ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.03.2005                                     Справа N 13/291-04

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 28.04.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий), Вовка І.В., Гончарука П.А.,

     розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "УКРНАФТА"  в
особі   Нафтогазовидобувного   управління   "ОХТИРКАНАФТОГАЗ"   на
постанову  Харківського  апеляційного  господарського   суду   від
08.11.2004   р.   у  справі  за  позовом  Товариства  з  обмеженою
відповідальністю  "ВЛАД"  до  Відкритого  акціонерного  товариства
"УКРНАФТА"     в     особі     Нафтогазовидобувного     управління
"ОХТИРКАНАФТОГАЗ" про стягнення сум

     Заслухавши пояснення    представників   сторін,   перевіривши
матеріали справи,  обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву
на неї, суд У С Т А Н О В И В:

     У вересні  2004  року  ТОВ "ВЛАД" пред'явило в господарському
суді позов до  Відкритого  акціонерного  товариства  "УКРНАФТА"  в
особі його структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління
"ОХТИРКАНАФТОГАЗ" про стягнення 21795,99 грн. інфляційних збитків,
7138,76 грн.  3% річних та 1200 грн. витрат пов'язаних з послугами
адвоката,  посилаючись  на  прострочення  відповідачем   виконання
грошового  зобов'язання  за  Договором  про  охорону об'єктів НГВУ
"Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта" N 775-ІН/71 від 20.06.2002 р.

     У подальшому позивач уточнив  позовні  вимоги  і  просив  суд
стягнути з  відповідача  21  621,13  грн.  інфляційних  збитків та
6944,45 грн. 3% річних за період з травня 2003 р. по лютий 2004 р.

     Рішенням господарського суду Сумської області  25.10.2004  р.
(суддя  Лиховид  Б.І.)  позов  було  задоволено,  з відповідача на
користь позивача було стягнуто 21641,13 грн.  інфляційних збитків,
6944,45  грн.  3%  річних  та  1200 грн.  судових витрат по оплаті
послуг адвоката.

     Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.

     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
08.12.2004  р.  (судді Могилєвкін Ю.О.  - головуючий,  Пушай В.І.,
Плужник О.В.) апеляційну скаргу було задоволено частково,  рішення
господарського суду Сумської області від 25.10.2004 р.  змінено, в
частині стягнення 5 205,15 грн.  інфляційних збитків та 52,05 грн.
держмита рішення скасовано і в позові відмовлено,  в іншій частині
рішення залишено без змін.

     У касаційній скарзі відповідач  просить  скасувати  постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2004 р.  в
частині  стягнення  6944,45  грн.  3%  річних  та  16435,98   грн.
інфляційних   збитків,   посилаючись   на   порушення  судом  норм
матеріального та процесуального права.

     У справі   оголошувалась   перерва   з   02.03.2005   р.   на
16.03.2005 р.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

     Господарськими судами  встановлено,  що  на підставі договору
N 775-Н1/71 від 20.06.2002 р.  ТОВ "Влад"  надавало  послуги  НГВУ
"Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта" по охороні об'єктів відповідно до
визначеної дислокації.

     Рішенням господарського    суду    Сумської    області    від
24.11.2003 р. була стягнута заборгованість з відповідача за надані
позивачем послуги за період з квітня 2003 по 10 червня 2003 р.,  в
загальній сумі 302 722,01 грн.

     Зазначене рішення   суду   було   виконано   остаточно   лише
12.03.2004 року.

     Відповідно до ст.  216  ЦК  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
          зобов'язання
припиняється виконанням, проведеним належним чином.

     За приписом ч.  1 ст.  151 цього ж Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
         особа,
яка  зобов'язана  сплатити  на  користь  іншої  особи   гроші,   є
боржником,  а  несплачені  гроші  є заборгованістю і,  відповідно,
боргом,  який згідно ст. 214 ЦК УРСР підлягає сплаті з урахуванням
встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також
три проценти річних з простроченої суми.

     Отже, судові інстанції правильно прийшли до висновку, що саме
по  собі  ухвалення судового рішення не є перешкодою для заявлення
позову з підстав ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .

     Підставний висновок суду і про те,  що на передбачені ст. 214
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         3%  річних та інфляційні,  не розповсюджуються
скорочені строки позовної давності.

     Водночас суду  другої  інстанції,  при  повторному   розгляді
справи,  мав підстави,  у порядку перевірки розрахунків,  зменшити
стягнуту судом першої інстанції інфляційну суму на 5 205,15 грн.

     Випливає з  матеріалів  справи  і  висновок  суду,  з  огляду
задоволеної  суми позову та підтвердження факту оплати саме послуг
адвоката,  щодо  стягнення  з  відповідача   понесених   позивачем
вказаних витрат.

     Доводи касаційної   скарги   не   спростовують   правильності
постанови апеляційної інстанції.

     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11   -   111-12
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу    Відкритого    акціонерного     товариства
"УКРНАФТА"     в     особі     Нафтогазовидобувного     управління
"ОХТИРКАНАФТОГАЗ"   залишити   без   задоволення,   а    постанову
Харківського  апеляційного  господарського  суду від 08.11.2004 р.

без змін.