ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 03.03.2005                                       Справа N 06/1787
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 28.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - М. Остапенко
     суддів: Є. Борденюк, В. Харченко
     розглянув у відкритому судовому  засіданні  касаційну  скаргу
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Сміламолконсерв"
     на постанову  від  04.11.2004  року  Київського  міжобласного
апеляційного господарського суду
     у справі N 06/1787
     за позовом  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  (ТОВ)
"Цукор-продукт"
     до ВАТ "Сміламолконсерв"
 
     про   стягнення 27 909,00 грн.
 
     В судове засідання прибули представники сторін:
     позивача - Петренко С.О. (дов. від 25.03.2004 року)
     відповідача - Геращенко М.В. (дов. від 14.05.2004 року)
     Розглянувши додане  до  касаційної скарги клопотання,  визнав
причину пропуску строку для подання касаційної скарги  поважною  з
мотивів,  викладених у ньому,  у зв'язку з чим процесуальний строк
підлягає відновленню.
     Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представників сторін
та перевіривши  матеріали справи,  Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
 
     Товариство з   обмеженою   відповідальністю   "Цукор-продукт"
звернулося  до  господарського  суду Черкаської області з позовною
заявою до Відкритого акціонерного товариства "Сміламолконсерв" про
стягнення  27  909,00  грн.,  серед  яких 2 298,00 грн.  основного
боргу,  19 500  грн.  штрафу,  6  111  грн.  пені  за  несвоєчасне
виконання  зобов'язань.  Позивач  доповненням  до  позову  зменшив
розмір позовних вимог у частині стягнення пені до 1 389,18 грн.
 
     Позовні вимоги  обґрунтовуються   тим,   що   між   сторонами
27 квітня    2004    року    укладений   договір   купівлі-продажу
N 27/04/07-кп/04,  згідно  з  яким  ТОВ  "Цукор-продукт"  передало
відповідачу по   видаткових  накладних  N  РН-156  від  18.05.2004
N РН-101,  РН-102,  N РН-103 від  28.04.2004  згідно  довіреностей
N 709920  від  17.05.2004,  N  909881  від  27.04.2004 цукор-пісок
фасований в кількості 80 тон, на загальну суму 195 000 грн.
 
     Згідно з  додатковими  угодами  до  названого  договору   від
27.04.2004   та   від   17.05.2004,   строк   оплати   поставлених
товарно-матеріальних  цінностей  передбачений  до  05.05.2004   та
19.05.2004.
 
     Рішенням господарського суду Черкаської області від 10 серпня
2004  року  (суддя  Анісімов  І.А.)  позовні   вимоги   задоволено
частково,  з  відповідача  на користь позивача стягнуто 2 298 грн.
основного боргу,  584,45   грн.   штрафу,   1389,18   грн.   пені.
В задоволенні вимог в сумі 4 721 грн. 82 коп. провадження у справі
припинено. В   задоволенні   решти   позовних   вимог    в    сумі
18 915 грн. 55 коп. у позові відмовлено.
 
     Рішення суду  мотивоване  тим,  що  згідно п.  4.3 договору у
випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує  постачальнику
штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої партії товару.
 
     Згідно з  п.  4.4  договору  в  разі неповної оплати за товар
покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1%  від  загальної
суми товару за кожний день прострочки.
 
     Оплата товару проведена частково в сумі - 192 702 грн. Згідно
ст.  549 ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  штраф  і  пеня  є  різновидами
неустойки, як засобу забезпечення виконання зобов'язань.
 
     Сторони в    договорі    передбачили    відповідальність   за
несвоєчасне  виконання  грошових  зобов'язань  у  вигляді  штрафу,
правила ст.  4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
         від 22.11.1996  щодо
обмеження  розміру  стягнення подвійної облікової ставки НБУ мають
застосуватися на загальних підставах.  Таким чином  розмір  штрафу
повинен бути зменшений до 584 грн. 45 коп.
 
