ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2005 Справа N 2-4/10450-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Родін Р.О.
від відповідача:
розглянувши касаційну скаргу Кримської регіональної митниці
від 29.11.2004 р. N 17-07/10559
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 02.11.2004 р.
у справі N 2-4/10450-04 Господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Українсько-турецького спільного підприємства у
формі Закритого акціонерного товариства "Етап"
до Кримської регіональної митниці
про визнання недійсними податкових повідомлень,
В С Т А Н О В И В:
Українсько-турецьке спільне підприємство у формі Закритого
акціонерного товариства "Етап" звернулося до Господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської регіональної
митниці про визнання недійсними податкових повідомлень Кримської
регіональної митниці від 09.04.2004 р. N 04-16/3206 та
N 04-76/3207.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.08.- 02.09.2004 р. (суддя І.К. Бєлоглазова), залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.11.2004 р. (судді: Т.С. Видашенко, Л.Н. Заплава, В.А. Лисенко),
позовні вимоги Українсько-турецького спільного підприємства у
формі Закритого акціонерного товариства "Етап" задоволено: визнано
недійсними податкові повідомлення Кримської регіональної митниці
від 09.04.2004 р. N 04-16/3206 про донарахування 17398,03 грн.
ввізного мита та 11954,01 грн. штрафних санкцій та від
09.04.2004 р. N 04-16/3207 про донарахування 34796,79 грн. податку
на додану вартість таі 2384,78 грн. штрафних санкцій; стягнуто з
Кримської регіональної митниці на користь Українсько-турецького
спільного підприємства у формі Закритого акціонерного товариства
"Етап" витрати по оплаті держмита у розмірі 170,00 грн. та витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі
118,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Кримська регіональна митниця подала касаційну скаргу, в
якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 17.08.-02.09.2004 р. та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.11.2004 р. та відмовити позивачу в позові. Свою вимогу Кримська
регіональна митниця мотивує тим, що господарським судом
апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме:
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування місцевим господарським судом норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Кримської регіональної митниці не
підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено, що:
- між фірмою "MAYEKS" GIDA TUR SAN VE TIC A.S., Туреччина, та
Українсько-Турецьким спільним підприємством у формі Закритого
акціонерного товариства "Етап" був укладений ряд
зовнішньоекономічних контрактів: від 21.06.1999 р. N 1/2, від
11.03.2002 р. N 004 РТ, від 25.04.2003 р. N 007 РТ, від
21.04.2003 р. N 008 РТ.
- відповідно до розділу 2 контракту від 21.06.1999 р. N 1/2,
пункту 4.4 контракту 11.03.2002 р. N 004 РТ від, пункту 4.2
контракту від 25.04.2003 р. N 007 РТ, пункту 4.2. контракту від
21.04.2003 р. N 008 РТ вартість тари й упакування входить у
вартість товару. Тобто сторонами за договором тара й упаковка не
розцінювався як товар.
- відповідно до зазначених контрактів позивач протягом
2002-2003 року одержував від фірми "MAYEKS" GIDA TUR SAN VE TIC
A.S. дріжджі сухі, розфасовані по 10 г., 80 г. і 100 г. Митне
оформлення товару було проведено відповідно до вантажно митних
декларацій: N 60000/3/007927, N 60000/3/004772, N 60000/3/005088,
N 60000/3/005947, N 60000/2/005516, N 60000/3/006530,
N 60000/2/005987, N 60000/3/007147, N 60000/3/007456,
N 60000/3/007927, N 60000/2/008191, N 60000/3/008346,
N 60000/2/008520, N 60000/3/000488, N 60000/2/001038,
N 60000/3/001755, N 60000/3/002119, N 60000/3/002702,
N 60000/3/003412, N 60000/3/003664, N 60000/3/004333,
N 60000/3/6795.
- товар поставлявся в первинній тарі - пакетах з фольги, що
були упаковані в картонні коробки.
- при митному оформленні дріжджів, розфасованих у пакети з
фольги, що і є тарою для дріжджів, тара була включена у вагу
товару.
- нараховані Кримською регіональною митницею і зазначені у
вищезгаданих вантажних митних деклараціях податок на додану
вартість і ввізне мито були повністю сплачені позивачем.
- відповідно до наказу Кримської регіональної митниці від
17.02.2004 р. N 93 "Про здійснення внутрішніх перевірок" останнім
були проведені внутрішні перевірки. Після проведених перевірок
відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення від
09.04.2004 р. N 04-16/3206 та N 04-16/3207, якими позивачу
донараховано ввізне мито у розмірі 173984,03 грн. та штрафні
санкції у сумі 11954,01 грн. та податок на додану вартість у сумі
34796,79 грн. та штрафні санкції з цього податку у розмірі
2384,78 грн.
Згідно ст. 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф"
( 2097-12 ) (2097-12)
мито нараховується митним органом України відповідно
до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України,
чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у
валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний
банк України.
Згідно ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
Правовий
порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто
не може бути примушений робити те, що не передбачено
законодавством. Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Правила щодо повернення над міру стягненого та стягнення
недобраного мита визначені ст. 25 Закону України "Про Єдиний
митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
, відповідно до якої мито, не сплачене у
строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так
само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його
недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у
безспірному порядку. Своєчасно не сплачене мито стягується за весь
час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі
0,2 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи
день сплати. Таким чином, як випливає з приписів даної правової
норми, стягнення недобраного мита здійснюється за розпорядженням
митних органів.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове повідомлення -
письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника
податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену
контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Отже,
податкове повідомлення це є письмове попередження платника
податків про те що до надіслання повідомлення йому було нараховано
податкове зобов'язання у зв'язку з випадком, який передбачено
даним Законом.
Правила щодо податкового повідомлення встановлені ст. 6
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, п. 6.1 якої визначено, що у разі коли сума
податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом
відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган
надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому
зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму
податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок
або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору
(обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій
за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також
попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та
граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого
податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Таким
чином, як випливає з приписів даної норми Закону, надсиланню
податкового повідомлення передує нарахування контролюючим органом
податкового зобов'язання платнику податків, яке здійснюється за
розпорядженням контролюючих органів.
Проте, господарським судом встановлено, що відповідне
розпорядження про донарахування податку на додану вартість,
ввізного мита позивачеві та застосування до позивача штрафних
санкцій, відповідач не приймав. Отже, прийнявши податкові
повідомлення, відповідач порушив приписи ст. 25 Закону України
"Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
, п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та
ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
За таких обставин, висновки господарського суду попередніх
інстанцій щодо недійсності податкових повідомлень Кримської
регіональної митниці від 09.04.2004 р. N 04-16/3206 та
N 04-76/3207 є такими, що відповідають вимогам чинного
законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки господарським судом апеляційної
інстанції норми матеріального та процесуального права порушено не
було, то підстави для скасування даних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кримської регіональної митниці залишити без
задоволення, постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.11.2004 р. у справі N 2-4/10450-04 -
без змін.