ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2005 Справа N 13/109
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - Першикова Є.В.
суддів: Савенко Г.В., Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "МПМК-3"
на постанову від 12.05.04 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі N 13/109 господарського суду Івано-Франківської
області
за позовом ТОВ "МПМК-3"
до Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську
до Фонду соціального страхування на випадок безробіття
до ДПІ в м. Івано-Франківську
до Міжвідомчої і регіональної комісії з питань проведення
санації підприємств агропромислового комплексу
про списання заборгованості зі сплати податків і зборів
станом на 01.05.00
за участю представників сторін:
позивача: Захаріїв Б.Д. (за дов.)
відповідача: Емчук А.В. (за дов.)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 10.03.05 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
04.06.2003 р. у даній справі (суддя П.Шкіндер) задоволено частково
позов ТОВ "МПМК-3" і зобов'язано ДПІ в м. Івано-Франківську
списати позивачу заборгованість зі сплати податків і зборів
(обов'язкових) платежів до бюджетів усіх рівнів станом на
01.05.2000 р. в сумі 13913,86 грн. В частині списання 14300 грн.
провадження у справі припинено. З ДПІ в м. Івано-Франківську на
користь ТзОВ "МПМК-3" стягнуто 28,33 грн. держмита та 39,33 грн.
Інформаційно-технічних послуг.
Зобов'язано Управління ПФ України м. Івано-Франківську
списати позивачу заборгованість зі сплати внесків до ПФ України
станом на 01.05.2000 р. в сумі 17977,82 грн. З управління ПФ
України м. Івано-Франківську на користь ТОВ "МПМК-3" стягнуто
28,33 грн. держмита та 39,33 грн інформаційно-технічних послуг.
Зобов'язано Фонд соціального страхування на випадок
безробіття списати позивачу заборгованість станом на 01.05.2000 р.
в сумі 4479,80 грн. З Фонду соціального страхування на випадок
безробіття на користь ТзОВ "МПМК-3" стягнуто 28,33 грн. держмита
та 39,33 грн. інформаційно-технічних послуг. Рішення суду в
частині задоволених позовних вимог мотивоване, зокрема тим, що
списання заборгованості згідно ст. 1 Закону України "Про списання
та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з
реформуванням сільськогосподарських підприємств" від 16.03.2000 р.
N 1565-III ( 1565-14 ) (1565-14)
(далі Закон N 1565-III) не поставлено в
залежність від того, чи сплачена вона платником на день прийняття
рішення про списання.
В частині позову, щодо якого, провадження у справі припинено,
рішення суду мотивоване тим, що на момент пред'явлення позову до
суду, заборгованості перед держбюджетом в частині сплати податку
на додану вартість на суму 14300 грн. не існувало.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного
господарського суду у складі: головуючого Дубника О.П., суддів:
Орищина Г.В., Давида Л.Л. від 12.05.04 рішення місцевого
господарського суду залишено без змін.
ТОВ "МПМК-3" звернулось до Вищого господарського суду України
із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а
тому просить постанову апеляційного господарського суду та рішення
місцевого господарського суду у даній справі частково скасувати,
справу направити на новий розгляд.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "МПМК-3" на постанову Львівського
апеляційного господарського суду, заслухавши представників сторін
та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх
оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального
і процесуального відзначає наступне:
Статтею 1 Закону України N 1565-III ( 1565-14 ) (1565-14)
"Про списання
та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з
реформуванням сільськогосподарських підприємств" передбачено
списати з колективних та інших сільськогосподарських підприємств
усіх форм власності і господарювання, включаючи міжгосподарські
будівельні організації, суми заборгованості зі сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів за станом
на 01.05.2000 р. Списання такої заборгованості не поставлено в
залежність від того чи сплачена вона платником на день прийняття
рішення про списання.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,
що ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3" на виконання ст. 60 "Про
держбюджет України на 2000 р." ( 1458-14 ) (1458-14)
та Постанови Кабінету
Міністрів України "Про затвердження порядку погашення
заборгованості Міністерства оборони, Служби Безпеки України,
Міністерства внутрішніх справ, інших утворених відповідно до
законів України військових формувань правоохоронних органів за
військове майно (роботи, послуги)" від 13.01.2000 р. N 1692
( 1692-2000-п ) (1692-2000-п)
Державним казначейством проведено взаємозалік в
погашення податкової заборгованості станом на 01.01.2000 р. з
військовою частиною Міністерства оборони України за річними
підсумками роботи платника по платежу "податок на додану вартість"
в сумі 14300 грн. Таким чином, господарські суди встановили, що
станом на 01.05.2000 р. у позивача була відсутня заборгованість
перед Державним бюджетом в частині сплати податку на додану
вартість на суму 14300 грн., не існувало цієї заборгованості і на
момент звернення позивача до суду, в зв'язку з чим суди правомірно
дійшли до висновку про припинення провадження у справі в цій
частині.
Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного
господарського суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає чинному законодавству
і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України, П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу ТОВ "МПМК-3" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
12.05.04 у справі N 13/109 залишити без змін.