     Заперечення відповідача   щодо   кількості  товару  судом  не
приймаються.  Акт  від  29.04.2004   складений   на   складі   ВАТ
"Сміламолконсерв"  та  акт  експертизи  N  В-169 від 24.05.2004 не
можуть  вважатися   належними   доказами   отримання   цукру-піску
фасованого з недостачею, оскільки складені з порушенням Інструкції
П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
        ,  затвердженої  постановою  Держарбітражу  при
Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965.
 
     Постановою Київського        міжобласного        апеляційного
господарського суду від 04.11.2004 (колегія суддів:  Конюшко В.В.,
Лобань   О.І.,   Яковлев   М.П.)   резолютивну   частину   рішення
господарського суду Черкаської області від 10.08.2004  змінено,  з
ВАТ "Сміламолконсерв"   стягнуто   2  298  грн.  основного  боргу,
10 000  грн.  штрафу,  1  389  грн.  18  коп.  пені.   В   частині
4 721  грн.  82  коп.  провадження  у  справі  припинено.  В решті
позовних вимог відмовлено.
 
     Постанова суду мотивована  тим,  що  відповідно  до  ст.  549
ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
          неустойкою  (штрафом,  пенею) визнається
грошова  сума  або  інше  майно,  які  боржник  повинен   передати
кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
 
     Ст. 4  Закону  України  "Про  відповідальність за несвоєчасне
виконання  майнових  зобов'язань"  ( 543/96-ВР   ) (543/96-ВР)
           встановлено
обмеження  тільки  щодо розміру пені.  Застосування штрафу як виду
неустойки названий Закон не регулює.  Загальна сума штрафу складає
19  500  грн.  Але  з  урахуванням  ступеня виконання зобов'язання
боржником,  майнового  стану   сторін,   які   беруть   участь   у
зобов'язанні штрафні   санкції   згідно  зі  ст.  233  ГК  України
( 436-15 ) (436-15)
         зменшені до 10 000 грн.
 
     Звертаючись до   суду   з   касаційною   скаргою   відповідач
посилається   на   неправильне   застосування   судом  апеляційної
інстанції норм права.
 
     Перевіряючи юридичну  оцінку  встановлених  судом   фактичних
обставин  справи  та  їх повноту,  Вищий господарський суд України
дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  частково   підлягає   до
задоволення, виходячи з такого.
 
     Згідно зі ст. 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         - штрафними санкціями
є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки,  штраф,
пеня),  яка  сплачується  у разі порушення учасником господарських
відносин правил здійснення господарської  діяльності,  невиконання
або неналежного виконання господарського зобов'язання.
 
     Відповідно до  п.  6  ст.  231  ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         штрафні
санкції  за  порушення  грошових  зобов'язань   встановлюються   у
відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою НБУ,  якщо
інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
 
     Законом України   "Про   відповідальність   за    несвоєчасне
виконання  грошових  зобов'язань"  ( 543/96-ВР  ) (543/96-ВР)
          від 22.11.1996
передбачено,  що  розмір  пені  за  прострочку  платежу  обмежений
подвійною обліковою ставкою НБУ.
 
     Згідно з  вищевикладеним,  застосування  відповідальності  за
прострочку виконання грошового зобов'язання у  вигляді  штрафу  та
пені одночасно суперечить ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Керуючись ст.ст.   53,   111-5,   111-7,   111-9   -   111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Відновити ВАТ   "Сміламолконсерв"   процесуальний   строк  на
подання касаційної скарги  на  постанову  Київського  міжобласного
апеляційного господарського  суду  від  04.11.2004  року  у справі
N 06/1787.
 
     Касаційну скаргу ВАТ "Сміламолконсерв" задовольнити частково.
     Рішення господарського   суду    Черкаської    області    від
10.08.2004 року,  постанову  Київського  міжобласного апеляційного
господарського  суду  від  04.11.2004  року  у  справі  N  06/1787
змінити.
 
     Резолютивну частину  рішення та постанови в частині стягнення
з відповідача на користь позивача штрафу - скасувати.
 
     У решті - рішення та постанову залишити без змін.