисних копалин,
встановленої п.9.4. ст. 9 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
сума амортизаційних
відрахувань на витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин,
що підлягає відображенню у податковому обліку звітного періоду,
прямо пропорційна обсягу корисних копалин, фактично видобутих
протягом звітного періоду.
Отже, судами попередніх інстанцій цілком правильно вказано на
те, що амортизаційні відрахування позивача, пов'язані з
дорозвідкою ділянок Клинцевського та Майського родовищ, підлягають
відображенню у податковому обліку з періоду, у якому буде
розпочате фактичний видобуток корисних копалин.
Відповідно, висновок судів про право ДАК "Українські
поліметали" на відображення у складі податкового кредиту у сумі
126 348 грн., сплаченого у складі вартості геологорозвідувальних
робіт, виконаних за договорами від 22.11.2002 р. N 36/Г-2001 та
від 23.11.2001 р. N 38/Г-2001, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає правомірним.
Крім того, судами прийнято до уваги висновок
судово-бухгалтерської експертизи від 04.06.2004 р. N 3211, згідно
якого висновки викладені в акті перевірки від 22.10.2003 р.
N 3997/10/23-3-25639720 в частині завищення ДАК "Українські
поліметали" податкового кредиту в липні-серпні 2002 р. на суму
126348 грн. документально та нормативно не підтверджуються.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги відповідача щодо
неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального
права.
Враховуючи вищенаведене, постанова апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.1
ч. 1 ст. 111- 9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.09.2004 у справі N 28/85 залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва -
без задоволення.