Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Удовиченка О.С.

суддів: Панової І.Ю.

Яценко О.В.

розглянувши касаційну ВАТ "Шепетівський завод культиваторів”

скаргу

на ухвалу господарського суду Хмельницької області

від 11.05.2005р. (розгляд грошових вимог

ТОВ “Компанія “Партнер”)

у справі № 2/4/285-Б

господарського суду Хмельницької області

за заявою 1. СПД Макаренко С.П.

2. Управління Пенсійного фонду України в

м. Шепетівка

до ВАТ “Шепетівський завод культиваторів”

Про банкрутство

арбітражний керуючий Ковальчук І.І.

в судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ “Компанія “Партнер”: Столяров І.В.

ВАТ “Шепетівський завод Костюк В.В.

культиваторів”:

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.12.2003р. порушено провадження у справі № 2/4/285-Б про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства “Шепетівський завод культиваторів”, м. Шепетівка, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядженням майном і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Лосева О.М.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.05.2005р. (судді: Дячук Т.В. –головуючий, Димбовський В.В., Саврій В.А.) визнано вимоги кредитора ТОВ “Компанія “Партнер” м. Харків на суму 549260,20 грн. (п’ятсот сорок дев’ять тисяч двісті шістдесят гривень двадцять копійок) і зобов’язано розпорядника майна включити їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 11.05.2005р. у справі № 2/4/245-Б, ВАТ “Шепетівський завод культиваторів" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.05.2005р. у справі № 2/4/245-Б про визнання вимог кредитора ТОВ “Компанія “Партнер” на суму 549260,20 грн. (п’ятсот сорок дев’ять тисяч двісті шістдесят гривень двадцять копійок) та включення їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, направити справу № 2/4/245-Б в частині розгляду вимог ТОВ “Компанія “Партнер” на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 06.09.2005р. судом, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , оголошено перерву до 08.09.2005 р. о 9 год. 30 хв.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) /надалі –Закон (2343-12) /, кредитором у справі про банкрутство може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 1 Закону (2343-12) визначено, що конкурсні кредитори –це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , усі конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону (2343-12) , у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи, пов'язані з вимогами кредитора по поставці продукції згідно договору № 192 від 25.09.2003р. на суму 72184,20 грн.

Поставка на зазначену вище суму підтверджується первинними документами, накладними та довіреностями, наданими кредитором.

В запереченнях на заяву кредитора (а.с.68) боржник посилається на окремі недоліки документів, але не заперечує дійсності поставки продукції.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неподання кредитором актів згідно Інструкцій про порядок приймання продукції по кількості та якості не заслуговують на увагу, оскільки такі акти складаються в разі виявлення недостачі або поставки неякісної продукції. В даному випадку спір щодо недостачі або поставки неякісної продукції відсутній.

Отже, факт отримання боржником продукції підтверджено згідно умов договору відповідними накладними та довіреностями, а тому судом правомірно визнано кредиторські вимоги в сумі 72184,20 грн.

Не заслуговують на увагу посилання скаржника на оформлення векселів, на підставі яких кредитором заявлено вимоги до боржника на суму 203000 грн., з порушенням вимог вексельного законодавства.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що векселі по формі відповідають вимогам статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (2374-14) , статтям 75-78 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі (995_009) .

Вчинення ЗАТ "Інпромбанк" бланкового індосаменту на простому векселі № 823154051916 від 26.05.03р. не суперечить положенням Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі та не є дефектом форми векселя.

Таким чином, судом першої інстанцій правомірно включено до реєстру вимог кредиторів заявлені ТОВ “Компанія “Партнер” на підставі векселів вимоги на суму 203000 грн.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ “Шепетівський завод культиваторів” залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.05.2005р. про розгляд грошових вимог ТОВ “Компанія ”Партнер” залишити без змін.