ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 7/173-А
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївка
на рішення господарського суду Донецької області від
28.04.2004 р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
13.07.2004 р.
зі справи N 7/173-А
за позовом Державного відкритого акціонерного товариства
Трест "Макіїввуглебуд", м. Макіївка
до Гірницької міжрайонної Державної податкової інспекції
м. Макіївки
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін
від позивача:
Зюбіна Н.В. (дов. від 03.01.2005 р. N 3);
Снопко Н.О. (дов. від 03.01.2005 р. N 1);
Харагірло С.В. (дов. від 03.01.2005 р. N 2)
від відповідача:
Малушко Г.Ю. (дов. від 18.01.2005 р. N 1011/10/10-013-3);
Молчанова Н.К. (дов. від 18.01.2005 р. N 1013/10/10-013-3)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 04.11.2004 р., надіслана -
09.11.2004 р.).
За правилами ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні касаційної інстанції
оголошувалася перерва з 20.01.2005 р. до 03.03.2005 р.
В С Т А Н О В И В:
Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією
м. Макіївки проведена комплексна документальна перевірка
дотримання вимог податкового та валютного законодавства
Шахтобудівельного управління N 7 Державного відкритого
акціонерного товариства "Трест "Макіїввуглебуд" за період з
01.07.2001 р. по 01.04.2003 р., за результатами якої складено акт
від 20.06.2003 р. N 1542/23-1.
На підставі акта перевірки Гірницькою МДПІ оформлені
податкові повідомлення-рішення: від 23.06.2003 р.:
- N 0000342320/0/10129/10/23-1, яким Ханжонківському ШБУ N 7
визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на
додану вартість у загальній сумі 291 576 грн. (у т.ч. основний
платіж - 145 788 грн., штрафна (фінансова) санкція -
145 788 грн.);
- N 0000161730/0/10134/10/17-1, яким управлінню визначена
сума податкового зобов'язання за платежем - штрафна (фінансова)
санкція - 170 грн. згідно зі ст. 21 Декрету КМУ "Про прибутковий
податок з громадян";
- N 0000352320/0/10130/10/23-1, яким управлінню визначена
сума податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток у
загальній сумі 42 450 грн. (у т.ч. основний платіж - 28 300 грн.,
штрафна (фінансова) санкція - 14 150 грн.);
- N 0000362320/0/10131/10/23-1, яким до управління
застосована штрафна (фінансова) санкція за самостійне відчуження
активів, що перебувають у податковій заставі у сумі -
687 444,15 грн. на підставі п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону
України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
;
від 20.06.2003 р.:
- N 0000292333/0/10021/10/23-3, яким Ханжонківському
управлінню визначена сума податкового зобов'язання за платежем -
штрафна (фінансова) санкція за порушення Положення про ведення
касових операцій у національній валюті України ( z0040-05 ) (z0040-05)
у сумі
49 353,46 грн.;
- N 0000302333/0/10055/10/23-3, яким управлінню визначена
сума податкового зобов'язання за платежем - штрафна (фінансова)
санкція за порушення п. 1.2 ст. 3 Закону України "Про застосування
РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
у сумі - 6298,50 грн.
Державне відкрите акціонерне товариство "Трест
"Макіїввуглебуд" ДП ДХК "Макіїввугілля" звернулося до
господарського суду Донецької області з позовом до Гірницької
міжрайонної державної податкової інспекції про визнання повністю
недійсними податкових повідомлень-рішень:
від 23.06.2003 р.:
- N 0000342320/0/10129/10/23-1,
- N 0000161730/0/10134/10/17-1,
- N 0000362320/0/10131/10/23-1;
від 20.06.2003 р.:
- N 0000292333/0/10021/10/23-3,
- N 0000302333/0/10055/10/23-3
від 23.06.2003 р. N 0000352320/0/10130/10/23-1 - частково
недійсним у сумі 25 800 грн.
В ході розгляду спр ави, за клопотанням позивача, ухвалою
господарського суду Донецької області від 04.08.2003 р. призначена
судово-бухгалтерська експертиза, у зв'язку з чим провадження у
справі було зупинено (т. 1 а.с. 137).
