ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 Справа N 2-8/3829-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Грека Б.М. - головуючого, Бур'янової С.С., Яценко О.В.,
розглянувши касаційну скаргу Державного комітету України з
державного матеріального резерву на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 01.12.2004 р. у справі
N 2-8/3829-2004 господарського суду АР Крим за заявою Джанкойської
об'єднаної податкової інспекції, Державного комітету України з
державного матеріального резерву до ВАТ "Джанкойський консервний
завод", розпорядник майна Ткачук Павло Якубович, про банкрутство
(за участю представників сторін: від кредитора - не з'явився, від
боржника - не з'явився), В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.08.2004 року
(суддя Чумаченко С.А.) визнані грошові вимоги Державного комітету
України з державного матеріального резерву у сумі 247867,68 грн.
та включені в третю чергу вимог кредиторів; визнані грошові вимоги
Державного комітету України з державного матеріального резерву
також в сумі 12477,20 грн. і в сумі 247867,68 грн., які включені в
шосту чергу вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний
включити ці грошові вимоги відповідно шостої черги вимог
кредиторів та виключити грошові вимоги цього кредитора в сумі
95676,00 грн. із четвертої черги та включити цю суму в третю
чергу; в останній частині вимог заявнику відмовлено. Суд в
обгрунтування прийнятої ухвали посилається на ст.ст. 14, 31 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі по тексту - Закон).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.12.2004 року апеляційну скаргу задоволено частково: ухвалу
господарського суду АР Крим від 05.08.2004 року по справі
N 2-9/3829-04 змінено; заяву Державного комітету України з
державного матеріального резерву про визнання грошових вимог
задоволено частково - визнано грошові вимоги Державного комітету
України з державного матеріального резерву в сумі 464814,00 грн.
та включено ці вимоги в третю чергу; визнано грошові вимоги
Державного комітету України з державного матеріального резерву в
сумі 102028,89 грн. та включено ці вимоги в шосту чергу;
зобов'язано розпорядника майна Ткачука П.Я. внести ці суми в
реєстр вимог кредиторів; в останній частині грошових вимог
Державного комітету України з державного матеріального резерву
відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, Державний
комітет України з державного матеріального резерву звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 01.12.2004 року скасувати в частині відмови у визнанні
грошових вимог Державного комітету України з державного
матеріального резерву на суму 314501,87 грн. та прийняти нове
рішення, яким ці вимоги визнати та включити ці вимоги до реєстру
вимог кредиторів ВАТ "Джанкойський консервний завод", посилаючись
на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 12 Закону та
ст.ст. 2, 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв"
( 51/97-ВР ) (51/97-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу боржник заперечує проти
доводів, викладених в касаційній скарзі, вважає їх безпідставними
і такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, а тому
просить постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 01.12.2004 року залишити без змін.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, судом першої інстанції порушено
справу N 2-8/3829-2004 про банкрутство ВАТ "Джанкойський
консервний завод"; офіційне оголошення про порушення справи
надруковано в газеті "Голос України" від 20.04.2004 року.
У визначений Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
30-денний строк з дня
офіційного оголошення про порушення справи про банкрутство
боржника Державний комітет України з державного матеріального
резерву звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог на
загальну суму 881344,76 грн., які складаються з вартості жерсті
ЄЖК-22 та 416530,76 грн. штрафних санкцій. Зазначена заява
грунтується на рішенні господарського суду АР Крим від
24.02.2003 року у справі N 2-16/2528-2003, яким боржника
зобов'язано повернути до державного резерву самовільно використані
28,14 т жерсті ЄЖК-22 та 102028,89 грн. штрафних санкцій та річним
звітом боржника станом на 01.01.2004 року, відповідно до якого ним
самовільно використано 63 т жерсті ЄЖК-22.
Колегія суддів підтримує висновок апеляційного суду про те,
що суд першої інстанції невірно визначив ціну на жерсть ЄЖК-22,
оскільки грошові вимоги боржника складаються з вартості 91,14 т
жерсті на загальну суму 464814,00 грн. за цінами, встановленими
Держкомрезервом України самостійно, виходячи з цін, які діють на
позабіржовому ринку матеріальних цінностей та суми штрафних
санкцій, нарахованих за рішенням суду в розмірі 102028,89 грн.
Зазначені суми повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів
боржника.
Відповідно до п. 21 п. 5 Порядку формування, розміщення та
проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1129
( 1129-97-п ) (1129-97-п)
від 08.10.97 року, ціни на матеріальні цінності, які
закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються
Держкомрезервом, виходячи з оптових цін, що діють на час
закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання,
якості продукції, а у разі проведення конкурсу, за цінами конкурсу
на кожну партію конкретної продукції.
Господарські суди встановили, що листом Міністерства
економіки України N 53-19/108 від 28.01.2000 року було визначено,
що ціни на матеріальні цінності встановлюються Держкомрезервом
України, виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або
відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості
продукції.
Виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд вірно
дійшов висновку про те, що ціни встановлюються Держкомрезервом
України самостійно, а тому суд першої інстанції не мав права
застосувати інші ціни на матеріальні цінності, які закладаються та
відпускаються з державного резерву.
Суд апеляційної інстанції підставно зазначив, що грошові
вимоги кредитора на суму 314501,87 грн. не підлягають задоволенню,
оскільки заявник не надав суду доказів, що ця сума нарахована за
рішенням суду до порушення справи про банкрутство боржника.
Зазначена сума - це нарахований кредитором штраф за самовільне
використання 63 т жерсті ЄЖК-22.
Згідно ст. 22 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
одночасно з порушенням
справи про банкрутство встановлюється мораторій на задоволення
вимог кредиторів, а також не нараховуються штрафні санкції за
невиконання або неналежне виконання цивільних зобов'язань.
Таким чином, апеляційний господарський суд підставно зробив
висновок про те, що відсутні правові підстави для визнання суми
314501,87 грн., а тому ця сума не підлягає включенню до реєстру
вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те,
що суд апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних
обставин та матеріалів у справі вірно застосував норми діючого
законодавства, яке регулює спірні правовідносини, надав вірну
юридичну оцінку обставинам справи, повно їх встановив, а тому
підстав для скасування судових рішень та задоволення касаційної
скарги немає.
За таких обставин постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 01.12.2004 року по справі N 2-8/3829-2004
прийнята судом у відповідності з вимогами чинного законодавства та
фактичних обставин справи і підстав для її скасування немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які
викладені в постановлених по справі судових рішеннях.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного комітету України з державного
матеріального резерву залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.12.2004 р. залишити без змін.