ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 Справа N 13/267
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого у засіданні (доповідач), Панченко Н.П.,
Плахотнюк С.О.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства по
виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
22-25.03.2004 р.
у справі N 13/267 господарського суду Івано-Франківської
області
за позовом Державного підприємства по виробництву бактерійних
препаратів "Біофарма"
до 1. Державного підприємства Підгайчиківський спиртзавод;
2. Коломийський міжгосподарський комбікормовий завод третя
особа
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична
компанія "Медікус"
про витребування майна на суму 728 569,74 грн.
Касаційну скаргу розглянуто у відкритому судовому засіданні
за участю представників:
від позивача: Федоров Д.А. (дов. від 14.03.2005 р.);
від відповідача-1: Іванюк І.С. - заступник директора;
від відповідача-2: не з'явилися;
від третьої особи: Сатановська С.Н. - директор;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від
10.12.2003 р. в позові Державного підприємства по виробництву
бактерійних препаратів "Біофарма" до Державного підприємства
Підгайчиківський спиртозавод, Коломийський міжгосподарський
комбікормовий завод та третьої особи - ТОВ "Фармацевтична компанія
"Медікус" відмовлено з посиланням на те, що позивачем не доведено
що ним на підставі договору N 22 від 04.08.1999 р. орендувалося не
житлове приміщення в с. Підгайчики по вулиці Соборна, 15/3 та
проведено ремонтні роботи на загальну суму 728569,74 грн. З цих же
підстав, Постановою Львівського апеляційного господарського суду
від 22-25.03.2004 р. в задоволені апеляційної скарги відмовлено, а
рішення Господарського суду Івано-Франківської області від
10.12.2003 р. залишено без змін.
В касаційній скарзі Державне Київське підприємство по
виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" просить скасувати
вказані рішення Господарського суду Івано-Франківської області та
постанову Львівського апеляційного господарського суду, а справу
передати на новий розгляд, вважаючи, що при вирішенні спору судами
неправильно застосовані та порушені ст.ст. 208, 229, 256, 262, 268
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 4, 8, 48, 50 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність
юридичної оцінки та повноту встановлення обставин справи,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним та місцевим
господарськими судами норм процесуального та матеріального права,
колегія судів Вищого господарського суду України прийшла до
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що
Коломийським міжгосподарським комбікормовим заводом за договором
N 496 про передачу в оперативне управління Коломийського
комбікормового заводу від 14.10.1998 р. було передано Державному
підприємству Підгайчиківський спиртовий завод право здавати в
оренду майно цілісного майнового комплексу Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу, розташованого по
вулиці Соборній, 15/3 в с. Підгайчики, Коломийського району
Івано-Франківської області.
Державне підприємство Підгайчиківський спиртовий завод за
договором оренди N 22 від 04.08.1999 р. передав в оренду
Державному Київському підприємству по виробництву бактерійних
препаратів "Біофарма" цех кормових дріжджів, який складав частину
цілісного майнового комплексу Коломийського міжгосподарського
комбікормового заводу. За актами прийому-передачі від
01.11.1999 р. об'єкт оренди був переданий орендарю.
Згідно із умовами договору оренди N 22 від 04.08.1999 р.
орендар - Державне Київське підприємство по виробництву
бактерійних препаратів "Біофарма" прийнявши в оренду на 10 років
цех кормових дріжджів вартістю 6983,00 грн. зобов'язалося
здійснити ремонт та переобладнання цього цеху кормових дріжджів у
цех з виробництва фармацевтичних препаратів.
Згідно акту звірки об'ємів виконаних робіт між ЗАТ "Ганза" та
Державним Київським підприємством по виробництву бактерійних
препаратів "Біофарма" вартість робіт з реконструкції виробництва
розливу спирту в с. Підгайчики Івано-Франківська обл. та акту
звірки розрахунків складає 721586,74 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Державним Київським
підприємством по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
об'єкт оренди за договором N 22 від 04.08.1999 р. використовувався
для виробництва лікарського засобу - розчин спирту етилового 96%,
про що свідчать дозвіл серії ВМ N 254 від 30.11.1999 р. та
ліцензія серії ВРМ N 4486 на фасування та оптову реалізацію спирту
етилового 96%, які видані Державним комітетом з медичної та
мікробіологічної промисловості "Держкоммедбіопром". Місцем
здійснення діяльності визначено: Івано-Франківська обл.,
Коломийський район, вулиця Заводська, 1.
Із залучених до матеріалів справи документів вбачається, що
згідно договору купівлі-продажу від 25.05.2000 р. укладеного між
Коломийським міжгосподарським комбікормовим заводом та ТОВ
"Фармацевтична компанія "Медікус" нежиле приміщення, розташоване
по вулиці Соборній, 15/3 в с. Підгайчики, Коломийського району,
Івано-Франківської області було продано ТОВ "Фармацевтична
компанія "Медікус".
