ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2005 Справа N 9/262-н
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії: Усенко Є.А.
(головуючого судді), суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на
постанову від 02.11.2004 року Житомирського апеляційного
господарського суду у справі N 9/262-н господарського суду
Хмельницької області за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Хмельницький хлібокомбінат", м. Хмельницький, до
ДПІ у м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 0000652303/0/5217 від 10.08.2004 р., в
судовому засіданні взяли участь представники: від позивача -
Панкулич В.І. (довіреність N 5 від 05.07.2004 р.), від
відповідача - Дмитрієва А.Л. (довіреність від 26.01.2005 р.
N 1381/9/10), В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя
Олійник Ю.П.) від 20.09.2004 року, залишеним без змін постановою
Житомирського апеляційного господарського суду (головуючий суддя:
Веденяпін О.А., судді: Черпак Ю.К., Іоннікова І.А.) від
02.11.2004 року, по справі N 9/262-н позов задоволено; визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому
N 0000652303/0/5217 від 10.08.2004 року про завищення ТОВ
"Хмельницький хлібокомбінат" бюджетного відшкодування по ПДВ на
суму 3003066,00 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача
85,00 грн. відшкодування державного мита та 118,00 грн.
відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просить скасувати
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
02.11.2004 року по справі N 9/262-н та прийняти нове рішення, яким
в задоволенні позову ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" відмовити,
посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права,
а саме: пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Державною податкової інспекцією у
м. Хмельницькому проведено позапланову документальну перевірку
позивача щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ за
період березень-квітень 2004 року, за наслідками якої складено
акт N 1612/233-00378690 від 05.07.2004 року. Поряд з іншими
порушеннями визначено, що при отриманні матеріалів, що не
підтверджують дані обліку позивача, буде складено додатковий акт
або вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки.
З 04.08.2004 року по 09.08.2004 року ДПІ у м. Хмельницькому
проведено додаткову позапланову перевірку позивача щодо
правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ, за наслідками
якої складено акт N 2059/233-00378690 від 09.08.2004 року.
Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.4.5, пп. 7.2.1,
пп. 7.2.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 року позивачем віднесено до складу
податкового кредиту ПДВ в сумі 3003066,20 грн. по податковій
накладній N 28 від 26.04.2004 року, внаслідок чого збільшено
від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ в
квітні 2004 року на 3003066,20 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Торговий дім
"Семарт", м. Дніпропетровськ та позивачем укладено договір
N 230404 від 23.04.2004 року, згідно умов якого (п. 1.1,
пп. 5.2.1, п. 7.1) ПП "Торговий дім "Семарт" зобов'язувався
передати позивачу товар належної якості і в обумовленій договором
(специфікаціями) кількості та асортименті, а позивач - забезпечити
розвантаження та прийом даного товару протягом 3-х днів з моменту
його доставки на місце призначення, розрахунки - протягом 30-ти
днів з дня виставлення рахунку. До вищеназваного договору складена
специфікація N 1 від 26.04.2004 р., в якій визначено найменування
товару, зокрема, осі з зажимом, фасонні, розпилювачі прецизійні,
вали, клапани прецизійні, загальною кількістю 27650 штук,
загальною вартістю 18018397,20 грн.
Прийняття вищезазначеного товару позивачем підтверджується
накладною N 260404 від 26.04.2004 року на суму 18018397,20 грн., в
тому числі ПДВ - 3003066,20 грн., згідно якої ТОВ "Хмельницький
хлібокомбінат" оприбуткував частини до універсальних
перетворювачів тиску на рахунку бухгалтерського обліку N 281.1
"Товари в оптовій торгівлі" в сумі 15015331,00 грн. На підставі
податкової накладної N 28 від 26.04.2004 року на загальну суму
18018397,20 грн. позивачем віднесено до податкового кредиту в
квітні 2004 року ПДВ в сумі 3003066,20 грн. На момент прийняття
рішення місцевим господарським судом першої інстанції позивач з
травня по вересень 2004 року частково оплатив зазначений товар, що
підтверджується копіями платіжних доручень.
З матеріалів перевірки вбачається, що позивачем укладено
договір комісії з ПП "Юг-Торг-Николаев" (м. Миколаїв) N 15-К від
01.06.2004 року для подальшої реалізації на експорт товару,
придбаного у ПП "ТД "Семарт". Згідно актів прийому-передачі товару
на комісію б/н та N 2 від 11.06.2004 року товар передано
ПП "Юг-Торг-Николаев".
02.07.2004 року податковими органами проведено зустрічну
перевірку ПП "Юг-Торг-Николаев", якою встановлено, що останнє на
виконання договору комісії уклало контракт від 01.06.2004 року
N 11/06 з нерезидентом про продаж частин до універсальних
перетворювачів тиску. На перевірку також надано акти
прийому-передачі б/н та N 2 від 11.06.2004 року товару (частин до
універсальних перетворювачів тиску) в кількості 27650 шт. від
позивача. Згідно довідки від 02.07.2004 року реалізація товару не
здійснювалася, документів, що достовірно підтверджують
транспортування товару з м. Дніпропетровськ до м. Миколаєва, актів
приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), договорів
оренди на приміщення, де зберігається зазначений товар на
перевірку ПП "ЮГ-ТОРГ-Николаев" не надано. Протоколом огляду від
23.07.2004 року працівниками оперативного відділу ГВ ПМ ДПІ у
м. Хмельницькому вилучено зазначений товар в кількості 17 ящиків.