Ухвалою господарського суду Донецької області від
09.03.2004 р. провадження у справі поновлено у зв'язку з усуненням
підстав, які зумовили зупинення провадження у справі (судом
отриманий висновок експерта).
За заявою позивача від 07.04.2004 р. N 01-09/318 про заміну
сторони її правонаступником у зв'язку з реорганізацією,
господарським судом Донецької області винесена ухвала від
08.04.2004 р., якою задоволено клопотання та відповідно до ст. 25
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
здійснена заміна позивача його правонаступником - ДВАТ Трест
"Макіїввуглебуд" (т. 2 а.с. 45).
Наданим 15.04.2004 р. уточненням до п. 4 позовної заяви
позивач навів додаткові обґрунтування щодо неправомірності
прийнятого ДПІ податкового повідомлення-рішення
N 0000302333/0/10055/10/23-3, по іншим пунктам позовної заяви від
08.07.2003 р. позивач підтримав свої вимоги (т. 2 а.с. 46).
Заявою від 14.05.2004 р. позивач уточнив п. 1 вимог позовної
заяви та просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення
від 23.06.2003 р. N 0000342320/0/10129/10/23-1 частково - в сумі
279 127 грн. (т. 2 а.с. 27).
Рішенням господарського суду Донецької області від
28.04.2004 р. (суддя Малашкевич С.А.) позовні вимоги задоволені
частково, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення:
- від 23.06.2003 р. N 0000342320/0/10129/10/23-1 частково в
сумі 279127 грн.;
- від 23.06.2003 р. N 0000362320/0/10131/10/23-1 на суму
687444 грн.;
- від 20.06.2003 р. N 0000292333/0/10021/10/23-3 на суму
49353,46 грн.;
- від 20.06.2003 р. N 0000302333/0/10055/10/23-3 на суму
6298,50 грн.;
- від 23.06.2003 р. N 0000161730/0/10134/10/17-1 на суму
170 грн.;
- від 23.06.03 р. N 0000352320/0/10130/10/23-1 частково в
сумі 22620 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивовано наступним:
- сума податкового зобов'язання з ПДВ визначена інспекцією
неправомірно, без урахування п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яким
встановлено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з
безоплатної передачі у державну власність об'єктів всіх форм
власності, які перебувають на балансі одного платника податку і
передаються на баланс іншого, якщо такі операції здійснюються за
рішенням КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування прийнятими в межах їх
повноважень. Судом встановлено, що позивачем здійснена передача
основних фондів з балансу на баланс в межах одного міністерства на
підставі рішення цього міністерства;
- позивачем не допущено порушень вимог ст. 8 Закону України
від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
при передачі основних
засобів зі свого балансу на баланс ДК "Укрвуглереструктиризація",
оскільки інспекцією припис на заборону здійснювати таку передачу
протягом визначеного п.п. 8.6.5 п. 8.5 ст. 8 цього Закону строку
не наданий, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про узгодженість
операції щодо передачі основних засобів;
- застосування штрафної санкції за порушення Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визнано
судом неправомірним з огляду на наявні у справі документи, які
підтверджують те, що за прибутковим касовим ордером від 03.10.2001
р. N 65 від матеріально-відповідальної особи прийняті грошові
кошти в погашення виявленої при інвентаризації нестачі
матеріальних цінностей, а відтак в даному випадку РРО не
застосовується.;
- при визначенні суми податкового зобов'язання з податку на
прибуток інспекцією в акті перевірки не відображені порушення щодо
декларування валових витрат у рядку 24 податкової декларації, при
цьому судом врахований висновок експерта з цього питання як один
із доказів відсутності порушення з боку позивача п. 5.1,
п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Також, судом на підставі даних
експертного дослідження зроблений висновок про необґрунтоване
включення до складу валових доходів позивача суми 6529,12 грн. у
зв'язку з визначенням розміру фактичної суми кредиторської
заборгованості, строк позовної давності по якій минув та яка
становить 12809,10 грн. замість виявленої інспекцією під час
перевірки - 19338,22 грн. Крім того, судом здійснений перерахунок
штрафної санкції з цього податку, у зв'язку з чим позовні вимоги
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
23.06.2003 р. N 0000352320/0/10130/10/23-1 задоволені частково на
суму 22620 грн.;
- застосування до управління штрафних санкцій за порушення
порядку ведення касових операцій визнано судом неправомірним у
зв'язку з тим, що управління є структурним підрозділом Треста без
права юридичної особи, не належить до суб'єктів, визначених Указом
Президента України від 12.06.1995 р. N 436/95 ( 436/95 ) (436/95)
, якими є
юридичні, фізичні особи та особи без громадянства;
- застосування до управління штрафних санкцій за неподання
звіту про перерахунок прибуткового податку за 2001 р. визнано
судом безпідставним з урахуванням тієї обставини, що зазначений
перерахунок був наданий до МДПІ в межах строку, визначеного абз. 3
ст. 9 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
.
