ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 32/463
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 10.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі
м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.10.2004 р.
у справі N 32/463 господарського суду м. Києва
за позовом закритого акціонерного товариства "Цукорімпекс"
до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача Кривошия О.В.
від відповідача Ярмоли О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.09.2004 р.
(суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 19.10.2004 р. (Новіков М.М.,
Вербицька О.В., Мачульський Г.М.), позов задоволено та визнано
недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському
районі м. Києва від 25.06.2004 р. N 757/23-4/30109575 про
виявлення завищення ЗАТ "Цукорімпекс" бюджетного відшкодування за
травень 2003 року на суму 36075,00 грн. та податкове
повідомлення-рішення цієї ж ДПІ від 25.06.2004 р.
N 758/23-4/3019575 про визначення позивачу податкового
зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі
702616,50 грн., в тому числі 468411,00 грн. - основний платіж та
234205,50 грн. - штрафні санкції, накладені на підставі підпункту
17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач обгрунтовано
відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст. 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначив свої податкові
зобов'язання за ставкою 0% по операції з продажу скла оптичного
БК-10 в кількості 102125 куб. см вартістю 2500020,00 грн. через
комісіонера ТОВ "Агротон" нерезиденту фірмі "Cascade Business
Company LLC".
В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти
нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне
застосування судами попередніх інстанцій пункту 3.1 ст. 3,
підпункту 6.1.1 пункту 6.1, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст. 6,
підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу
без задоволення як необгрунтовану.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оцінка господарським судом доказів повинна грунтуватися на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Вимога цієї норми процесуального права судами попередніх
інстанцій при вирішенні спору у даній справі не була, однак,
дотримана в повній мірі.
Так, задовольняючи позов та визнаючи правомірним застосування
позивачем ставки 0% при визначенні суми податкових зобов'язань по
операції з продажу скла оптичного БК-10 в кількості 102125 куб. см
вартістю 2500020,00 грн., суди попередніх інстанцій виходили з
того, що експортний характер цієї операції підтверджується копіями
вантажних митних декларацій N 360655 та N 360656 від 22.04.2003 р.
про експорт товару ТОВ "Агротон", яке діяло як комісіонер,
нерезиденту - фірмі "Cascade Business Company LLC", а доказів про
порушення позивачем митних правил відповідачем не надано.
Разом з цим, такий висновок суду зроблений без належної
перевірки доводів відповідача щодо безтоварності вказаної
експертної операції.
Заперечуючи проти позову, ДПІ у Шевченківському районі
м. Києва посилалася на те, що згідно даних зустрічних перевірок
ТОВ "Агрорайон", у якого позивач придбав скло оптичне БК-10 за
податковою накладною N 68 від 27.03.2003 р., та ТОВ "Агротон",
комісіонер за договором комісії N К/055 від 26.03.2003 р., за
юридичними адресами не знаходяться.
Згідно листа Науково-виробничого центру стандартизації,
метрології та сертифікації від 09.06.2004 р. N 20-07/308
інформація щодо вітчизняних підприємств, які виробляють
вищевказану продукцію відсутня, а листом ДПА України від
29.09.2003 р. N 15070/7/26-36/7 доведено до відома, що фірма
"Cascade Business Company LLC", за адресою, вказаною у вантажних
митних деклараціях N 360655 та N 360656 від 22.04.2003 р. (8130
S.W. Beaverton - Hillsdale HWY Port - Lfnd OR 97225 США), не
знаходиться, не має федерального ідентифікаційного номера платника
податків; податкові органи США визнають цю фірму як фірму
"прикриття", яка не займається господарською діяльністю та не має
бізнесадреси в цій країні (а.с. 8-10, 67-68).
Відповідно до частини першої ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких
господарський суд у визначеному законом порядку встановлює
наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і
заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для
правильного вирішення господарського спору.
Серед засобів, якими встановлюються такі дані, частина друга
цієї статті передбачає і пояснення представників сторін.
Наведеним доводам відповідача щодо безтоварності експортної
операції, а отже і відсутності законних підстав для застосування
позивачем ставки 0% при визначенні податкових зобов'язань з
операції продажу скла оптичного, суди попередніх інстанцій в
порушення частини першої ст. 43, пункту 3 частини 1 ст. 84,
пункту 7 частини 1 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не дали
будь-якої оцінки, не вказали в рішенні та постанові доводи, за
яких вони не були прийняті.
Судами попередніх інстанцій не був встановлений факт
надходження валютних коштів на рахунок комісіонера ТОВ "Агротон"
від нерезидента, тоді як зазначений факт має істотне значення у
справі для встановлення дійсних прав і обов'язків сторін.
З наявної в матеріалах справи копії звіту комісіонера до
договору комісії N К/055 від 26.03.2003 р. вбачається, що
комісіонер ТОВ "Агротон" отримав оплату за товар, що належить
комітенту ЗАТ "Цукорімпекс", 06.05.2003 р. 14708042,50 рублів РФ,
що відповідає 2521546,81 грн., тоді як сам звіт та розрахунок між
комітентом і комісіонером датовані 05.05.2003 р.
На цю обставину суд також увагу не звернув.
Відповідно до частини першої ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд
зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно
від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для
вирішення спору.
Необхідність неухильного дотримання судом припису наведеної
норми процесуального права обумовлювалася, зокрема, змістом
заперечень відповідача проти позову, що, однак, судом зроблено не
було.
Зазначені порушення судами попередніх інстанцій норм
процесуального права, як такі, що призвели до прийняття
неправильних судових рішень, відповідно до частини першої
ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування
останніх та з врахуванням меж перегляду справи касаційною
інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, для передачі
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги, наведене в цій постанові, всебічно, повно й
об'єктивно встановити обставини справи, перевіривши належним чином
доводи відповідача щодо безтоварності експортної операції,
здійсненої ТОВ "Агротон" в інтересах і за рахунок позивача з
фірмою "Cascade Business Company LLC".
При цьому суду між іншим слід мати на увазі, що в силу
підпункту 4.2.3 пункту 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
обов'язок доведення
того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у
випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим,
покладається на платника податків, за винятком випадків,
визначених пунктом 4.3 цієї статті.
Встановивши обставини справи відповідно до вимог ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суду слід вирішити спір згідно із законом.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
задовольнити частково, скасувати постанову Київського апеляційного
господарського суду від 19.10.2004 р. та рішення господарського
суду м. Києва від 08.09.2004 р., а справу передати на новий
розгляд до господарського суду м. Києва.