ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 Справа N 1/167-9/76
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 05.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. (головуючого), Козир Т.П., Семчука В.В., за участю
представників сторін: від позивача - готеля "Львів" -
Гриценка С.І. (дов. від 14.03.2005 року N 52), від відповідача -
ресторана "Львів" - Райхеля Р.Л. (дов. від 01.03.2005 року N 03),
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Готель "Львів" на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 14 грудня
2004 року у справі господарського суду Львівської області за
позовом ЗАТ "Готель "Львів" до Управління ресурсів Львівської
міськради, ТОВ "Ресторан "Львів", про визнання договору недійсним
і за зустрічним позовом ТОВ "Ресторан Львів" до Управління
ресурсів Львівської міської ради, ЗАТ "Готель Львів", про визнання
частково недійсним договору оренди від 4 травня 1994 року N 282,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2004 року ЗАТ "Готель "Львів" звернулось до суду з
позовом про визнання недійсним договору N Г-1308 оренди приміщень
частини цілісного майнового комплексу, розташованого по
вул. 700-річчя Львова, 7 у м. Львові, укладеного між відповідачами
29 листопада 2002 року.
Вважає, що спірний договір не відповідає вимогам закону,
оскільки об'єкт оренди за ним знаходиться в оренді у позивача за
договором оренди цілісного майнового комплексу від 4 травня
1994 року N 282.
ТОВ "Ресторан "Львів" звернулось з зустрічним позовом до
Управління ресурсів Львівської міської ради і ЗАТ "Готель "Львів"
про визнання частково недійсним договору N 282 оренди майна,
укладеного між відповідачами 4 травня 1994 року, в частині об'єкта
оренди за договором від 29 листопада 2002 року N Г-1308.
В позові зазначено, що приміщення площею 1470,1 кв. метрів в
будинку N 7 по вул. 700-річчя Львова в м. Львові (далі - спірне
майно) з 8 серпня 1993 року орендує ТОВ "Ресторан "Львів".
Тому він вважає незаконною передачу цього приміщення в оренду
ЗАТ "Готель "Львів".
Рішенням господарського суду Львівської області від
15-24 вересня 2004 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди N Г-1308 нерухомого майна
від 29 листопада 2002 року, укладений між Управлінням ресурсів
Львівської міської ради та ТОВ "Ресторан "Львів".
В зустрічному позові ТОВ "Ресторан "Львів" відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
14 грудня 2004 року рішення суду скасовано.
ЗАТ "Готель "Львів" в позові відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди майна N 282 від 4 травня
1994 року в частині включення до складу орендованої ЗАТ "Готель
"Львів" будівлі за адресою: м. Львів, вул. 700-річчя Львова, 7,
приміщень, розташованих на першому, третьому, шостому поверхах та
в підвальному приміщенні, площею 1470,1 кв. метрів.
В касаційній скарзі ЗАТ "Готель "Львів" просить скасувати
постанову апеляційного суду, а рішення місцевого господарського
суду залишити без зміни, посилаючись на неправильне застосування
судом апеляційної інстанції Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
і ст. 37 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 4 травня 1994 року між Фондом
комунального майна м. Львова, правонаступником якого є Управління
ресурсів Львівської міської ради, і організацією орендарів
підприємства готельного обслуговування "Львів" укладено договір
N 282 довгострокової оренди цілісного майнового комплексу
ПГО "Львів".
Згідно з цим договором організація орендарів ПГО "Львів",
правонаступником якої є ЗАТ "Готель "Львів", одержала в оренду з
правом викупу цілісний майновий комплекс ПГО "Львів" загальною
площею 11467,1 кв. метрів, розташований за адресою: м. Львів,
вул. 700-річчя Львова, 7.
Строк договору оренди продовжено до 30 жовтня 2012 року.
Вся будівля, разом із спірними приміщеннями, перебуває на
балансі ЗАТ "Готель "Львів", якому видане відповідне реєстраційне
посвідчення Львівським міжміським БТІ.
Власник не приймав рішення про виключення спірних приміщень
із складу цілісного майнового комплексу і внесення до договорів
оренди відповідних змін.
Договір оренди спірних приміщень N 1480 від 8 жовтня
1993 року, укладений між ПГХ "Ресторан "Львів" і Управлінням
комунального майна м. Львова, припинив свою дію 31 грудня
1998 року за спливом його строку, 29 січня 1999 року орендодавець
за цим договором, згідно умов договору, попередив орендаря про
відмову продовжувати його дію на новий термін.
Спірний договір N Г-1308 укладено 29 листопада 2002 року між
ТОВ "Ресторан "Львів", яке зареєстроване 25 грудня 1997 року і не
є правонаступником ПГХ "Ресторан "Львів", і Управлінням ресурсів
Львівської міської ради.
Таким чином, згідно ст. 27 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
в редакції станом на
26 січня 1994 року, ЗАТ "Готель "Львів" в момент укладання
договору оренди майна цілісного майнового комплексу, зокрема, і
спірного майна, був наділений щодо майна цілісного майнового
комплексу правом повного господарського відання.
Згідно ст. 28 того ж Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
орендареві
забезпечується захист його прав на майно, одержане ним за
договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством
щодо захисту права власності.
Орендар може зажадати повернення орендованого майна з
незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні ним,
включаючи орендодавця.
Відповідно до ст. 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є та
угода, що не відповідає вимогам закону.
За таких фактичних обставин місцевий господарський суд
правильно застосував до спірних правовідносин ст.ст. 16, 17, 27,
28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
, прийшов до обгрунтованого юридичного висновку про
порушення прав орендаря - ЗАТ "Готель "Львів" і невідповідність
вимогам закону договору від 29 листопада 2002 року N Г-1308,
задовольнив позов ЗАТ "Готель "Львів" і відмовив в позові ТОВ
"Ресторан "Львів".
Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам
закону з вищенаведених мотивів.
З огляду на викладене, постанову суду апеляційної інстанції
визнати законною не можна, тому вона підлягає скасуванню, а
рішення - залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 14 грудня 2004 року.
Рішення господарського суду Львівської області від
15-24 вересня 2004 року залишити без зміни.