ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2005 Справа N 11/299
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В. Ткаченко Н.Г.
з участю представників:
позивача: Кошева А.В.
відповідача: Цвеліков С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
"Братське"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
08 грудня 2004 р.
у справі N 11/299
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Братське"
до відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія
спеціального призначення "Миколаїв-Аеро"
про стягнення 109 425,16 грн.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2004 р. сільськогосподарське ТОВ "Братське"
звернулось з позовом до ВАТ "Авіакомпанія спеціального призначення
"Миколаїв-Аеро" про стягнення збитків у сумі 109 425,16 грн.,
заподіяних внаслідок неналежного виконання відповідачем
авіаційно-хімічних робіт за договором N 5 від 25.11.2003 р., у
зв'язку з чим було пошкоджено хімічним препаратом "Дікопур-Ф",
яким оброблялись поля зернових культур, посіви соняшника на шести
полях.
В подальшому позивач неодноразово уточнював розмір збитків,
що підлягають стягненню і остаточно просив стягнути збитки у
вигляді неодержаного прибутку у розмірі 304 973,57 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
30.09.2004 р. (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено. Стягнуто з
ВАТ "Авіакомпанія спеціального призначення "Миколаїв-Аеро" на
користь СТОВ "Братське" 304 973,57 грн. неотриманого прибутку та
судові витрати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
08.12.2004 р. (головуючий - Мирошниченко М.А., судді -
Бєляновський В.В., Шевченко В.В.) рішення господарського суду
Миколаївської області від 30.09.2004 р. скасовано та постановлено
нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
08.12.2004 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,
25.11.2003 р. між сторонами було укладено договір N 5 на виконання
авіаційно-хімічних робіт, згідно якого позивач (замовник) доручив,
а відповідач (виконавець) взяв на себе зобов'язання виконати
авіаційно-хімічні роботи на полях замовника, відповідно до карти
розташування полів посіву 2004 р. на площі 2000 га по боротьбі з
бур'янами препаратом "Дікопур-Ф" в березні-квітні та по боротьбі з
шкідниками та хворобами на площі 600 га в липні 2004 р. При цьому
виконавець зобов'язався забезпечити якісне виконання робіт в
обсягах, обумовлених сторонами, в межах агротехнічних строків та у
відповідності до спектру дії препарату, що застосовується
(а.с.7-11).
Відповідно до акту приймання - здачі виконаних робіт
виконавець здав, а замовник прийняв виконані роботи по боротьбі з
бур'янами препаратом "Дікопур-Ф" на полях NN 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8,
9, 10 відділень 1, 2 (а.с.17).
Під час виконання обумовлених договором від 25.11.2003 р.
робіт виконавець допустив попадання хімічного препарату
"Дікопур-Ф" на поля N 1 площею 121 га, N 2 площею 147 га, N 3
площею 129 га, N 4 площею 124 га, N 5 площею 139 га, N 6 площею
98 га, що призвело до пошкодження посівів соняшника на вказаних
полях, про що було складено 09.06.2004 р. акт про виявлені
симптоми пошкодження рослин (а.с.14).
Задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача
304 973,57 грн. неодержаного прибутку на підставі ст. 1187 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, суд першої інстанції виходив з того, що в
даному випадку мало місце позадоговірне заподіяння шкоди джерелом
підвищеної небезпеки, а посилання позивача як на підставу
стягнення збитків порушення умов договору N 5 від 25.11.2003 р. є
неправомірним.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач
вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет
позову.
Згідно з п.2 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог,
якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів
або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це
є клопотання заінтересованої сторони.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в
задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обгрунтовано
погодився з висновком суду першої інстанції про те, що в даному
випадку має місце позадоговірне заподіяння шкоди позивачеві, але
оскільки предметом позову було відшкодування збитків з підстав
неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань,
то суд першої інстанції безпідставно, оскільки відповідне
клопотання позивачем не заявлялось, вийшов за межі позовних вимог,
задовольнивши позов з підстав заподіяння шкоди внаслідок делікту.
Зазначене порушення господарського процесуального законодавства є
підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції
не спростовують і підстав для скасування постанови Одеського
апеляційного господарського суду від 08.12.2004 р. не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "Братське" залишити без задоволення, а
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 грудня
2004 р. у справі за N 11/299 - без змін.