За апеляційною скаргою Гірницької міжрайонної державної
податкової інспекції судове рішення переглянуто в апеляційному
порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду
від 13.07.2004 р. (судді: Алєєва І.В. - головуючий, Агапов О.Л.,
Бондарева Г.Г.) залишене без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,
Гірницька міжрайонна державна податкова інспекція м. Макіївки
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить: скасувати повністю рішення господарського
суду Донецької області та постанову Донецького апеляційного
господарського суду в частині визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень від 23.06.2003 р.:
- N 0000342320/0/10129/10/23-1 в сумі 279127 грн.;
- N 0000352320/0/10130/10/23-1 в сумі 22620 грн.;
- N 0000362320/0/10131/10/23-1 в сумі 687444 грн.;
від 20.06.2003 р. N 0000302333/0/10055/10/23-3 в сумі
6298,50 грн., прийняти нове рішення про залишення позову без
задоволення (в судовому засіданні касаційної інстанції
представниками скаржника уточнені вимоги касаційної скарги та
виправлені помилки стосовно дати прийняття судового рішення та
номерів податкових повідомлень-рішень). Вимоги касаційної скарги
обґрунтовані наступними доводами:
- апеляційною інстанцією неправильно застосовані приписи
п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану
вартість" від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Інспекція
зазначає про те, що Комісією Мінпаливенерго дозволено позивачу
передати майно на баланс ДК "Укрвуглереструктуризація" за умови
відсутності на момент передачі застави, судових позовів та
податкової застави на це майно, проте майно позивача знаходилося у
податковій заставі, а тому судом невірно застосований п.п. 8.6.1
п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
, майно передано на баланс ДК
"Укрвуглереструктуризація" без згоди інспекції.;
- судом не враховані приписи п. 1.31 ст. 1 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, так як
операція з передачі основних засобів повинна розглядатись як
продаж згідно з вимогами цього підпункту;
- судом невірно застосовані приписи п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
22.05.1997 р. N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
в частині неврахування
того, що підприємством до складу валових витрат віднесена вартість
капітального ремонту основних фондів, виконаного власними силами
ШБУ N 7 ДВАТ Трест "Макіїввуглебуд" згідно актів виконаних
підрядних робіт (рядок 24 декларації про прибуток ( z0094-98 ) (z0094-98)
,
тоді як витрати у розмірі 69,7 тис. грн. були віднесені до складу
валових витрат у вигляді витрат на заробітну плату та матеріали;
- судом не враховані положення наказу ДПА України від
21.06.2001 р. N 253 ( z0567-01 ) (z0567-01)
, форма "Р", за якою було
оформлено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних
(фінансових) санкцій за порушення у сфері ведення касових операцій
відповідає вимогам зазначеного наказу;
- при розподілі судових витрат судом допущено порушення
ст. 49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає її
необґрунтованою з таких підстав:
- щодо податкового повідомлення-рішення від 23.06.2003 р.
