ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 10.03.2005                                     Справа N 42/193-04
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 28.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - Усенко Є.А.,
     суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
     розглянувши у   відкритому   судовому   засіданні   матеріали
касаційної    скарги    Державної    податкової    інспекції    по
Комінтернівському району м. Харкова
     на постанову  від  02.11.2004  року Харківського апеляційного
господарського суду
     у справі N 42/193-04 господарського суду Харківської області
     за позовом ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова
     до
     1. Концерну  "Енергообладнання  ДП  "Завод   ім.   Малишева",
м. Харків
     2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмана", м. Київ
     про визнання угоди недійсною
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача:  Тамошюнас А.Р.  (довіреність від 28.01.2005 р.
N 442/10/10-015)
     від відповідача-1:
     Жук М.О. (довіреність від 09.03.2005 р. N 18/05);
     Андреєв В.В. (довіреність від 09.03.2005 р. N 19/05)
     від відповідача-2: не з'явились
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням Господарського   суду   Харківської  області  (суддя
Яризько В.О.) від 06.09.2004 року по справі  N  42/193-04  позовні
вимоги   задоволено;   визнано   угоду,   укладену  між  Концерном
"Енергообладнання" ДП "Завод ім.  Малишева" та ТОВ "Юмана"  згідно
договору N 003-04/02-КТ від 04.10.2002 р.,  недійсною; на підставі
ст.  49 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         (в редакції 1963 року);  стягнуто з
ТОВ "Юмана"  на  користь  Концерну  "Енергообладнання"  ДП  "Завод
ім. Малишева"  одержані  ним  кошти  по  угоді   згідно   договору
N 003-04/02-КТ   від  04.10.2002  р.  в  розмірі  174000,00  грн.;
стягнуто з Концерну "Енергообладнання" ДП "Завод ім.  Малишева"  в
доход  державного бюджету вартість виконаних робіт по угоді згідно
договору N 003-04/02-КТ від 04.10.2002 р.  в сумі 174000,00  грн.;
стягнуто  з Концерну "Енергообладнання" ДП "Завод ім.  Малишева" в
доход державного бюджету державне мито в сумі 42,50 грн.; стягнуто
з  ТОВ  "Юмана"  в  доход  державного бюджету державне мито в сумі
42,50 грн.;  стягнуто  з  Концерну  "Енергообладнання"  ДП  "Завод
ім. Малишева"  на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 59 грн.
витрат на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу;
стягнуто з ТОВ "Юмана" на користь ДП "Судовий інформаційний центр"
59 грн.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового
процесу.
 
     Постановою Харківського   апеляційного   господарського  суду
(головуючий суддя  -  Олійник  В.Ф.,   судді   -   Кравець   Т.В.,
Істоміна О.А.)  від  02.11.2004  року  рішення Господарського суду
Харківської області від 06.09.2004  року  по  справі  N  42/193-04
скасовано  та  прийнято  нове  рішення,  яким в задоволенні позову
відмовлено;  стягнуто з позивача на користь відповідача-1 державне
мито в сумі 42,50 грн.
 
     В касаційній   скарзі   ДПІ   по   Комінтернівському   району
м. Харкова просить скасувати постанову  Харківського  апеляційного
господарського  суду  від 02.11.2004 р.  по справі N 42/193-04,  а
рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2004  р.
залишити  в  силі,  посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права,  а саме: ст. 49 Цивільного  кодексу  України
( 1540-06   ) (1540-06)
        ,  ст.ст.  33,  34,  43  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
роз'яснення Пленуму Верховного Суду  України,  викладені  у  п.  1
постанови  від  29.12.76  р.  N  11  ( v0011700-76  ) (v0011700-76)
         "Про судове
рішення",  п.  6 постанови Пленуму  Верховного  Суду  України  від
28.04.78 р. N 3 ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
         "Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними" та роз'яснення Вищого арбітражного  суду
України  від  12.03.99  р.  N  02-5/111 ( v_111800-99 ) (v_111800-99)
         "Про деякі
питання практики вирішення спорів,  пов'язаних  з  визнанням  угод
недійсними",  п.  7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду
України від 25.07.2002 р. "Про заходи щодо забезпечення однакового
і правильного     застосування    законодавства    про    податки"
( v1056600-02 ) (v1056600-02)
        .
 
     Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не надіслали.
 
     Відповідач-2 не скористався наданим процесуальним  правом  на
участь в засіданні суду касаційної інстанції.
 
