ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2005 Справа N 18/137(15/251)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г., Продаєвич Л.В.
За участю представників: ВАТ "Центральна збагачувальна
фабрика "Нагольчанська" - Ходаківського В.П., Поета А.І.;
ДХК "Луганськвуглезабезпечення - сервіс" Бодялова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Центральна
збагачувальна фабрика "Нагольчанська"
на рішення господарського суду Луганської області від
06.07.2004 р. та постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 21.10.2004 р. по справі N 18/137(15/251) за позовом
Державної холдінгової компанії "Луганськвуглезабезпечення -
сервіс" в особі її ліквідаційної комісії до Відкритого
акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика
"Нагольчанська" про повернення безпідставно придбаного майна
вартістю 213381,30 грн., - В С Т А Н О В И В:
Позивач - ДХК "Луганськвуглезабезпечення - сервіс" в особі її
ліквідаційної комісії 02.08.2002 р. звернувся з позовом до суду
про повернення безпідставно придбаного ДВАТ "ЦЗФ Нагольчанська"
майна на суму 213318,30 грн. на підставі ст. 469 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963 р.). Заявою від 4.10.2002 р. N 74
позивач змінив предмет позову і просив стягнути з відповідача
вартість безпідставно придбаного майна в сумі 213381,30 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Луганської області від
06 липня 2004 р. по справі N 18/137(15/251) /суддя В.В. Корнієнко/
позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, стягнуто з
відповідача на користь позивача вартість безпідставно придбаного в
період: з 30.04.1999 р. по 04.08.1999 р. майна в сумі
213381,30 грн., витрат на державне мито в сумі 1700 грн., витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі
118 грн.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
21 жовтня 2004 р. по справі N 18/137(15/251) /судді:
Медуниця О.Є., Баннова Т.М., Семендяєва І.В./ рішення
господарського суду Луганської області від 06.07.2004 р. залишено
без змін, а апеляційна скарга ВАТ "Центральна збагачувальна
фабрика "Нагольчанська" залишена без задоволення.
В касаційній скарзі та у відзиві до неї відповідач - Відкрите
акціонерне товариствао "Центральна збагачувальна фабрика
"Нагольчанська" просить скасувати рішення господарського суду
Луганської області від 06.07.2004 р. та постанову Луганського
апеляційного господарського суду від 21.10.2004 р. посилаючись на
те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач - ДХК
"Луганськвуглезабезпечення - сервіс" просить залишити скаргу без
задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись
на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного
законодавства.
У судовому засіданні 09.02.2005 р. по справі було оголошено
перерву до 23.02.2005 р.; в судовому засіданні 23.02.2005 р.
продовжено перерву по справі до 16.03.2005 р. до 12:20 год. В
судовому засіданні 16.03.2005 р. у зв'язку зі зміною складу суду,
справа розглядалась спочатку.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко, пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, постановою
від 03.12.1998 р. по справі N 05/227-9/185б арбітражного суду
Луганської області Державна холдінгова компанія
"Лугансквуглезабезпечення - сервіс" визнана банкрутом. Ухвалою
Вищого арбітражного суду України від 20.01.1999 р. зупинено
виконання вищезазначеної постанови арбітражного суду Луганської
області. Зазначена ухвала Вищого арбітражного суду України від
20.01.1999 р. втратила чинність 26.04.1999 р. Ліквідаційна комісія
почала працювати лише 05.08.1999 р. Управлінням
матеріально-технічного постачання ДХК
"Лугансквуглезабезпечення - сервіс" (структурний підрозділ
банкрута) згідно розпоряджень посадових осіб протягом періоду з
30.04.1999 р. до 04.08.1999 р. (тобто, після визнання ДХК
"Лугансквуглезабезпечення - сервіс" банкрутом) відпущені за
оформленими товарно-матеріальними накладними, а ДВАТ "ЦЗФ
Нагольчанська" отримані товарно-матеріальні цінності на суму
213381,30 грн.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про банкрутство"
( 2343-12 ) (2343-12)
(в редакції Закону від 14.10.1998 р. ( 177-14 ) (177-14)
.
З моменту визнання боржника банкрутом: припиняється підприємницька
діяльність боржника; до ліквідаційної комісії переходить право
розпорядження майном банкрута і всі його майнові права та
обов'язки; вважаються такими, що минули, строки усіх боргових
зобов'язань банкрута; припиняється нарахування пені та процентів з
усіх видів заборгованості банкрута.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про банкрутство" ( 2343-12 ) (2343-12)
(в редакції Закону від 14.10.1998 р. ( 177-14 ) (177-14)
рішення про продаж
майна банкрута приймається ліквідаційною комісією за погодженням
із зборами (комітетом) кредиторів. Голова ліквідаційної комісії
забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок
продажу майна банкрута, склад, умови і строки придбання майна. При
цьому продаж майна державних підприємств-банкрутів здійснюється з
урахуванням вимог, які визначаються Законом України "Про
приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
та іншими
законодавчими актами України з питань приватизації. У разі
надходження двох і більше пропозицій голова ліквідаційної комісії
призначає проведення конкурсу (аукціону). Порядок проведення
конкурсу (аукціону) визначається згідно з Законом України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) (2171-12)
.
Відповідно до ст. 225 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
право продажу
майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права
власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього
Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.
Згідно з п.п. 1, 3 ст. 469 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції
1963 р.) особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без
достатньої підстави, встановленої законом або договором,
зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.
В разі неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі
повинна бути відшкодована його вартість, що визначається на момент
придбання.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій
виходили з того, що в порушення вимог ст. 15 Закону України "Про
банкрутство" ( 2343-12 ) (2343-12)
, в редакції, яка діяла на час визнання
позивача банкрутом, без законних підстав, структурним підрозділом
позивача була передана ДВАТ "ЦЗФ Нагольчанська"
товарно-матеріальні цінності на суму 213381,30 грн., що
підтверджуються матеріалами справи; що відповідачем не було надано
суду будь-яких доказів, які б підтверджували повне чи часткове
повернення позивачу вищезазначеного майна або відшкодування його
вартості.
Таким чином, господарські суди попередніх інстанції, повно та
всебічно перевіривши дійсні обставини справи, давши належну оцінку
зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, дійшли
до правильного висновку, що оскільки відповідачем було без
достатніх підстав отримане майно позивача на суму 213381,30 грн.,
яке не було повернене чи відшкодована його вартість позивачу, то
позовні вимоги ДХК "Луганськвуглезабезпечення - сервіс" в особі її
ліквідаційної комісії підлягають задоволенню, а доводи відповідача
стосовно добросовісного набуття ним майна позивача, не
заслуговують на увагу, так як за змістом ст.ст. 145, 469 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
даний факт не має правового значення, так як майно
вийшло із володіння ліквідаційної комісії всупереч її волі,
внаслідок порушення керівництвом ДХК "Луганськвуглезабезпечення -
сервіс" ст. 15 Закону України "Про банкрутство" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до
висновку, що рішення господарського суду господарського суду
Луганської області від 06.07.2004 р. та постанова Луганського
апеляційного господарського суду від 21.10.2004 р. постановлені у
відповідності до фактичних обставин справи і вимог закону і
підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які
викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5,
111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від
06.07.2004 р. та постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 21.10.2004 р. по справі N 18/137(15/251) залишити без
змін.