ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 Справа N 180/4-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді - Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу Виконавчого комітету
Васильківської міської ради
на постанову від 02.09.04 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 180/4-04 господарського суду Київської області
за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації
до Виконавчого комітету Васильківської міської ради
про визнання недійсним рішення
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: Татарчук Я.В. довір. у справі
від відповідача: Кривша О.П., довір. у справі, Колоша Н.Л.,
довір. N 16/9-26 від 07.02.05.
Позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним рішення
виконавчого комітету Васильківської міської ради N 879 від
25.11.03 "Про передачу земельної ділянки в оренду Васильківського
ринку Київської облспоживспілки по вул. Володимирській, 37".
Рішенням господарського суду Київської області від 11.06.04
позов задоволено (суддя Міщенко П.К.).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
02.09.04 рішення господарського суду залишено без змін (колегія
суддів у складі: О. Моторного - головуючого, О. Карася,
В. Кошіля).
Судові рішення обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення
виконавчого комітету Васильківської міської ради не відповідає
вимогам чинного законодавства та прийнято з порушенням визначеної
законом компетенції органів місцевого самоврядування.
В поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати
рішення та постанову попередніх інстанцій, прийняти нове рішення,
яким провадження у справі припинити, оскільки вимоги позивача
стосуються суто адміністративних відносин при врегулюванні
земельних відносин. Тобто орган місцевого самоврядування
відповідно до земельного законодавства України та Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
вчинив
адміністративні дії по врегулюванню земельних відносин і не
здійснював організаційно-господарські повноваження щодо позивача,
а тому відповідно до п. 1 ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
справа не
підсудна господарським судам.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом
інтересів підприємства-позивача у справі.
Попередні судові інстанції встановили наступне.
Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від
25.11.03 р. N 879 "Про передачу земельної ділянки в оренду
Васильківському ринку Київської облспоживспілки по
вул.Володимирській,37" визнано таким, що втратив чинність
державний акт І-КВ N 002261-51 від 02.07.00 р. на право постійного
користування земельною ділянкою площею 2,242 га по вул.
Володимирській, 37 у м. Василькові Київської області, який виданий
Васильківському ринку Київської облспоживспілки на підставі
рішення Васильківської міської ради від 20.06.00 N 139. Рішення
Васильківської міської ради від 20.06.00 р. N 139, на підставі
якого видано державний акт І-КВ N 002261-51 від 02.07.00 р. на
право постійного користування зазначеною земельною ділянкою
Васильківському ринку Київської облспоживспілки не скасоване і не
визнане недійсним.
Судами встановлено, що оскаржуване рішення виконавчого
комітету Васильківської міської ради не відповідає вимогам чинного
законодавства та прийняте з порушенням визначеної законом
компетенції органів місцевого самоврядування. В оспорюваному
рішенні відповідач не вказав жодної із підстав припинення права
постійного користування земельною ділянкою, передбачених ст. 141
ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Згоду (заяву) про добровільну відмову від права постійного
користування земельною ділянкою ні землекористувач -
Васильківський ринок Київської облспоживспілки, ні позивач -
Київська облспоживспілка - не надавали, а підстави для примусового
припинення такого права, передбачені статтею 143 ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
, відсутні.
Приймаючи рішення про примусове припинення права постійного
користування земельною ділянкою, наданого Васильківському ринку
Київської облспоживспілки, відповідач порушив положення частини
першої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, яка
забороняє делегування функцій судів, а також привласнення цих
функцій іншими органами та їх посадовими особами, оскільки
відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
примусове припинення такого права здійснюється виключно в судовому
порядку.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх
законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів
захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав,
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної
влади та органів місцевого самоврядування.
Посилання скаржника на те, що провадження по справі підлягає
припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегією суддів до уваги не приймається з огляду на наступне.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень
цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує
певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших
суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих
відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його
вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом
компетенції органу, Який видав цей документ. Обов'язковою умовою
визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям
відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів
підприємства чи організації позивача у справі.
Кодекс України про адміністративні правопорушення
( 80731-10, 80732-10 ) (80731-10, 80732-10)
визначає суб'єктам відповідальності за
вчинення адміністративного правопорушення лише фізичну особу
(у тому числі службову), а не юридичну особу (підприємство,
установу, організацію).
Відповідно до вимог ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарським судам підвідомчі спори у справах, що виникають при
укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів
та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів
з підстав, зазначених у законодавстві.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
прийняті попередніми судовими інстанціями судові рішення
обгрунтовані та підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Васильківської міської
ради залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 02.09.04 та рішення господарського суду
Київської області від 11.06.04 у справі N 180/4-04 - без змін.