     Заслухавши пояснення   по   касаційній   скарзі  представника
позивача,  який підтримав викладені в ній доводи,  заперечення  на
касаційну скаргу представників відповідача-1,  перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні  місцевого  господарського  суду та постанові апеляційного
господарського суду,  колегія суддів  Вищого  господарського  суду
України  приходить  до  висновку,  що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Судами попередніх інстанцій встановлено, що між відповідачами
була  укладена  угода на виконання робіт про що свідчить письмовий
текст договору N 003-04/02-КТ від 04.10.2002  р.,  укладеного  між
Концерном  "Енергообладнання"  ДП  "Завод  ім.  Малишева"  та  ТОВ
"Юмана".  По угоді ТОВ "Юмана" зобов'язалося виконати для Концерну
"Енергообладнання" ДП "Завод ім.  Малишева" роботи по проектуванню
складових частин агрегату для  капітального  освоєння  та  буріння
свердловин   вантажопідйомністю  125  тн,  вартість  яких  складає
174000,00 грн.,  в т.ч.  ПДВ 29000,00  грн.  Згідно  наданих  суду
документів  оплата від імені Концерну "Енергообладнання" ДП "Завод
ім.  Малишева" зроблена в сумі  174000,00  грн.  на  розрахунковий
рахунок,   що  підтверджується  платіжним  дорученням  N  181  від
27.11.2002 р.,  та свідчить про належне виконання  сторонами  умов
угоди.
 
     Згідно ст. 153 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
         договір
вважається укладеним,  коли між сторонами досягнуто згоди по  всіх
істотних  умовах.  В  даному випадку сторони досягли згоди по всіх
істотних умовах.
 
     ДПІ у  Печерському  районі  м.   Києва   листом   на   адресу
відповідача    по    питанню   проведення   зустрічної   перевірки
взаємовідносин відповідачів повідомила,  що 2-й відповідач останню
звітність до ДПІ подав у вересні 2003 р. Отже, спірний договір був
укладений і виконаний сторонами до цього часу.
 
     Відповідно до статті  49  ЦК  України  ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  угода,
укладена  з  метою,  суперечною  інтересам  держави і суспільства,
визнається недійсною.
 
     Пленум Верховного Суду України у п.6 постанови від 28  квітня
1978  р.  N  3  ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
         "Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними"  роз'яснив,  що  до  угод,  укладених  з
метою,   суперечною  інтересам  держави  і  суспільства,  зокрема,
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів, тощо.
 
     Задовольняючи позов  у  такій  справі,  суд повинен у рішенні
вказати у чому конкретно  полягала  завідомо  суперечна  інтересам
держави  і  суспільства  мета укладення угоди і хто з її учасників
мав умисел на досягнення цієї мети. Пунктом 2 зазначеної постанови
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
         передбачено,  що угода може бути визнана недійсною
лише з підстав та з  наслідками,  передбаченими  законом.  Тому  в
кожній  справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити
наявність тих обставин,  з якими  закон  пов'язує  визнання  угоди
недійсною і настання певних юридичних наслідків.
 
     Судом апеляційної інстанції встановлено,  що позивач не надав
доказів наявності наміру у відповідачів або  у  одного  з  них  на
укладення  угоди  з  метою завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, оскільки рішенням апеляційного суду Київської області
від  05.10.2004  р.  скасовано рішення Фастівського районного суду
Київської  області  від  26.03.2004  р.  про  визнання  недійсними
установчих документів ТОВ "Юмана", яке суд першої інстанції поклав
в основу рішення в якості преюдиціального факту,  і на яке позивач
посилався  в  позовній  заяві  як  на  єдиний  доказ  приховування
відповідачем-2 коштів від оподаткування.
 
     Враховуючи наведене,  постанова   Харківського   апеляційного
господарського   суду  є  такою,  що  відповідає  вимогам  чинного
законодавства та фактичним обставинам справи,  а касаційна  скарга
не  підлягає  задоволенню,  оскільки  ґрунтується на довільному та
неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.
 
     Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,   111-8,   п.   1   ч.   1
ст. 111-9,     ст.     111-11     Господарського    процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський суд  України,  -
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу  ДПІ по Комінтернівському району м.  Харкова
від 02.12.2004 року N 10612/10/10-018  на  постанову  Харківського
апеляційного господарського  суду  від  02.11.2004  року  у справі
N 42/193-04 залишити без  задоволення,  а  постанову  Харківського
апеляційного господарського  суду  від  02.11.2004  року  у справі
N 42/193-04 - без змін.