ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2005 Справа N 6/123-1193(14/83-3078)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І., суддів: Стратієнко Л.В., Ткаченко Н.Г., з
участю представників: позивача - Бліхар З.Й., відповідача - не
з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу приватного підприємства "Торговий дім "Баланс" на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада
2004 р. у справі N 6/123-1193 (14/83-3078) за позовом приватного
підприємства "Торговий дім "Баланс" до приватного підприємства
"Торговий дім "Тернопіль" про стягнення 112946,63 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 р. позивач звернувся в суд з позовом до
ПП "Торговий дім "Тернопіль" про стягнення вартості переданих
останньому на підставі угоди від 03.03.98 р. за накладною N 948
"а" від 04.03.98 р. товарів у сумі 112946,63 грн.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
09.08.2004 р. (суддя Шумський І.П.) позов задоволено.
Стягнуто з ПП "Торговий дім "Тернопіль" на користь
ПП "Торговий дім "Баланс" 112946,63 грн. заборгованості та судові
витрати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10.11.2004 р. (головуючий - Бобеляк О.М., судді - Дубник О.П.,
Орищин Г.В.) рішення господарського суду Тернопільської області
від 09.08.2004 р. скасовано та постановлено нове, яким у
задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 10.11.2004 р. скасувати, залишивши в силі
рішення господарського суду Тернопільської області від
09.08.2004 р.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,
03.03.98 р. між сторонами було укладено угоду, згідно умов якої
ПП "Торговий дім "Баланс" передало, а ПП "Торговий дім "Тернопіль"
прийняло на збереження з правом реалізації якісні
товарно-матеріальні цінності магазину "Молоко" та зобов'язувалось
повернути гроші від реалізації або нереалізовану продукцію
спадкоємцю на підставі рішення суду в справі про спадщину
(а.с. 6, т. 1).
За накладною N 948 "а" від 04.03.98 р. відповідачу було
передано товарів на суму 112948,63 грн. (а.с. 7, т. 1).
Рішенням Тернопільського міського суду від 27.12.2002 р. в
задоволенні позову Беднарчука А.Б. до ПП "Торговий дім
"Тернопіль", ПП "Торговий дім "Баланс", Бурлацької С.В. у тому
числі про стягнення вартості вказаних товарів як спадкового майна
відмовлено (а.с. 24-27, т. 1).
Відповідно до ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства,
установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та
відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції
правильно виходив з того, що згідно п. 1.2 Статуту позивача,
зареєстрованого 06.04.2000 р. Тернопільською районною державною
адміністрацією, ПП "Торговий дім "Баланс" створене волевиявленням
і на основі майнових внесків його власника Беднарчука А.Б. і діє
на принципах економічної та правової самостійності. Пунктом 1.10
Статуту передбачено, що підприємство набуває прав юридичної особи
з дня його реєстрації в Тернопільській міській раді народних
депутатів, тобто з 06.04.2000 р. (а.с. 50-57, т. 2). Згідно
додатка N 1 до вказаного Статуту, зареєстрованого 10.06.2002 р.
Тернопільською районною державною адміністрацією, позивач є
правонаступником приватного підприємства "Торговий дім "Баланс",
акціонерного товариства "Торговий дім "Баланс" за їх
зобов'язаннями до 20.09.97 р. та з 24.11.99 р. (а.с. 37, т. 2).
Оскільки угода, за якою відповідачу були передані на зберігання
товарно-матеріальні цінності, була укладена ПП "Торговий дім
"Баланс", зареєстрованим 06.11.96 р. (а.с. 40-49, т. 2),
03.03.98 р., то позивач не є його правонаступником за
зобов'язаннями, що виникли з цієї угоди, а тому його позовні
вимоги є безпідставними, адже, він не має будь-яких прав, що
випливають з цієї угоди в зв'язку з чим вони не могли бути
порушені відповідачем.
Такі висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на
матеріалах справи та вимогах закону.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що з наданих
відповідачем накладних за 1998 р. - 1999 р., листів, акта звірки
взаємних розрахунків станом на 04.01.2000 р. вбачається, що
відповідач погасив борг за вказаною угодою поставками товарів,
щодо яких позивач не надав доказів їх оплати.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції
не спростовують.
Постанова Львівського апеляційного господарського суду від
10.11.2004 р. постановлена з дотриманням вимог матеріального і
процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємства "Торговий дім
"Баланс" залишити без задоволення, а постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 10 листопада 2004 р. у справі
за N 6/123-1193 (14/83-3078) - без змін.