ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 Справа N А-37/221-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна - головуючого, Є. Чернова, В. Цвігун, за участю
представників: позивача - Шинкарьов В.О., відповідача - не
з'явився, третьої особи - не з'явився, розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Аркада" на постанову від
16.11.2004 Харківського апеляційного господарського суду у справі
N А-37/221-04 за позовом ТОВ "Аркада" до Харківської міської ради
(третя особа - Харківське об'єднання Спілки Самаритян України) про
визнання недійсним рішення від 29.12.2001 N 2724,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
16.09.2004 (судді Доленчук Д.О., Подобайло З.Г., Ткаченко Б.О.) в
позові відмовлено у зв'язку з відповідністю чинному на той час
земельному законодавству оспорюваного рішення, прийнятого
міськвиконкомом в межах повноважень, які делеговано рішенням
Харківської міської ради від 21.05.98.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
16.11.2004 (судді: Слюсарева Л.В., Гагін М.В., Фоміна В.О.)
рішення залишено без змін з посиланням на недоведеність порушення
оспорюваним рішенням від 29.12.2001 прав позивача та затвердження
головним архітектором м. Харкова 29.12.2001 проекту відведення
третій особі земельної ділянки площею 0,1 га по пр. Правди, 17 в
м. Харкові, як того вимагає ст. 19 Земельного кодексу України
( 2196-12 ) (2196-12)
в редакції від 13.03.92.
ТОВ "Аркада" у поданій касаційній скарзі просить рішення та
постанову скасувати і прийняти нове рішення про задоволення
позову, оскільки вважає, що пунктом 3 рішення N 2724 від
29.12.2001 в тимчасове користування третій особі була передана
земельна ділянка площею орієнтовно 0,1 га по пр. Правди, 17, а
пунктом 4.2 на об'єднання був покладений обов'язок в місячний
строк розробити проект відведення земельної ділянки, тобто
оспорюване рішення приймалося без відповідного проекту відведення
земельної ділянки.
Окрім того, скаржник посилається на те, що прийнявши
05.10.2004 рішення N 968 "Про внесення змін до рішення виконкому
Харківської міської ради від 29.12.2001 N 2724", відповідач
фактично визнав незаконність свого рішення від 29.12.2001,
оскільки всі його пункти, які вказували на незаконність, були
скасовані і відповідно саме рішення змінилося по суті.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на
предмет повноти їх встановлення та правильності юридичної оцінки
судами першої і апеляційної інстанцій та заслухавши пояснення
присутніх у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані
рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий
розгляд до господарського суду Харківської області з наступних
підстав.
Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції
виходив з того, що оспорюване рішення про надання земельної
ділянки Харківському об'єднанню Спілки Самаритян України для
будівництва житлового будинку прийнято Харківським міськвиконкомом
в межах повноважень, делегованих йому за рішенням Харківської
міськради від 21.05.98 "Про передачу виконавчому комітету
повноважень по передачі, наданню і вилученню земельних ділянок", а
також з тих обставин, що виготовлений комунальним підприємством
"Науково-технічний центр земельної інформаційної системи" проект
відведення земельної ділянки по пр. Правди, 17 в м. Харкові був
затверджений головним архітектором м. Харкова на дату прийняття
оспорюваного рішення (29.12.2001 р.).
Додатковими підставами для відмови в позові судом апеляційної
інстанції в оскаржуваній постанові визначено факт прийняття
Харківським міськвиконкомом рішення від 05.10.2004 N 968 "Про
внесення змін до рішення виконкому Харківської міської ради від
29.12.2001 N 2724", яким скасовано п. 1 рішення N 2724 від
29.12.2001 щодо припинення Харківській КЕЧ району Міністерства
оборони України права користування земельною ділянкою площею
0,1 га по пр. Правди, 17 за добровільною відмовою, а також
недоведеність порушення оспорюваним рішенням прав та інтересів
позивача з мотивів укладення з відповідачем договору оренди
нежилого приміщення від 13.03.2002 N 2261 вже після передачі
спірної земельної ділянки в користування третій особі.
