43/923 Про розірвання договору, стягнення 53 110,25 грн. заборгованості та звільнення приміщень, - Текст документа

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2005р. (головуючий, суддя Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляючі системи та компоненти” на рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2004р. у справі № 42/923, а також зобов’язано сторін у разу усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження, надати про це докази.

У Х В А Л А суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 26.05.2005р. у засіданні суду представником відповідача подане клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі у зв’язку з тим, що Подільським районним судом м. Києва розглядається справа за позовом ПП “МДЄ”, ТОВ “Управляючі системи та компоненти”, ПП “Будсервіс-Інвест” до Ванецьянц Алли Юріївни і ТОВ “Велта-Омега” про визнання договору купівлі- продажу майнового комплексу недійсним. Доповідач: Палій В.М.

Висновку про задоволення клопотання відповідача і необхідність зупинення апеляційного провадження у даній справі на підставі ст. 79 ГПК України (1798-12) , суд апеляційної інстанції дійшов з огляду на те, що в судовому процесі оспорюється договір купівлі-продажу приміщення, переданого відповідачеві в оренду, що може поставити під сумнів право позивача бути орендодавцем цього приміщення. Тому, розглянути господарську справу № 43/923 до вирішення справи у Подільському районному суді, яка пов’язана із даною справою, є неможливим.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та передати справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, розірвання договорів оренди № С-15 від 23.06.2003р. та № С-16 від 07.07.2003р., укладених між ТОВ “Юридична фірма “Правозахисник” (орендодавець) та ТОВ “Управляючі системи та компоненти” (орендар), та звільнення орендованих відповідачем приміщень.

Своє право на позов позивач обґрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу майнового комплексу від 01.03.2004р., укладеного між ним та громадянкою Ванецьянц Аллою Юріївною, позивач став власником спірного нерухомого майна, а відтак і його орендодавцем.

Враховуючи, що відповідач не брав участі при розгляді справи у суді першої інстанції, останній, під час перегляду в апеляційному порядку ухваленого у даній справі рішення суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зупинення апеляційного провадження до розгляду Подільським районним судом м. Києва справи за позовом ПП “МДЄ”, ТОВ “Управляючі системи та компоненти”, ПП “Будсервіс-Інвест” до Ванецьянц Алли Юріївни та ТОВ “Велта-Омега” про визнання договору купівлі-продажу майнового комплексу недійсним.

Згідно статті 101 ГПК України (1798-12) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України (1798-12) , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

В силу статті 79 ГПК України (1798-12) (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1255-ІV від 18.11.2003р.) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність зупинення апеляційного провадження у даній справі до вирішення судовими інстанціями загальної юрисдикції питання про право власності позивача на спірні приміщення.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК України (1798-12) , підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Право на звернення до суду належить особі, яка має матеріально- правову зацікавленість у справі.

Згідно ст. 2 ГПК України (1798-12) , господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій України” (3018-14) є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред’явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалене у даній справі рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції з метою дослідження повною мірою наявності у позивача суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу на подання даного позову, підставно зупинив апеляційне провадження, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір відносно правомірності набуття позивачем права власності на спірні приміщення, що ставить під сумнів його право бути орендодавцем цих приміщень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не має підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не впливають на висновок суду про зупинення апеляційного провадження у даній справі. Окрім того, вони зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) .

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Велта- Омега” залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2005р. у справі № 43/923 - без змін.