ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 Справа N 2/86/255-(44)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І. М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу релігійної громади храму Різдва
Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви,
м. Камінь-Каширський Камінь-Каширського району Волинської області
(далі - Релігійна громада УПЦ)
на ухвалу господарського суду Волинської області від
30.08.2004
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
27.01.2005
зі справи N 2/86/255-31(44)
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення
арбітражного суду Волинської області від 31.08.1995 зі справи
N 255-31
за позовом Релігійної громади УПЦ
до Камінь-Каширського колективного підприємства по
птахівництву, м. Камінь-Каширський Волинської області (далі -
Підприємство)
про визнання права власності на будинок та повернення його
Релігійній громаді УПЦ.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Ковальчук Н.Й. (за довіреністю Релігійної громади УПЦ),
відповідача - не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.08.2004
(суддя Черняк Л.О.), залишеною без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 27.01.2005 (колегія суддів у
складі: Давид Л.Л. - головуючий, судді Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.),
у задоволенні заяви Релігійної громади УПЦ про перегляд за
нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Волинської
області від 31.08.1995 зі справи N 255-31 відмовлено; це рішення
залишено без змін. Зазначені ухвалу та постанову судових інстанцій
мотивовано тим, що Релігійною громадою УПЦ не доведено наявності у
справі обставин, які можуть бути визнано нововиявленими.
У касаційній скарзі від 11.02.2005 до Вищого господарського
суду України Релігійна громада УПЦ просить: скасувати ухвалу
господарського суду Волинської області від 30.08.2004 та постанову
апеляційної інстанції від 27.01.2005 зі справи N 2/86/255-31/44 та
направити заяву для розгляду по суті. Скаргу мотивовано тим, що
судовими інстанціями безпідставно не визнано нововиявленими
обставини, які підтверджено архівними довідками, поданими
Релігійною громадою УПЦ.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК) належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.
Представники Підприємства в судове засідання не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та правильність застосування ними норм
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судовими інстанціями зі справи встановлено, що:
- рішенням арбітражного суду Волинської області від
31.08.1995 зі справи N 255-31 відмовлено у позові Релігійної
громади УПЦ до Підприємства про визнання права власності на
оспорюваний будинок по вулиці Ворошилова (на даний час вул. Воля)
у м. Камінь-Каширський, в якому перебуває відповідач;
- рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської
області від 13.10.2003 відмовлено у задоволенні позову Релігійної
громади УПЦ до Фарини В.М., Камінь-Каширського міжгосподарського
підприємства по птахівництву, Камінь-Каширської міської ради про
визнання недійсними рішень Камінь-Каширського міськвиконкому від
15.09.1948 N 16, від 28.11.2000 N 617, свідоцтва про право
власності на будинок, виданого Камінь-Каширською міською радою від
30.03.2001, реєстраційного посвідчення від 16.05.2001 N 6 та
визнання права власності на жилий будинок;
- подані Релігійною громадою УПЦ архівні довідки від
23.05.1945 N 788, від 15.09.2003 N 651/1-22, від 27.05.2002, від
06.10.2003 (т. 1, а.с. 113, 115, 139, 135) засвідчують фактичні
дані, які були відомі скаржникові на час прийняття арбітражним
судом Волинської області рішення від 31.08.1995 зі справи
N 255-31, але скаржник отримав ці архівні довідки протягом
2000-2003 років.
Причиною подання касаційної скарги Релігійною громадою УПЦ
стало отримання нею архівних довідок про фактичні дані щодо
спірного будинку по вулиці Ворошилова (на даний час вул. Воля) у
м. Камінь-Каширський, які скаржником вважаються за нововиявлені
обставини.
Судовими інстанціями з даної справи з достатньою повнотою
встановлено обставини справи та їм дано правильну юридичну оцінку.
Відповідно до вимог статті 112 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало
законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
В абзацах першому і третьому пункту 1 роз'яснення президії
Вищого господарського суду України від 21.05.2002 N 04-5/563
( v_563600-02 ) (v_563600-02)
"Про деякі питання практики перегляду рішень,
ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі -
Роз'яснення) визначено:
"Відповідно до статті 112 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної
сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для
справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові
факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або
розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками
нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду
справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі
заявникові на час розгляду справи."
У пункті 1.1 Роз'яснення визначено:
"На підставі статті 112 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення може
бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин
для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і
виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або
розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни
або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК".
У пункті 1.3 Роз'яснення передбачено:
"Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що
встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані
сторонами чи прокурором".
Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України у пункті 5
постанови від 27 лютого 1981 р. N 1 ( v0001700-81 ) (v0001700-81)
"Про практику
перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень,
ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили"
(з наступними змінами), не можуть бути визнані нововиявленими
нові, тобто такі, що виникли чи змінилася після прийняття рішення
обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала
участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які
могли бути встановлені при виконанні судом вимог норм
процесуального права.
З огляду на викладені положення роз'яснень Пленуму Верховного
Суду України та президії Вищого господарського суду України
помилковим є висновок скаржника про наявність у матеріалах справи
нововиявленої обставини за даними архівних довідок.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-9 - 111-11,
112 - 114 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду Волинської області від 30.08.2004
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
27.01.2005 зі справи N 2/86/255-31(44) залишити без змін, а
касаційну скаргу релігійної громади храму Різдва Пресвятої
Богородиці Української Православної Церкви - без задоволення.