Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Панової І.Ю.

Бур’янової С.С.

розглянувши матеріали Рівненської ОДПІ

касаційної скарги

на ухвалу від 10.03.2005 р. господарського суду

Рівненської області

у справі № 8/24 господарського суду Рівненської

області

за заявою УПФ України в м. Рівне

до ДП “Укрбурштин” ДАК “Українські поліметали”

Про банкрутство

арбітражний керуючий Піщухін М.К.

за участю представника сторони:

від Рівненської ОДПІ –Омельченко А.В., довір.;

В С Т А Н О В И В:

У провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться Справа N 8/24 про банкрутство ДП “Укрбурштин” ДАК “Українські поліметали”.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.03.2005 р. (суддя Бригінець Л.М.) зупинено податкову заставу, зобов’язано Рівненську ОДПІ, Сарненську МДПІ та Дубровицьку МДПІ звільнити з податкової застави майно та активи боржника.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Рівненська ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.03.2005 р.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права, а саме п. 7 ст. 65 ГПК України (1798-12) , у зв’язку з неповідомлення Рівненської ОДПІ про час та місце розгляду справи.

Також, на думку заявника скарги, судом першої інстанції невірно застосовано підп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” (2181-14) .

Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7.8. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14) (далі – Закон від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14) ) з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі –Закон (2343-12) ), без застосування норм Закону від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14) .

Разом з тим, Закон від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14) передбачає також обов’язкове ухвалення судом в межах провадження у справі про банкрутство акта про звільнення з податкової застави та зупинення адміністративного арешту майнових активів платників податків (пп. “з” пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 та пп. “е” п. 9.5 ст. 9 Закону від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14) ).

У зв’язку з тим, що активи боржника у процедурі банкрутства (в даному випадку на стадії санації) повинні бути вільними від будь- яких обмежень, господарський суд має винести окреме судове рішення про звільнення активів боржника з податкової застави відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 8.3 ст. 8 Закону від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14) на податковому органі лежить обов’язок реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав.

Також, згідно з підп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 вказаного закону (2181-14) для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Таким чином, винесення ухвали про звільнення активів боржника з податкової застави безпосередньо стосується прав та обов’язків відповідного органу державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що прийняття судових рішень у справі про банкрутство, пов’язаних з вирішенням питань щодо прав, законних інтересів та обов’язків учасників справи, має відбуватися за участю осіб, права та обов’язки яких зачіпаються. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала винесена за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 111-10 ГПК України (1798-12) порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

У зв’язку з чим, ухвала господарського суду Рівненської області від 10.03.2005 р. підлягає скасуванню, а справа –направленню до розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного та керуючись положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14) та ст. ст. 1, 11, 12, 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , ст. ст. 67, 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Рівненської ОДПІ задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.03.2005 р. у справі № 8/24 скасувати.

3. Справу № 8/24 передати до розгляду до господарського суду Рівненської області.