ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2005 Справа N 2-5/8412-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005 року
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.,
розглянув матеріали касаційної скарги ТОВ "Торговельний дім
"Криммаркет" на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 25.11.2004 у справі господарського суду
Автономної Республіки Крим за позовом ТОВ "Торговельний дім
"Криммаркет" до Фонду майна АР Крим про внесення змін до договору.
В судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: не
з'явилися; від відповідача: Голубєва Н.А. - дов. N 01/48 від
11.01.2005, В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 15.07.2004 господарського суду Автономної
Республіки Крим відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо
внесення змін в абзац 5 пункту 5 розділу 5 договору купівлі
продажу вбудованого приміщення магазину N 2, який знаходиться на
балансі Сімферопольського заводу ЗБВ. Визнано недійсним підпункт
"збереження спеціалізації - торгівля продовольчими товарами на
протязі 10 років" підпункту 5.1 пункту 5 розділу 5 договору
купівлі-продажу обладнаного приміщення магазину N 2, який
знаходиться на балансі Сімферопольського заводу ЗБВ Держводгоспу
Криму, яке підлягає продажу за конкурсом від 9 січня 1998 року.
Постановою від 25.11.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 15.07.2004 господарського суду
Автономної Республіки Крим змінено. Пункт 1 резолютивної частини
рішення залишено без змін, пункт 2 резолютивної частини рішення
скасовано.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду, ТОВ "Торговий дім "Криммаркет" звернулось до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить
її скасувати, мотивуючи тим, що вона винесена з порушенням норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 43, ч. 1
ст. 83, ст. 104 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. ст. 23, 26 Закону України "Про судоустрій в
Україні" ( 3018-14 ) (3018-14)
, не відповідає п. 1 постанови Пленуму
Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 за N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, пунктам 2, 3 роз'яснення Вищого господарського
суду України "Про судове рішення" від 10.12.96 за N 02-5/422
( v_422800-96 ) (v_422800-96)
; роз'ясненню Вищого господарського суду України
"Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з
визнанням угод недійсними" від 12.03.99 за N 02-5/111
( v_111800-99 ) (v_111800-99)
, що є суттєвим, оскільки Севастопольським
апеляційним господарським судом не дотримані також закріплені в
статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
конституційні
положення відносно законності судочинства.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що 14.11.97 в газеті
"Приватизація" була опублікована об'ява про проведення аукціону з
продажу об'єктів приватизації, зокрема, вбудованого приміщення
магазину. Приміщення знаходилося на балансі Сімферопольського
заводу залізобетонних виробів і його орендувало АТ "Криммаркет".
Об'ява містила відомості про будівлі, земельну ділянку та
умови продажу. Однією із основних умов продажу була умова
збереження спеціалізації - торгівля продовольчими товарами
протягом 10-ти років.
АТ "Криммаркет" прийняло участь в аукціоні і оголошено
переможцем. 09.01.98 був укладений договір купівлі-продажу
вбудованого приміщення N 2, яке знаходилося на балансі
Сімферопольського заводу ЗБВ Держводгоспу Криму, загальною площею
1245 кв. м, розташованого за адресою: м. Сімферополь,
пр. Кірова, 82.
ТОВ "Торговий дім "Криммаркет" є правонаступником АТ
"Криммаркет".
У відповідності зі ст. 651 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зміни або розірвання договору допускаються лише за
згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Пунктом 11.1 договору сторони передбачили, що внесення змін і
доповнень можливо лише за згодою сторін. Згоди про внесення змін в
абз. 5 п. 5 розд. 5 договору купівлі-продажу від 09.01.98 сторони
не досягли.
Статтею 652 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що якщо сторони не досягнули згоди щодо приведення
договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися,
договір може бути змінено за рішенням суду у виключних випадках,
коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або
потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні
для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, господарські суди правомірно дійшли висновку щодо
відмови в задоволенні позовних вимог про зміну договору
купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, приймаючи рішення, має
право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для
захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з
самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання
заінтересованої сторони.
Однак в матеріалах справи таке клопотання відсутнє.
Позовні вимоги заявлені про внесення змін до п. 5 договору
купівлі-продажу, а не про визнання його недійсним. Заяви про зміну
предмету вимоги позивачем не надано.
Таким чином, господарський суд необґрунтовано вийшов за межі
позовних вимог, не довівши необхідність захисту прав і законних
інтересів сторін.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, п. 1
ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 25.11.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи N 2-5/8412-2004 залишити без змін.