Під час проведення перевірки ДПІ у м. Хмельницькому
звернулась з запитом до Хмельницької торгово-промислової палати
України із запитом і отримала експертний висновок N С-189 від
29.07.2004 року, яким встановлено, що зразки деталей, надані для
проведення експертизи, не відповідають назвам деталей,
перерахованих в специфікаціях по договору комісії N 15-К від
01.06.2004 року між ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" та
ПП "Юг-Торг-Николаев", вказані в специфікаціях деталі у вказаному
вигляді не існують в технічній документації; надані зразки деталей
не можуть бути придатними для подальшого використання, ціна
деталей завищена, як стверджує відповідач, реалізація товару
позивачем відбулася лише на папері без фактичної передачі
товарно-матеріальних цінностей.
Апеляційним судом встановлено, що для проведення експертизи
відповідач надав лише вісім деталей, проте всі вони не
відповідають назвам деталей, перерахованим в специфікаціях N 1 та
N 2 від 01.06.2004 року до договору N 15-К від 01.06.2004 року,
укладеному між позивачем та ПП "Юг-Торг-Николаев". Як стверджував
у судовому засіданні представник позивача і проти чого не
заперечував представник відповідача, зразки на експертизу
відбирались у ПП "Юг-Торг-Николаев" без участі представника
позивача. Останній же заперечує, що вилучені працівниками ГВ ПМ
ДПІ у м. Хмельницькому 17 ящиків товару мають відношення до
договору N 15-К від 01.06.2004 р. В матеріалах справи відсутні
належні докази, які б спростували даний факт і підтверджували б,
що надані податковим органом на експертизу деталі є саме товаром,
придбаним позивачем у ПП "Торговий дім "Семарт" згідно податкової
накладної N 26 від 26.04.2004 року.
19.07.2004 року між ПП "ДНВ", м. Дніпропетровськ та позивачем
укладено договір N 190704, на підставі якого згідно накладної
N 200704/1 від 20.07.2004 року та податкової накладної N 136 від
20.07.2004 року позивачем продано вищезазначений товар на загальну
суму 18069072,20 грн., з яких 3011512,00 грн. - ПДВ.
На підставі акта перевірки від 09.08.2004 року відповідачем
прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000652303/0/5217 від
10.08.2004 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування з
ПДВ за 4-й місяць 2004 року в розмірі 3003066 грн. згідно пп. "б"
пп. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 року,
пп. 7.4.5, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 року. Зазначене
податкове повідомлення-рішення оскаржене в адміністративному
порядку позивачем не було.
Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому визначено
порушення ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" пп. 7.4.5 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.97 року, згідно якого не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент
перевірки платника податку податковим органом державної податкової
служби суми податку, попередньо включені до складу податкового
кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом
документами, платник податку несе відповідальність у вигляді
фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на
суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим
підпунктом документами.
Господарським судами встановлено, що згідно актів перевірки
від 06.07.2004 року (а.с. 22-36) та 09.08.2004 року
(а.с. 11-20) ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" надав ДПІ у
м. Хмельницькому податкову накладну N 28 від 26.04.2004 року на
суму 18018397,20 грн. з ПДВ (а.с. 43), на підставі якої ТОВ
"Хмельницький хлібокомбінат" включило 3003066,22 грн. до
податкового кредиту по ПДВ, а отже, суди дійшли вірного висновку,
що ним не порушено пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки податкова накладна N 28
від 26.04.2004 року була наявна на момент перевірки.
Такий висновок не суперечить пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, який
визначає обов'язкові реквізити податкової накладної: а) порядковий
номер податкової накладної; б) дату виписування податкової
накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по
батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на
додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та
покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце
податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платника
податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт,
послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та
відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму
коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Суди встановили, що податкова накладна N 28 від
26.04.2004 року відповідає всім вищезазначеним вимогам, а тому
посилання ДПІ у м. Хмельницькому на відсутність в накладній графи
опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та кількість (обсяг,
об'єм) безпідставне, оскільки зазначена графа податкової накладної
заповнена, визначено, що передаються осі з зажимом, осі фасонні,
розпилювачі прецизійні, вали, клапани прецизійні, визначена їх
кількість в штуках, що підтверджується також первинними
бухгалтерськими документами (накладна N 260404 від 26.04.2004 року
та специфікацією N 1 від 26.04.2004 року до договору N 230404 від
23.04.2004 року, доказами оплати товару).
Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на нарахування податку та
складання податкових накладних надається виключно особам,
зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9
цього Закону. Судами встановлено відсутність порушення позивачем
вимог вищеназваного Закону при складанні податкової накладної.
Оскільки жоден із зазначених у акті перевірки договорів
(купівлі-продажу, комісії) не визнано в судовому порядку
недійсними, судами правомірно спростовано посилання відповідача на
невідповідність заявленого в документах товару фактично отриманому
по цим договорам.
Враховуючи наведене, постанова Житомирського апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного
законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому від 01.12.2004 року
N 20967/9/10 на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 02.11.2004 року у справі N 9/262-н
залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 02.11.2004 року у справі N 9/262-н - без
змін.