ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 10/203
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуючого, Рибака В.В., Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги НВК "НАСКО" на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2004
у справі господарського суду Миколаївської області за позовом
ПП Протасова Л.О. до НВК "НАСКО" про визнання
договору купівлі-продажу (в засіданні взяли участь
представники: - позивача: Приходько Д.І.; - відповідача:
Цвеліков С.В.), В С Т А Н О В И В:
У липні 2004 року ПП Протасов Л.О. звернувся до суду з
позовом про визнання договору купівлі-продажу укладеним між ним та
НВК "НАСКО" дійсним.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
17.08.2004 позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
26.10.2004 рішення господарського суду скасовано. Позов
задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, НВК "НАСКО" подало
касаційну скаргу, в якій просить дані рішення скасувати та
ухвалити нове, яким направити справу на новий розгляд до
господарського суду Миколаївської області.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що
судом неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконної
постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права, вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами
05.06.2001 року укладено договір купівлі-продажу за N 01/06
нерухомого майна вартістю 16845,24 грн., за умовами якого
відповідач передав позивачу згідно акта прийому-передачі від
05.06.2001 корівник дворядний вартістю 5257,78 грн., телятник -
1888,69 грн., пологове відділення - 1737,65 грн., ділянку
бетонного покриття 40 м - 2855,21 грн., бетонну огорожу 78 м -
2298,37 грн., а позивач розрахувався за даний товар в повному
обсязі.
На час укладення даної угоди нотаріальне посвідчення її не
вимагалось. Така вимога виникла лише з прийняттям нового
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, який набрав чинності з
січня 2004, а саме ст. 657, яка передбачає обов'язкове нотаріальне
посвідчення та державну реєстрацію щодо договорів купівлі-продажу
нерухомого товару.
Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач
на звернення позивача у серпні 2004 відмовив йому в подальшому
нотаріальному посвідченні спірного договору.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками
Одеського апеляційного господарського суду, що оскільки договірні
відносини сторонами виконані в момент укладення самої угоди, то
заявлений позов підлягає задоволенню.
При наведених обставинах оскаржувана постанова Одеського
апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу НВК "НАСКО" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
26.10.2004 у справі N 10/203 залишити без змін.