N 0000342320/0/10129/10/23-1 вважає, що судом, правильно
застосовані спеціальні норми права - п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Пункт 4.2 ст. 4 цього Закону застосовується у разі безоплатної
передачі майна за власним рішенням платника податку, в даному
випадку майно передавалось за рішенням Міністерства;
- щодо податкового повідомлення-рішення від 23.06.2003 р.
N 0000362320/0/10131/10/23-1 про застосування штрафної
(фінансової) санкції в розмірі 687444,15 грн. за передачу цих же
основних фондів без згоди податкового органу, то позивач зазначає,
що 14.05.2002 р. підприємством був направлений запит до Гірницької
МДПІ, відповідь через десять днів після надіслання запиту отримана
не була, у зв'язку з чим відповідно до п.п. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8
Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
операція
вважається узгодженою;
- щодо податкового повідомлення-рішення від 23.06.2003 р.
N 0000342320/0/10129/10/23-1 позивач зазначає, що судом на
підставі спільного розрахунку позивача і інспекції правильно
визначена сума кредиторської заборгованості, по якій сплинув строк
позовної давності;
- щодо податкового повідомлення-рішення від 20.06.2003 р.
N 0000302333/0/10055/10/23-3, то судом правильно дана оцінка
обставинам справи стосовно підтвердження факту відшкодування
працівником підприємства матеріальних збитків;
- щодо податкового повідомлення-рішення від 23.06.2003 р.
N 0000352320/0/10130/10/23-1, позивач вважає, що вартість
капітального ремонту власних основних фондів відповідно до
п.п. 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п 8.7.1 п. 8.7
ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та п. 4.19 Порядку складання декларації про прибуток
підприємства, затв. наказом ДПА України від 21.01.1998 р. N 37
( z0094-98 ) (z0094-98)
правомірно віднесена до складу валових витрат та
відповідно відображена в рядку 24 Декларації з податку на
прибуток.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про
відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке:
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами попередніх інстанцій Шахтобудівельне
управління N 7 (перевірка якого здійснена Гірницькою МДПІ) є
структурним підрозділом ДВАТ "Трест Макіїввуглебуд", без права
юридичної особи.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від
23.06.2003 р. N 0000342320/0/10129/10/23-1 управлінню визначена
сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Колегія суддів, виходячи із встановлених попередніми судовими
інстанціями обставин справи, вважає, що останні дійшли
правомірного висновку про безпідставність визначення суми
податкового зобов'язання з податку на додану вартість та
відповідно застосування штрафної (фінансової) санкції з огляду на
таке:
Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування є
операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на
митній території України, в тому числі операції з оплати вартості
послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права
власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для
погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
За визначенням п. 1.4. ст. 1 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з
договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав
власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її
надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Тобто,
ознакою продажу товарів є перехід права власності на такі товари.
Посилання інспекції на неврахування приписів п. 1.31. ст. 1 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
колегія суддів до уваги не приймає, оскільки визначення терміну
"продаж" результатів робіт (послуг) застосовується для цілей саме
цього Закону. Судами встановлено, що передача основних засобів з
балансу на баланс (за якою не здійснюється перехід права
власності) проведена на підставі рішення Мінпаливенерго та в межах
цього Міністерства.
Підпунктом 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на
додану вартість" від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції з безоплатної
передачі у державну чи комунальну власність територіальних громад
сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів всіх форм
власності, які перебувають на балансі одного платника податку і
передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції
здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних
та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень. Це положення
поширюється на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу
платника податку, який перебуває в державній або комунальній
власності, на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває
відповідно в державній або комунальній власності, що здійснюється
за рішенням органу державної влади або органу місцевого
самоврядування, до сфери управління яких належать такий платник та
така юридична особа.
Отже, судами правомірно визнано відсутність з боку позивача
порушень п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в частині ненарахування податку на додану
вартість з суми безоплатно переданих основних засобів. В частині
застосованих штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану
вартість, суд першої інстанції зазначив про те, що ці санкції
одночасно нараховані на підставі п.п. 17.1.3. та п.п. 17.1.6.
