ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 03.03.2005                                        Справа N 13/103
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 12.05.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
<...>, у відкритому судовому засіданні за участю представників ТОВ
"Херсонський  автоскладальний завод "Анто-Рус" - Капачинська В.В.,
Хоменко Я.А.,  Приватного підприємця Б.О.П.  Куцак А.П., розглянув
касаційну скаргу ТОВ "Херсонський автоскладальний завод "Анто-Рус"
на постанову Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
28.10.2004  р.  у  справі N 13/103 господарського суду Херсонської
області  за  позовом  ТОВ   "Херсонський   автоскладальний   завод
"Анто-Рус" до Приватного підприємця Б.О.П. про стягнення.
 
     Постанова приймається  03.03.2005  р.  у  зв'язку  з тим,  що
24.02.2005 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.
 
     Рішенням господарського     суду     Херсонської      області
(суддя <...>) від 12.07.2004 р. в позові відмовлено.
 
     Запорізький апеляційний   господарський   суд  (судді  <...>)
переглянув вказане рішення і постановою від 28.10.2004 р.  залишив
його без змін.
 
     ТОВ "Херсонський  автоскладальний  завод"  прийняті  у справі
судові рішення вважає такими,  що суперечать нормам  матеріального
та  процесуального  права,  тому  просить  їх скасувати,  а справу
передати на новий розгляд.
 
     У відзиві на  касаційну  скаргу  відповідач  просить  згадане
рішення  залишити  без змін,  оскільки вважає їх обґрунтованими та
законними.
 
     Перевіривши матеріали   справи,   заслухавши    представників
сторін, Вищий господарський суд України В С Т А Н О В И В:
 
     Товариством з    обмеженою    відповідальністю   "Херсонський
автоскладальний завод" заявлено  позов  до  приватного  підприємця
Б.О.П. про стягнення 78335,13 грн.
 
     До прийняття  рішення  позивач  збільшив свої вимоги і просив
стягнути з відповідача 103528,13 грн.
 
     Обґрунтовуючи свої вимоги,  позивач послався на те,  що він з
відповідачем уклав договір підряду від 17.06.2003 р.  N 6,  згідно
якого відповідач зобов'язаний був до 30.09.2003 р. виконати роботи
з  облаштування шатрової шиферної покрівлі ангара позивача,  однак
відповідач в зазначений строк  умови  договору  не  виконав,  хоча
позивач сплатив кошти відповідно до вимог договору.
 
     За твердженням  скаржника,  внаслідок  порушення відповідачем
під час виконання  робіт  будівельно-технічних  норм  та  настання
09.10.2003 р.  несприятливих погодних умов частина покрівлі ангара
зруйнувалась і   в    результаті    падіння    пошкодила    кузови
19 автомобілів, що знаходились в ангарі.
 
     Збитки від пошкодження автомобілів, за підрахунками позивача,
складають 78335,13 грн.
 
     Крім того,  стверджує позивач,  через те,  що  відповідач  не
усунув  пошкодження покрівлі,  частина матеріальних цінностей,  що
знаходились  в  ангарі,  була  пошкоджена,  вартість   пошкоджених
матеріальних цінностей за підрахунками позивача складає 25193 грн.
 
     Приймаючи рішення   про   відмову   в   позові,  місцевий  та
апеляційний господарські  суди  послались  на  те,  що  між  діями
відповідача,  завданими  збитками  і  заподіяною  шкодою відсутній
причинний зв'язок.
 
     Хоча в рішенні та постанові не зазначено,  чому згадані  суди
дійшли  такого висновку,  але із їх змісту випливає,  що до такого
висновку суди дійшли у зв'язку  з  тим,  що  замовник  не  замовив
відповідного кошторису.
 
     Однак з   таким   висновком  погодитись  не  можна,  оскільки
відповідач не довів, що позивач повинен був замовити кошторис.
 
     Крім того,  як місцевим,  так  і  апеляційним  господарськими
судами  встановлено,  і  цього  факту не заперечує відповідач,  що
незважаючи на відсутність кошторису,  відповідач на виконання умов
договору,  укладеного  з  позивачем,  виконав  певні роботи,  і за
твердженням позивача,  саме неякісне виконання цих робіт  призвело
до відповідних наслідків.
 
     Як вбачається  з  матеріалів справи,  місцевий та апеляційний
господарські суди  не  дослідили  і  не  дали  оцінку  твердженням
позивача,  що  відповідач  виконав роботи з порушенням відповідних
стандартів і що ці порушення призвели до відповідних наслідків.
 
     Слід зазначити,  що місцевий та апеляційний господарські суди
не  дослідили і не дали відповідної оцінки твердженням відповідача
про те, що в даному випадку мали місце форс-мажорні обставини.
 
     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  п. 3
ст. 111-9,    ст.ст.   111-10,   111-11,   111-12   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну  скаргу  ТОВ "Херсонський автоскладальний завод"
задовольнити.
 
     2. Рішення  господарського  суду  Херсонської   області   від
12.07.2004    р.    та    постанову    Запорізького   апеляційного
господарського суду від 28.10.2004 р. у справі N 13/103 скасувати,
а   справу  передати  на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Херсонської області в іншому складі суду.