ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 N 30/252-04/10066
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. (головуючий), судді: Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.,
розглянув касаційну скаргу юридичної компанії "Юніком-Південь"
дочірнього підприємства, м. Одеса (далі - ЮК ДП "Юніком-Південь")
на рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2005 зі
справи N 30/252-04-10066 за позовом ЮК ДП "Юніком-Південь", до
Одеської міської ради, м. Одеса про визнання рішення недійсним
частково.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
ЮК ДП "Юніком-Південь" звернулася з позовом про визнання
недійсним рішення Одеської міської ради від 26.03.2003 N 1046-XXIV
"Про приватизацію та відчуження об'єктів комунальної власності
територіальної громади м. Одеси у 2003 році" (далі - спірне
рішення) в частині вилучення будівлі готелю "Пасаж" з переліку
об'єктів, що підлягають приватизації.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2005
(суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено. Назване рішення
суду мотивовано відсутністю у прийнятті спірного рішення порушення
прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі як
обов'язкової підстави для визнання недійсним цього акта.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
позивач просить скасувати рішення місцевого господарського суду з
даної справи та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись
на неправильне застосування судом норм матеріального права,
зокрема статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
, якою
визначено виключний перелік підстав зняття об'єкта приватизації з
аукціону.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце
розгляду скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Сторонами подано клопотання про відкладення розгляду справи,
мотивовані неможливістю направити своїх представників. Оскільки в
даному разі нез'явлення представників у судове засідання не
перешкоджає розглядові справи по суті названі клопотання
задоволенню не підлягають.
Перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом
фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:
- на підставі договору оренди нежитлового приміщення від
25.07.97 та додаткових угод до нього позивачеві було передано у
строкове платне користування з правом викупу торгового залу
частину будівлі готелю "Пасаж" за адресою: м. Одеса,
вул. Преображенська, 34, вул. Дерибасівська, 33;
- рішенням Одеської міської ради від 15.10.2002 N 416-XXIV
"Про внесення доповнень та змін до рішень Одеської міської ради
щодо приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності
територіальної громади м. Одеси у 2002 році" було доповнено
перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають відчуженню
за аукціоном, шляхом внесення до цього переліку будівлі готелю
"Пасаж" та споруди загальною площею 14562,49 кв. м по
вул. Преображенська, 34;
- спірним рішенням Одеської міської ради названі нерухомі
об'єкти було виключено з переліку об'єктів, що підлягають
приватизації, в зв'язку з економічною недоцільністю цього продажу;
- 02.11.2004 позивач звернувся до Одеської міської ради із
заявою про включення будівлі готелю "Пасаж" до переліку об'єктів,
які підлягають приватизації шляхом проведення аукціону.
Причиною спору в даній справі стало питання щодо
правомірності виключення Одеською міською радою будівлі готелю
"Пасаж" у м. Одесі по вул. Преображенській, 34 з переліку
об'єктів, що підлягають приватизації.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
власник на свій розсуд володіє, користується
та розпоряджається належним йому майном.
Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначено, що до виключної
компетенції міських рад належить, зокрема, прийняття рішень щодо
відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження
місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів
комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення
доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права
комунальної власності.
Отже, приймаючи рішення про виключення будівлі готелю "Пасаж"
у м. Одесі по вул. Преображенській, 34 з переліку об'єктів, що
підлягають приватизації, відповідач діяв у межах повноважень,
наданих йому Законом України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Разом з тим, згідно зі статтею 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому
числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, з огляду на наведену норму закону юридична
можливість використання такого засобу захисту прав та інтересів як
звернення до господарського суду виникає саме у випадку порушення
права чи охоронюваного законом інтересу суб'єкта цього звернення.
Оскільки, як встановлено місцевим господарським судом, ЮК ДП
"Юніком-Південь" є орендарем частини спірного нерухомого об'єкта,
з урахуванням передбачених чинним законодавством гарантій його
прав як орендаря, позивач не є тією особою, чиї права та інтереси
могли б вважатися порушеними у зв'язку із здійсненням Одеською
міською радою розпорядженням названою будівлею, у тому числі й
прийняттям рішення про виключення цієї будівлі з переліку
об'єктів, що підлягають приватизації. Більш того, як встановлено
судом першої інстанції, позивач звернувся з заявою про включення
спірної будівлі до переліку об'єктів, що підлягають приватизації,
лише в листопаді 2004 року.
За змістом пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного
суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 ( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
"Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням
недійсними актів державних чи інших органів" обов'язковою умовою
визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям
відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів
підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за
результатами розгляду справи факту такого порушення не
встановлено, у господарського суду немає підстав для задоволення
позову.
Відтак місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого
висновку щодо відсутності порушення прав позивача у прийнятті
відповідачем спірного рішення та правомірно відмовив у задоволенні
позову. За таких обставин, передбачених законом підстав для
скасування оскаржуваного рішення господарського суду Одеської
області не вбачається.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2005
залишити без змін, а касаційну скаргу юридичної компанії
"Юніком-Південь" дочірнього підприємства - без задоволення.