Із змісту договору оренди N 5 від 01.06.2000 р., укладеного
між ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус" та Державним Київським
підприємством по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
об'єктом оренди був цех з виробництва фармацевтичних препаратів,
розташований по вулиці Соборна, 15/3 у с. Підгайчики Коломийського
району Івано-Франківської області. Орендарем - Державним Київським
підприємством по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
об'єкт оренди використовувався для виробництва лікарського
засобу - розчин спирту етилового 96%.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що
об'єктом оренди за договором N 22 від 04.08.1999 р. був цех
кормових дріжджів, який на час укладення цього договору, становив
частину цілісного майнового комплексу Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу, який знаходиться в межах
вулиць Заводської та Соборної у с. Підгайчики Коломийського району
Івано-Франківської області.
Господарським судом першої інстанції за довідкою від
01.12.2003 р. N 77 Підгайчивської сільської ради встановлено, що
цілісний майновий Коломийського міжгосподарського комбікормового
заводу, і в тому числі цех кормових дріжджів, знаходиться в
с. Підгайчики вулиця Соборна, 15/3.
Позивач стверджує, що після продажу Коломийським
міжгосподарським комбікормовим заводом не житлових приміщень ТОВ
"Фармацевтична компанія "Медікус" об'єкт оренди був вилучений у
орендаря новим власником.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 6 постанови від 29.12.1976 року N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", мотивувальна частина рішення
повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення
для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів,
розрахунки, з яких суд виходив при задоволені грошових та інших
майнових вимог. Мотивувальна частина рішення повинна мати також
посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на
підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних
правостосунках.
Судові рішення у справі цим вимогам не відповідають.
Позивач, посилаючись на ст.ст. 208, 256, 268 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, у зв'язку із уточненням адреси місця розташування
об'єкта оренди уточнив позовні вимоги, згідно яких вимагав захисту
прав орендаря на використання об'єкту оренди протягом строку та
згідно до умов, встановлених договором оренди N 22 від
04.08.1998 р.
Як вбачається із мотивувальної частини судових рішень суди
першої та апеляційної інстанції не надали юридичної оцінки
наведеному позивачем нормативно-правовому обґрунтуванню заявлених
вимог, не розглянули доводів позивача щодо порушення його прав
орендаря, та не зробили ніяких висновків щодо наявності чи
відсутності підстав для застосування до правовідносин сторін
цивільно-правового інституту захисту прав власності.
Судами апеляційної та першої інстанції повно та всебічно не
досліджені спірні правовідносини, пов'язані із виконанням
зобов'язань за договором оренди N 22 від 04.08.1998 р., не
встановлено дійсного місця знаходження об'єкту оренди за договором
оренди N 22 від 04.08.1998 р. та не встановлено фактичного місця
здіснення позивачем виробничої діяльності в 1999-2000 р. з
фасування та оптової реалізації спирту етилового 96%, з огляду на
положення дозволу на промислове виробництво серії ВМ N 254 та
ліцензії серії ВРМ N 4486, які видані Державним комітетом з
медичної та мікробіологічної промисловості "Держкоммедбіопром".
Судами апеляційної та першої інстанції не надано належної
правової оцінки матеріалам справи, зокрема, довідці від
01.12.2003 р. N 77 Підгайчивської сільської ради згідно із якою,
цілісний майновий комплекс Коломийського міжгосподарського
комбікормового заводу, і в тому числі цех кормових дріжджів, який
визначається як об'єкт оренди за договором N 22 від 04.08.1998 р.,
знаходиться в с. Підгайчики по вулиці Соборна, 15/3, а не по
вулиці Заводській, 1.
Посилання апеляційного та місцевого суду на рішення
Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2002 р. у
справі N 9/458, згідно якого у позові Державного Київського
підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" до
Коломийського міжгосподарського комбікормового заводу, Державного
підприємства Підгайчиківський спиртовий завод та ТОВ
"Фармацевтична компанія "Медікус" про розірвання договору оренди
N 22 від 04.08.1998 р. та відшкодування збитків відмовлено, з тих
підстав, що не житлове приміщення в с. Підгайчики вулиця
Соборна, 15/3 не є об'єктом оренди по договору N 22 від
04.08.1999 р. свідчить про неповноту встановлених обставин, що
мають суттєве значення по справі, що в свою чергу, виключає
правильність застосування судами при вирішенні спору норм
матеріального права.
Враховуючи викладене, судові рішення у справі підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції. При новому розгляді справи суду слід врахувати
викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються
вимоги та заперечення сторін, врахувати роз'яснення Пленуму
Верховного Суду України, викладені в постанові від 29.12.1976 року
N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" і вирішити спір
відповідно до закону.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства по виробництву
бактерійних препаратів "Біофарма" задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.03.2004 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 10.12.2003 р. у справі N 13/267 скасувати.
3. Справу N 13/267 передати на новий розгляд до
господарського суду Івано-Франківської області.