ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 34/92
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Борденюк Є.М., Харченка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві (за участю
представника позивача: Ковтуна С.Л. та представників відповідача -
Віцингловської О.М., Голови В.І.) касаційну скаргу Відкритого
акціонерного товариства Державної холдингової компанії
"Павлоградвугілля" на постанову від 29.09.2004 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі N 34/92 господарського
суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю торгово-промислової компанії "Ютмис" до
Відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії
"Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості у розмірі
5559491,47 грн., В С Т А Н О В И В:
У березні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю
торгово-промислова компанія "Ютмис" звернулося з позовом до
відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії
"Павлоградвугілля" про витребування вугільної продукції на суму
1103005,36 грн., недопоставленої за договором N 47/01/35.152ДП від
01.11.2002, а також про стягнення 8542,52 грн. пені. Заявою від
07.07.2004 позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з
відповідача 5599491,47 грн. на відшкодування збитків та
8542,52 грн. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
27.07.2004 у справі N 34/92 позов задоволено частково. Стягнено з
Відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії
"Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю торгово-промислової компанії "Ютмис" 5599,47 грн.
на відшкодування збитків. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 29.09.2004 вищезазначене судове рішення залишено без
змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2004,
постанову апеляційного суду від 29.09.2004 та прийняти нове
рішення, яким відмовити в позові. Свої вимоги скаржник мотивує
тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми матеріального
права, зокрема, ст.ст. 526, 612, 613, 615 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст.ст. 224, 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського
суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.11.2002 між
позивачем та Державним відкритим акціонерним товариством
"Павлоградвуглезбут" ДП ДХК "Павлоградвугілля", яке було
реорганізоване шляхом приєднання дочірніх підприємств у Відкрите
акціонерне товариство Державна холдингова компанія
"Павлоградвугілля", був укладений договір купівлі-продажу
вугільної продукції N 47/01/35.152ДП, відповідно до умов якого
відповідач зобов'язався передати товар, а позивач прийняти та
оплатити його. Умовами договору також передбачено, що позивач
здійснює оплату повної вартості партії товару, який має бути
поставлений по узгодженню з відповідачем шляхом перерахування
грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього на умовах
передоплати у розмірі 100%, після чого відповідач здійснює
поставку товару.
Судами також було встановлено, що на виконання умов договору
позивачем було перераховано відповідачеві грошові кошти на
загальну суму 69909352,62 грн. за період з 01.11.2002 по
28.11.2003. Однак внаслідок неналежного виконання умов даного
договору відповідачем у нього станом на 01.01.2004 виникла
заборгованість на суму 10223954,55 грн. Цей борг, відповідно до
додаткової угоди від 02.01.2004, укладеної між тими ж сторонами,
відповідач зобов'язався погасити шляхом поставки позивачу
відповідного товару до закінчення строку дії договору, а саме до
30.06.2004, поставляючи його щомісяця рівними партіями на умовах,
передбачених основним договором.
У зв'язку з цим відповідачем в період з 20.01.2004 по
21.04.2004 було поставлено позивачу товар на загальну суму
4619324,91 грн., а також 08.04.2004 повернуто грошові кошти на
суму 5138,17 грн. Таким чином, відповідачем не виконані договірні
зобов'язання на суму 5559491,47 грн.
Наведеним обставинам суди дали відповідну оцінку, врахували
зміни, які позивач вніс до своїх вимог, і дійшли до висновку про
наявність правових підстав для часткового задоволення позову та
стягнення з відповідача 5559491,47 грн. При цьому судом
обгрунтовано прийнято до уваги, що сума заборгованості виникла
внаслідок тривалих порушень відповідачем зобов'язань за договором.
А отже посилання відповідача на те, що позивач сам порушував умови
договору і своєчасно не надавав реквізитів для поставки товару, є
безпідставними.
Як вбачається із змісту позовних вимог, і це також було
встановлено судами, спричинені збитки позивач безпосередньо
пов'язує із внесеною ним грошової сумою предоплати, на яку
відповідач не поставив йому товар. У цьому зв'язку твердження
відповідача про те, що судами не було встановлено, які саме збитки
підлягають відшкодуванню, не відповідають дійсності і до уваги не
приймаються.
Постановлені судові рішення в частині відмови у задоволенні
позову про стягнення грошової суми пені також грунтуються на
фактичних обставинах справи і не оскаржуються жодною з сторін.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам
діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність
підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Державної
холдингової компанії "Павлоградвугілля" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.07.2004 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 29.09.2004 у справі N 34/92 залишити без
змін.