ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2005 Справа N 6/9/2564
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В., суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
27.07.2004 р. зі справи N 6/9/2564 господарського суду
Хмельницької області за позовом державної податкової інспекції у
м. Хмельницькому до Приватного малого підприємства "А-ПРО",
м. Хмельницький, до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Оліма", м. Київ про визнання недійсною усної угоди, за участю
представників сторін: від позивача: не з'явились; від
відповідачів: ПМП "А-ПРО": Лучковський В.В. (довіреність від
03.06.2004), ТОВ "Оліма": не з'явились. Відповідно до ст. 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники
судового процесу належним чином повідомлені про час і місце
засідання суду. В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому звернулась до
господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного
малого підприємства "А-ПРО", м. Хмельницький та Товариства з
обмеженою відповідальністю "Оліма", м. Київ про визнання на
підставі ст. 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції
1963 р.) недійсною усної угоди купівлі-продажу комп'ютерної
техніки, оформленої податковими накладними від 04.09.2000 р. N 44,
від 06.09.2000 р. N 45, та про стягнення в доход держави з
ПМП "А-ПРО" 43796 грн. Позов обґрунтований тим, що у ТОВ "Оліма"
був в наявності умисел, направлений на ухилення від сплати
податків, оскільки останнє згідно листа ДПІ у Печерському районі
м. Києва від 03.10.2002 р. N 1039/7вх/26-06 з моменту реєстрації
податкову звітність до органів податкової служби не подає, за
юридичною адресою не знаходиться і "має явні ознаки фіктивності".
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від
24.09.2003 р. позов залишений без розгляду на підставі п. 5 ст. 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Хмельницькому вказана ухвала
постановою апеляційної інстанції скасована з передачею справи на
розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
12.02.2004 р. (суддя Танасюк О.Є.) в позові відмовлено. Рішення
мотивоване тим, що позивачем не надані докази на підтвердження
наявності умислу ТОВ "Оліма" на укладення угоди, завідомо
суперечної інтересам держави, тобто не встановлено, яка саме
посадова особа підписувала документи від імені юридичної особи,
при цьому судом прийнята до уваги одержана від інспекції відповідь
про те, що кримінальна справа відносно посадових осіб товариства
не порушувалась.
За апеляційною скаргою державної податкової інспекції у
м. Хмельницькому вказане судове рішення переглянуте в апеляційному
порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського
суду від 27.07.2004 р. (судді: Голубєва Г.К. - головуючий,
Горшкова Н.Ф., Майор Г.І.) - залишене без змін з тих же підстав.
В постанові апеляційна інстанція, крім того, зазначила, що ДПІ у
м. Хмельницькому не доведена неможливість повернення ПМП "А-ПРО"
отриманих від ТОВ "Оліма" товарно-матеріальних цінностей, а тому
визнані безпідставними вимоги інспекції про стягнення з
підприємства грошових коштів.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, державна
податкова інспекція у м. Хмельницькому звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою про її
скасування, як такої, що прийнята при неправильному застосуванні
приписів ст. 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції
1963 р.), п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
та роз'яснення Вищого арбітражного
суду України від 12.03.99 N 02-5/111 ( v_111800-99 ) (v_111800-99)
. Скаржник
вважає, що судом не взяті до уваги надані інспекцією докази, на
яких ґрунтуються вимоги позивача, чим порушена ст. 32
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме:
про несплату податків ТОВ "Оліма" свідчить лист ДПІ у Печерському
районі м. Києва від 03.10.2002 р. N 1039/7вх/26-06.
У відзиві на касаційну скаргу ПМП "А-ПРО" просить прийняті у
справі судові акти залишити без змін, а скаргу - без задоволення,
посилаючись на те, що ТОВ "Оліма" належним чином зареєстроване
відповідним органом державної влади, за довідкою органу статистики
не виключено з ЄДРПОУ, має свідоцтво платника ПДВ; на день
прийняття судом рішення ні установчі документи товариства, ні
видане податковою службою свідоцтво платника податку на додану
вартість та інші документи не визнані у встановленому законом
порядку недійсними.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність
застосування судом норм матеріального та процесуального права,
заслухавши присутнього в судовому засіданні представника
підприємства, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла
висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на
таке.
Касаційна інстанція, згідно з вимогами статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
виходить з обставин, встановлених у даній справі попередніми
судовими інстанціями, перевіряє застосування судами норм
матеріального та процесуального права саме на підставі
встановлених фактичних обставин справи.
В якості підстави для визнання угоди недійсною ДПІ вказує на
незнаходження ТОВ "Оліма" за юридичною адресою та неподання
останнім податкової звітності і таким чином вважає, що угода,
укладена між ПМП "А-ПРО" та ТОВ "Оліма", спрямована на
приховування доходів від оподаткування.
Господарський суд при розгляді справи виходив із встановлених
ним фактичних обставин справи, норм чинного на момент укладення
спірної угоди цивільного законодавства та з урахуванням приписів
ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
визнав вимоги ДПІ у м. Хмельницькому безпідставними.
Рішення та постанова обґрунтовані недоведеністю вимог ДПІ у
м. Хмельницькому певними доказами, а саме: що укладаючи угоду, ТОВ
"Оліма" діяло з метою, суперечною інтересам держави та
суспільства, мало умисел, спрямований на ухилення від сплати
податків.
Згідно зі ст. 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції
1963 р.), угода, яка укладена з метою, суперечною інтересам
держави і суспільства, є недійсною.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України
"Про судову практику про визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави
та суспільства, належать, зокрема, угоди, спрямовані на
приховування фізичними та юридичними особами доходів від
оподаткування.
Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її
укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства; наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо
досягнення такої мети та настання, у зв'язку з цим, відповідних
наслідків, передбачених законодавством.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, угода щодо
купівлі-продажу комп'ютерної техніки сторонами виконана, сплата за
техніку проведена через установу банку, а факт ненадання звітності
не свідчить про наявність умислу при укладанні спірної угоди.
Також судами встановлено, що на момент здійснення господарських
операцій і на момент прийняття оскаржуваних рішення та постанови
ТОВ "Оліма" з Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій не виключено та являється платником податку на додану
вартість (має відповідне свідоцтво); установчі та інші документи
товариства в установленому законодавством порядку недійсними не
визнані; фіктивність суб'єкта підприємницької діяльності в
судовому порядку не доведена та не встановлена компетентними
органами.
Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суди
правомірно дійшли висновку про відсутність обставин, з якими закон
пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних
юридичних наслідків, а наявність порушень податкового
законодавства з боку контрагента позивача не є підставою для
визнання недійсними юридично значимих дій, вчинених останнім з
таким контрагентом.
Виходячи з вищевикладеного, колегія касаційної інстанції
зазначає, що судами попередніх інстанцій забезпечений всебічний,
повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, як це вимагається правилами ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
правильно застосовані норми матеріального та процесуального права,
а мотиви з яких подана касаційна скарга не можуть бути підставою
для зміни або скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
27.07.2004 р. зі справи N 6/9/2564 - залишити без змін.
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у
м. Хмельницькому - залишити без задоволення.