ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.03.2005                                        Справа N 22/227

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 12.05.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Остапенка М.І.    (головуючого),    суддів:     Борденюк     Є.М.,
Харченка В.М.,  розглянувши  касаційну  скаргу  ТОВ  "Континенталь
Холдінг" на постанову Київського апеляційного господарського  суду
від 18.11.2004 року у справі за позовом ТОВ "Континенталь Холдінг"
до Державного комунального підприємства  "Кінотеатр  "Краків"  про
стягнення коштів, В С Т А Н О В И В:

     Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду від
18.11.2004 року  залишено  без  змін  ухвалу  господарського  суду
м. Києва   від  14.09.2004  року,  якою  позов  ТОВ  "Континенталь
Холдінг" до ДКП  "Кінотеатр  "Краків"  про  відшкодування  збитків
залишено без  розгляду  згідно  п.  5  ч.  1  ст.  81  ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     У касаційній скарзі позивач  посилається  на  неправомірність
залишення  його позову без розгляду і просить постановлені з цього
приводу судові рішення скасувати,  а справу направити до суду  для
розгляду.

     Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи  скарги,  судова
колегія  вважає,  що  ухвала  суду  першої  інстанції  і постанова
апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на
судовий розгляд, виходячи з наступного.

     Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський
суд залишає позов без розгляду,  якщо позивач без поважних  причин
не подав витребувані господарським судом матеріали,  необхідні для
вирішення спору,  або представник позивача не з'явився на виклик у
засідання  господарського  суду  і  його  нез'явлення  перешкоджає
вирішенню спору.

     Залишаючи позов без розгляду,  суд першої інстанції виходив з
того, що  незважаючи  на  вимоги,  викладені  в  ухвалі  суду  від
20 серпня  2004  року,  позивач  без  поважних  на  те  причин  не
забезпечив  явку  свого  представника  на  виклик суду та не надав
витребуваних документів і письмових пояснень.

     Проте, погодитись  з  наведеними  судом  мотивами   залишення
позову без розгляду не можна.

     Сторони в  судовому процесі - позивач і відповідач входять до
складу учасників судового процесу і мають,  зокрема,  право  брати
участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь в
дослідженні доказів,  заявляти клопотання, давати усні та письмові
пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з
усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

     Ці права  сторони  здійснюють  через   своїх   представників,
зазначених у ст.  28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         і згідно з правилами,
що  регулюють  їх  права  і  судовий  розгляд,  суд   зобов'язаний
забезпечити  можливість  здійснення  учасниками  процесу їх прав і
обов'язків.

     Маючи намір прийняти участь у засіданні  господарського  суду
14.09.2004  року,  позивач  подав  заяву  про відкладення розгляду
справи у зв'язку з  неможливістю  явки  у  судове  засідання  його
представника, що обумовлено поважною причиною.

     При такому    положенні,   без   з'ясування   обставин,   які
унеможливлювали  явку  представника  позивача  у  засідання  суду,
14.09.2004  року  суд  не вправі був залишати позов без розгляду з
мотивів  відсутності  його  представника,  а  апеляційний  суд   -
залишати  ухвалу  суду  першої інстанції без змін за підтвердження
перебування представника позивача у цей  період  на  стаціонарному
лікуванні, що виключало можливість здійснення позивачем своїх прав
на участь у засіданні суду.

     За таких обставин право позивача на участь у  засіданні  суду
не  було  забезпечено,  залишення  позову без розгляду з наведених
судом мотивів,  зокрема,  із посиланням на неподання  витребуваних
матеріалів,  не  можна визнати правильним,  а постановлені з цього
приводу судові рішення - законними.

     Керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Ухвалу господарського  суду  м.  Києва від 14.09.2004 року та
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
18.11.2004  року  скасувати,  а справу направити до господарського

суду першої інстанції для розгляду.