ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2005 Справа N 15/112
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А., суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Кременчуцької ОДПІ на постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 07.10.2004 у справі N 15/112
господарського суду Полтавської області за позовом ЗАТ
транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
"Укртатнафта" до Кременчуцької ОДПІ про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення від 28.04.2004 N 0000202305/0/37
в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача -
Козачук О.А., від відповідача - Косів Л.Т., Кіпря В.О.,
Михайленко А.М., В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області від
13.07.2004 у справі N 15/112 (суддя Пушко І.І.), залишеним без
змін постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 07.10.2004 (судді Сибіга О.М.,
Самусенко С.С., Шевченко В.Ю.) позов задоволено частково: визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від
28.04.2004 N 0000202305/0/37 про зменшення суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість за червень 2003 р. на
суму 12657727 грн. В іншій частині позовних вимог провадження
припинено. Стягнуто з Кременчуцької ОДПІ на користь позивача
101,50 грн. судових витрат.
У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 07.10.2004 та рішення господарського суду Полтавської області
від 13.07.2004 у справі N 15/112, а справу передати на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на
порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, а саме: пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1,
пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(зі змінами і доповненнями) та ст. ст. 43, 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В засіданні суду касаційної інстанції було оголошено перерву
до 10.03.2005 до 9 год. 30 хв.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
встановлених в них фактичних обставин правильність застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено наступне.
12.05.2003 між позивачем та ТОВ "Татарстан - експорт" було
укладено договір купівліпродажу сирої нафти N 835/2/2120,
відповідно до умов якого та додаткових угод від 05.06.2003 N 7,
N 8, від 06.06.2003 N 10, від 10.06.2003 N 11, від 11.06.2003
N 12, від 12.06.2003 N 13, від 19.06.2003 N 14 позивач придбав для
власних потреб нафту на загальну суму 87168091,46 грн., в т.ч.
податок на додану вартість у сумі 14528015,24 грн.
В період з 23.04.2004 по 27.04.2004 Кременчуцькою ОДПІ було
проведено позапланову документальну перевірку підприємства
позивача з питань правильності, повноти та обгрунтованості
відшкодування податку на додану вартість за червень 2003 р., за
наслідками якої складено акт перевірки від 27.04.2004
N 70/23-513/00152307, яким встановлено, що по ланцюгу постачання
сирої нафти ЗАТ транснаціональна фінансовопромислова нафтова
компанія "Укртатнафта" <= ТОВ "Татарстан - експорт" <= ПП "АстраП"
<= ПП "Мосторгтехніка" <= ТОВ "ТД "Сітіком", (останнє відповідно
до листа ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 22.04.2004
N 3063/7/23-0904 з липня 2004 р. не звітує до територіального
податкового органу про наслідки своєї господарської діяльності, а
за червень 2003 р. звітувало без показників
фінансово-господарської діяльності, (що на думку відповідача є
підставою для висновку про завищення позивачем суми податкового
кредиту з податку на додану вартість за червень 2003 р. на
12657727 грн.)).
На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було
прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2004
N 0000202305/0/37 про зменшення позивачу суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість за червень 2003 р. на
суму 12657727 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили
всі обставини справи і прийшли до правильного висновку щодо
безпідставного зменшення відповідачем суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість за червень 2003 р. на
суму 12657727 грн., з огляду на наступне.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що бюджетне відшкодування -
це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у
зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим
Законом.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та
обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
Господарськими судами встановлено, що нафта була придбана
позивачем за договором купівлі-продажу від 12.05.2003 N 835/2/2120
для використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення права платника податку на
податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на нарахування
податку та складання податкових накладних надається виключно
особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,
передбаченому ст. 9 цього Закону.
Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що
має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер
податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву
юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,
зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий
номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування
юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,
зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис
(номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг,
об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування
податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому
значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням
податку.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивачем було
отримано від ТОВ "Татарстан - експорт" належним чином оформлені
податкові накладні на всю кількість нафти, придбаної відповідно до
зазначених вище угод до договору від 12.05.2003 N 835/2/2120,
вартість нафти, в т.ч. суму податку на додану вартість позивачем
було в повному обсязі оплачено продавцеві - ТОВ "Татарстан -
експорт" (платіжні доручення від 10.06.2003 N 108, від 19.06.2003
N 607, від 19.06.2003 N 3121) який, в свою чергу, включив суми
податку на додану вартість до податкових зобов'язань відповідного
періоду (довідка про результати позапланової перевірки ТОВ
"Татарстан - експорт" знаходиться в матеріалах справи - а.с. 81).
Враховуючи, що за змістом Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на відшкодування податку на
додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті
податку на додану вартість, а факт сплати позивачем податку на
додану вартість у складі ціни нафти встановлено господарськими
судами, висновки господарських судів щодо правомірного віднесення
позивачем до складу податкового кредиту у червні 2003 р. вказаних
сум податку на додану вартість є законними і обгрунтованими.
За таких обставин постанова Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 07.10.2004 у справі N 15/112
відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам
справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишити без задоволення,
а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 07.10.2004 у справі N 15/112 - без змін.