ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01-15.03.2005 Справа N 6/310
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 05.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О. (головуючого судді), суддів: Панченко Н.П.,
Плюшка І.А., розглянувши матеріали касаційних скарг ТОВ "Пілот-1",
ТОВ "Пілот" на постанову від 30.11.2004 Донецького апеляційного
господарського суду у справі N 6/310 за позовом ТОВ "Пілот" до ТОВ
"Пілот-1" про стягнення 37848,20 грн., за участю представників:
від позивача - Поліщука Р.Ю., Луцюка В.В., від відповідача -
Келембета М.В. (у справі N 6/310 з 01.03. по 15.03.2005
оголошувалася перерва), В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Пілот" звернулося до господарського суду Донецької
області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Пілот-1"
37848,2 грн. заборгованості, штрафних санкцій, збитків від
інфляції та річних. Позовна заява обґрунтована тим, що згідно з
Генеральною угодою N 04/02 від 11.01.2003 ТОВ "Пілот-1"
зобов'язувалось виконувати функції Генерального агента ТОВ "Пілот"
з реалізації послуг, які надає ТОВ "Пілот" щодо здійснення
бронювання і реалізації авіаперевезень згідно з правилами ІАТА, і
авіакомпаній, які уклали агентські угоди з позивачем -
ТОВ "Пілот-1" свої зобов'язання за угодою в повному обсязі не
виконав, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.2004
у справі N 6/310 в задоволенні позову ТОВ "Пілот" відмовлено з
підстав того, що відсутні докази пролонгації укладеної між
сторонами угоди від 11.01.2003. Не встановлено факту передачі
позивачем на реалізацію відповідачеві 4-х авіаквитків (суддя
Подколзіна Л.Д.).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
30.11.2004 у справі N 6/310 (колегія суддів у складі: Шевкова Т.А.
(головуючий), Дзюба О.М., Стойка О.В.) рішення господарського суду
Донецької області від 20.09.2004 частково скасовано, позовні
вимоги ТОВ "Пілот" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Пілот-1" -
12236,95 грн. заборгованості (сума вартості реалізованих квитків),
1000 грн. - сума збитків, судові витрати. Постанова апеляційної
інстанції обґрунтована тим, що при здійсненні апеляційного
провадження факт надання відповідачем послуг бронювання та
реалізації авіаквитків у 2003 р. підтверджено частково звітами
відповідача, актами виконаних послуг, підписаними представниками
відповідача.
З касаційними скаргами до Вищого господарського суду України
звернулись позивач і відповідач.
Відповідач - ТОВ "Пілот-1" у касаційній скарзі на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2004 у
справі N 6/310 просить зазначену постанову скасувати, рішення про
відмову у позові залишити без змін, посилаючись на те, що висновки
апеляційної інстанції не відповідають дійсності і зроблені
апеляційною інстанцією з порушенням норм матеріального права,
зокрема: ст. 62 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, Інструкції про порядок
реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на
одержання цінностей ( z0293-96 ) (z0293-96)
та норм процесуального права:
ст.ст. 32, 34, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач - ТОВ "Пілот", звертаючись з касаційною скаргою на
постанову апеляційної інстанції від 30.11.2004 у справі N 6/310,
ставить питання про її часткове скасування, задоволення позовних
вимог у повному обсязі з врахуванням штрафних санкцій, збитків від
інфляції, річних та витрат на юридичну допомогу. Касаційну скаргу
обґрунтовує порушенням апеляційною інстанцією норм матеріального
та процесуального права, а саме: ст. 39 Закону України "Про
судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
, ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційні скарги ТОВ "Пілот-1" і ТОВ "Пілот" задоволенню не
підлягають з таких підстав.
Апеляційною інстанцією в повному обсязі у відповідності з
вимогами ст.ст. 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
досліджені
матеріали справи N 6/310 і встановлено, що між сторонами була
укладена Генеральна угода N 04/02 від 11.01.2002, строк дії якої
закінчено 31.12.2002 р. і умови цієї угоди на 2003 р. не
пролонговані, але в пункті 3.1 розділу 3 "розрахунки і платежі"
передбачено, що період розрахунків між сторонами діє до повного
розрахунку.
У 2003 році, як зазначено в постанові апеляційної інстанції,
відносини між сторонами складалися з реалізації авіаквитків на
здійснення авіаперевезень в межах укладених позивачем агентських
угод за правилами ІАТА і авіакомпаній. У постанові вказані
конкретні дати і номера квитків, які були реалізовані
відповідачем, номери бланків, які були повернуті позивачу,
видатково-прибутковий ордер, по якому передавались відповідачу
бланки авіаквитків, які були реалізовані відповідачем. По
уточненому розрахунку наявність боргу відповідача, як встановлено
апеляційною інстанцією, складала 12236,95 грн.
Із додатково наданих апеляції доказів, а саме: довідок
авіакомпаній апеляційною інстанцією зазначено, що вартість спірних
квитків авіакомпаніям сплачено позивачем.
Апеляційною інстанцією враховано також і те, що в банківських
виписках про сплату відповідачем 32304,33 грн. призначення платежу
вказано: "проплата за реалізовані авіаквитки згідно угоди N 04/02
від 11.01.2002 р.", а не угоди від 11.01.2003.
З врахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного
кодексу України (п. 4) Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання
ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання
чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих
прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після
набрання ним чинності.
Відповідно зі ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(ст. 161 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, що
звичайно ставляться.
Інформаційні витрати стягуються у випадку прострочення
виконання грошового зобов'язання ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Враховуючи, що умови угоди N 04/02
від 11.01.2002 в повному обсязі в 2003 р. не діяли, висновок
апеляційної інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення
санкцій не підлягають задоволенню є вірними. Таким чином,
касаційна скарга ТОВ "Пілот" не підлягає задоволенню як
необґрунтована.
З врахуванням викладеного, посилання скаржника ТОВ "Пілот-1"
на те, що відсутні докази його правовідносин з позивачем щодо
надання їм послуг з реалізації авіаквитків у 2003 році також
необґрунтовані і правильно не взяті до уваги апеляційною
інстанцією.
Відповідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ТОВ "Пілот-1" та ТОВ "Пілот" на постанову
від 30.11.2004 Донецького апеляційного господарського суду у
справі N 6/310 залишити без задоволення.
Постанову від 30.11.2004 Донецького апеляційного
господарського суду у справі N 6/310 залишити без змін.