Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Панової І.Ю.,

Бур’янової С.С.

розглянувши матеріали АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в

касаційної скарги особі Тернопільської обласної філії

на ухвалу від 06.06.2005 р. господарського суду

Тернопільської області

у справі № 11/Б-503 господарського суду

Тернопільської області

за заявою АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в

особі Тернопільської обласної філії

до Тернопільського державного науково-

технічного підприємства “Промінь”

Про банкрутство

арбітражний керуючий Бандола О.О.

за участю представників сторін:

від кредитора –Сталений В.М., довір.;

від боржника –Кисельов М.Є., довір.;

Прядко А.М., довір.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться Справа N 11/Б-503 про банкрутство Тернопільського державного науково-технічного підприємства “Промінь”.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.06.2005 р. (суддя Півторак М.Є.) визнано частково грошові вимоги АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Тернопільської обласної філії до боржника в сумі 1 031 282,21 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів, а вимоги в частині інфляційних витрат в сумі 185 902,35 грн. та пені в сумі 90 285,59 грн. відхилено.

Не погоджуючись частково з винесеною ухвалою, АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Тернопільської обласної філії звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.06.2005 р. в частині відхилення його вимог до боржника та прийняти нове рішення, яким додатково визнати вимоги АКБ “Укрсоцбанк” в сумі 276 187,94 грн., з яких 185 902,35 грн. –сума збитків від інфляційних втрат за неповернення боргу по кредитах і відсотках та 90 285,59 грн. –сума пені, нарахованої за несвоєчасне повернення боргу по кредитах та відсотках.

Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом першої інстанції положень ст. ст. 1, 7, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) та порушенням вимог ст. ст. 549, 625 Цивільного кодексу України (435-15) .

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) (далі – Закон (2343-12) ) грошове зобов’язання це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Цією нормою також визначено вичерпне коло зобов’язань, які не включаються до складу грошових зобов’язань, а саме: неустойка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду; зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян; зобов’язання з виплати авторської винагороди; зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Що стосується збитків, трьох відсотків річних, індексу інфляції, які передбачені цивільним законодавством, то для таких зобов’язань Закон не встановив винятків.

Таким чином, ухвала в частині відхилення грошових вимог кредитора, що становлять суму збитків від інфляції, не можна визнати такою, що відповідає чинному законодавству.

Також, необґрунтованою є ухвала в частині відхилення суми пені, що заявлена кредитором до боржника.

Як вказано вище, Закон (2343-12) не передбачає включення до складу грошових вимог кредиторів сум штрафних санкцій, в тому числі штрафу та пені, як відповідальності, застосованої за порушення цивільного законодавства.

Проте, незважаючи на те, що штрафні санкції не входять до складу грошових зобов’язань, вони підлягають окремому обліку в реєстрі вимог кредиторів відповідно до приписів абз. 4 ч. 2 ст. 15 Закону (2343-12) .

Колегія суддів зазначає, що грошові вимог конкурсних кредиторів не можуть випливати з неустойки (штрафу, пені), такі вимоги не включається до реєстру вимог кредиторів, як вимоги на підставі яких визначається кількість голосів кредиторів, однак вказані вимоги підлягають задоволенню під час процедур банкрутства (за винятком ліквідаційної процедури).

Отже, господарський суд, відхиляючи такі вимоги, як грошові зобов’язання, повинен був включити їх до реєстру вимог кредиторів окремо у шосту чергу.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала в частині відхилення грошових вимог кредитора не відповідає чинному законодавству, тому підлягає скасуванню у відповідній частині.

Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачені ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) , які позбавляють суд касаційної інстанції встановлювати нові обставини справи та додатково досліджувати докази, зокрема щодо розміру суми пені та збитків від інфляції, справа у відповідній частині підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та розглянути грошові вимог кредитора в частині інфляційних витрат та пені відповідно до норм чинного законодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 1, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Тернопільської обласної філії задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.06.2005 р. у справі № 11/Б-503 в частині відхилення грошових вимог АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Тернопільської обласної філії в частині інфляційних витрат та пені на суму 276 187,94 грн. скасувати.

3. Справу № 11/Б-503 в частині розгляду грошових вимог АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Тернопільської обласної філії в частині інфляційних витрат та пені на суму 276 187,94 грн. передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.