Проте судами попередніх інстанцій залишено поза увагою ті
обставини, що згідно з частинами 7 та 16 ст. 19 Земельного кодексу
України ( 561-12 ) (561-12)
(в редакції, чинній до 01.01.2002) надання
земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих
ділянок, причому такий проект подається до сільської, селищної,
міської ради, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї
компетенції приймає рішення про надання земель. Отже, прийняттю
рішення про надання земельної ділянки у користування мають
передувати розгляд та затвердження відповідною радою проекту
відведення земельної ділянки. Однак судом не досліджено належним
чином питання дотримання виконкомом такої обов'язкової послідовної
процедури при наданні земельної ділянки у користування третій
особі, оскільки пунктом 4.2 оспорюваного рішення отримувач
земельної ділянки зобов'язується в місячний термін розробити
проект відведення земельної ділянки, а п. 3 рішення не містить
вказівок щодо надання земельної ділянки конкретно визначеної
площі, але передбачає передачу об'єднанню земельної ділянки площею
орієнтовно 0,1 га.
За умов наявності проекту відведення земельної ділянки станом
на 29.12.2001 невизначеність в рішенні N 2724 стосовно площі
земельної ділянки, яка підлягає передачі у користування, не мала б
місця. Водночас колегія визнає помилковими висновки суду першої
інстанції про достатність затвердження головним архітектором
м. Харкова 29.12.2001 проекту відводу земельної ділянки по
пр. Правди, 17 в м. Харкові, оскільки з матеріалів справи не
вбачається прийняття відповідачем рішення про затвердження цього
проекту до 29.12.2001, а навпаки, в оскаржуваному рішенні
вказується на обов'язковість його розробки на майбутнє (протягом
місяця).
Окрім того, з наявної у справі копії проекту відводу
земельної ділянки (а.с. 105) неможливо встановити точну дату його
затвердження з огляду на нечіткість одного з реквізитів
("2001 р.").
В зв'язку з цим касаційна інстанція вважає за доцільне на
підставі ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
доручити суду першої
інстанції при новому розгляді справи витребувати у третьої особи
та відповідача оригінал вищезгаданого проекту, надати йому належну
правову оцінку, а в разі необхідності призначити судову
графологічну або почеркознавчу експертизу з метою достовірного
встановлення дати затвердження цього проекту архітектором.
Разом з тим апеляційним господарським судом не враховано, що
позивач пред'явив позовні вимоги про визнання недійсним рішення
Харківського міськвиконкому N 2724 від 29.12.2001 в його первісній
редакції. Зазначене рішення було чинним на момент прийняття судом
першої інстанції рішення від 16.09.2004, оскільки до рішення від
29.12.2001 станом на 16.09.2004 не вносилося ніяких змін та
доповнень і це рішення не скасовувалося повністю чи частково.
В даному ж випадку суд апеляційної інстанції додатковою
підставою для відмови в позові визначив усунення міськвиконкомом
порушень земельного законодавства шляхом прийняття рішення від
05.10.2004 про внесення істотних змін до попереднього рішення від
29.12.2001, тобто фактично суд розглянув вимоги про визнання
недійсним рішення від 29.12.2001 N 2724 в новій редакції від
05.10.2004, які не були і об'єктивно не могли бути предметом
розгляду в суді першої інстанції, чим порушив імперативну норму
ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої в апеляційній інстанції не приймаються і
не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді
першої інстанції.
Окрім того, слід зазначити, що оформлене пунктом 1.1 рішення
Харківського міськвиконкому від 05.10.2004 N 968 скасування
пункту 1 рішення N 2724 від 29.12.2001, який стосується припинення
Харківській КЕЧ району Міноборони України права користування
земельної ділянки площею 0,1 га по пр. Правди за добровільною
відмовою землекористувача, не породжує юридичних наслідків,
оскільки згідно з ч. 5 ст. 27 Земельного кодексу України
( 2196-12 ) (2196-12)
в редакції від 13.03.92 припинення права
землекористування у вищезгаданому випадку (за добровільною
відмовою) повинно здійснюватися Харківською міською радою.
З огляду на те, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
скасування рішень
виконкому з питань, що належать до власних повноважень виконавчих
органів ради, відноситься до повноважень відповідної ради, судом
всупереч вимогам ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
застосовано до спірних правовідносин п. 1.1
рішення від 05.10.2004 N 968, який не відповідає чинному
законодавству.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета
даного господарського спору, судами першої та апеляційної
інстанції всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надано ретельної правової оцінки, а
згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у
справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч. 2
ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення обставин
справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної
оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає
направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших
обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення
спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Аркада" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від
16.09.2004 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 16.09.2004 у справі N А-37/221-04 скасувати з передачею
справи на новий розгляд до господарського суду Харківської
області.