ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2005 Справа N 2-18/6099-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. - головуючий, Подоляк О.А., Семчука В.В., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційне подання
заступника прокурора АР Крим на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 27.10.2004 року у справі
N 2-18/6099-2004 за позовом прокурора м. Керч в інтересах держави
в особі Міністерства економіки АР Крим до ЗАТ "Анна" про стягнення
350000 грн., за участю представників: позивача: - Міністерства
економіки АР Крим - Литвин В.Г., Прокуратури - Спіженко О.Б.,
відповідача - Руденко О.А., В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду АР Крим від 17.09.2004 року у
справі N 2-18/6099-2004 (суддя Осоченко И.К.) позов прокурора
м. Керч в інтересах держави в особі Міністерства економіки АР Крим
до ЗАТ "Анна" про стягнення 350000 грн. боргу за інноваційними
договорами N 2 від 29.12.95 року та N 24 від 24.11.97 року
задоволено: стягнуто з відповідача на користь Міністерства
економіки АР Крим 350000 грн. боргу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 27.10.2004 року (судді: Плут В.М., Прокопанич Г.К.,
Горошко Н.П.) рішення господарського суду АР Крим від
17.09.2004 року скасоване, в задоволенні позовних вимог відмовлено
на підставі ст. 80 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції,
позивач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційним поданням, в якому просить прийняту у справі постанову
скасувати, а рішення місцевого господарського суду в даній справі
залишити без змін. В обгрунтування своїх вимог прокурор
посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно
застосовані норми матеріального права та порушені норми
процесуального права, що призвело до прийняття незаконної
постанови.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими
судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що
касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове
рішення" від 29.12.76 N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 N 4, від 25.12.92 N 13
( v0013700-92 ) (v0013700-92)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи
інші докази, суд має це обгрунтувати. Мотивувальна частина рішення
повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти
матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки
сторін у спірних правовідносинах.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та
безумовні висновки, що грунтуються на аналізі та оцінці фактичних
обставин, викладених у його мотивувальній частині, та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна інстанція за результатами
розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого
господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого
господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають
значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для
справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого
господарського суду, обставинам справи. Апеляційний господарський
суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського
суду у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна
інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.
Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного
господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та
відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної
інстанції обгрунтував своє рішення відсутністю поважності причин
пропуску позивачем строку позовної давності.
Однак, вказане твердження є необгрунтованим, суперечить
встановленим судом першої інстанції обставинам справи та наявним у
справі доказам.
Так, господарським судом першої інстанції встановлено, що
фінансування Міністерства економіки АР Крим як органу державної
влади відбувається відповідно до кошторису доходів та видатків, в
якому не передбачено видатки у вигляді сплати судових витрат у
розмірі 1700 грн., що ускладнило вчасне звернення Міністерства
економіки АР Крим до господарського суду з позовом.
Для захисту порушеного права Міністерство економіки АР Крим
звернулося в прокуратуру АР Крим з проханням сприяти поверненню
суми боргу за інноваційними договорами N 2 від 29.12.95 року та
N 24 від 24.11.97 року. За наслідками проведеної перевірки
прокурор м. Керч звернувся до господарського суду з позовом в
інтересах держави в особі Міністерства економіки АР Крим.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку
позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, господарський
суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про поважність
пропуску позивачем строку позовної давності та необхідність
захисту порушеного права.
Дослідивши належним чином обставини справи та наявні в
матеріалах справи докази, судами першої та апеляційної інстанції
встановлено невиконання відповідачем взятих на себе за
інноваційними договорами N 2 від 29.12.95 року та N 24 від
24.11.97 року зобов'язань щодо вчасного повернення грошових коштів
у розмірі 350000 грн.
Відтак, господарський суд першої інстанції з урахуванням
ст.ст. 80, 161, 162 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
правомірно
задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача суму боргу на
користь Міністерства АР Крим.
Таким чином, суд першої інстанції в порядку ст.ст. 4-3, 4-7,
43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянув
у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив
подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень докази,
надав їм належну юридичну оцінку, а відтак прийняв рішення, яке
відповідає положенням ст. 84 ГПК України та вимогам, що викладені
в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 р. N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", зі змінами та доповненнями.
Водночас, Севастопольський апеляційний господарський суд в
оскаржуваній постанові, всупереч вимог ст. 104 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не вказав які
порушення допустив суд першої інстанції, приймаючи рішення у
справі, не зазначив підстави для скасування вказаного рішення, а
відтак оскаржувана постанова апеляційного суду від 27.10.2004 року
у справі N 2-18/6099-2004 підлягає скасуванню, а незаконно
скасоване рішення господарського суду АР Крим від 17.09.2004 року
у даній справі підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора АР Крим задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 27.10.2004 року у справі N 2-18/6099-2004 скасувати, а рішення
господарського суду АР Крим від 17.09.2004 року у даній справі
залишити без змін.