п. 17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
. Підстав для нарахування штрафної (фінансової) санкції
за п.п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 цього Закону не вбачається,
оскільки це є додаткова санкція за заниження зобов'язання у
великих розмірах, що в даному випадку не має місця.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 23.06.2003 р.
N 0000362320/0/10131/10/23-1, яким до позивача застосована штрафна
(фінансова) санкція за порушення абз. "а" п.п. 8.6.1. п. 8.6.
ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
господарським судом правомірно зроблений висновок, який
підтриманий судом апеляційної інстанції, про те, що операція з
передачі основних засобів здійснена на підставі рішення власника
майна, за умови узгодженості цієї операції з податковим органом.
Такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та приписам
п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р.
N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами", якими
передбачено, що платник податків, активи якого перебувають у
податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за
винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з
податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або
оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи
немайнових прав...
Згідно з п.п. 8.6.5. п. 8.6. ст. 8 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків
керівник податкового органу призначає з числа службових осіб
податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої
операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник
податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється
зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення.
Податковий керуючий має право видати припис про заборону
здійснення такої операції у певних випадках... У разі коли припис
не видається протягом десяти робочих днів, з моменту надходження
зазначеного запиту, операція вважається узгодженою. Наявним у
справі документам стосовно передачі основних засобів з балансу на
баланс, листамзапитам, судами надана належна оцінка та правильно,
відповідно до встановлених ними обставин, застосовані положення
п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III.
Судами правомірно задоволені позовні вимоги в частині
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від
20.06.2003 р. N 0000302333/0/10055/10/23-3 та
N 0000292333/0/10021/10/23-3 з таких підстав: відповідно до п. 1,
п. 2. ст. 3 Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III
( 1776-14, 265/95-ВР ) (1776-14, 265/95-ВР)
"Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" (на порушення яких посилається інспекція) встановлено,
що суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити
розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані та
переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових
операцій...; видавати особі, яка отримує або повертає товар,
отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ
встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Судами встановлено, що застосування штрафної (фінансової)
санкції в даному випадку здійснено інспекцією безпідставно,
оскільки операція з внесення грошових коштів в касу підприємства,
яка здійснена матеріально-відповідальною особою цього підприємства
в рахунок відшкодування виявленої під час інвентаризації нестачі,
не підпадає під дію Закону України "Про застосування РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Визначаючи суму податкового зобов'язання за платежем -
штрафна (фінансова) санкція за порушення Положення про ведення
касових операцій, інспекція керувалася Указом Президента України
від 12.06.1995 р. N 436/95 ( 436/95 ) (436/95)
"Про застосування штрафних
санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", не
врахувавши при цьому, що за нормами цього Указу штрафні санкції
застосовуються лише до юридичних осіб всіх форм власності,
фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян та осіб без
громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності... Як
зазначалося вище ШБУ N 7 ДВАТ "Трест Макіїввуглебуд" є структурним
підрозділом треста без права юридичної особи.
Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 23.06.2003 р.
N 0000352320/0/10130/10/23-1, яким позивачу визначена сума
податкового зобов'язання з податку на прибуток виходячи із того,
що в акті МДПІ перевіряючими не встановлено та не вказано на
порушення підприємством порядку ведення податкового обліку при
розрахунку сум валових витрат, зазначених у рядках 12, 13, 14
декларації на прибуток ( z0094-98 ) (z0094-98)
. За цих обставин та у зв'язку
з необхідністю встановлення наявності (або відсутності) з боку
позивача порушень п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9.
п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
господарським судом була призначена
судово-бухгалтерська експертиза, висновки якої з цього питання і
були покладені в основу прийнятих судами рішень, з урахуванням
того, що експертиза проведена на підставі первинних облікових та
інших документів позивача, тоді як інспекцією виключення зі складу
валових витрат суми 88 600,00 грн. та включення до складу валових
доходів суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк
позовної давності, здійснено без дослідження первинних документів
підприємства, які б свідчили про характер операцій та їх
відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Колегія
вважає, що висновки з цього питання, які викладені в акті
перевірки, зроблені інспекцією без достатнього аналізу
фінансово-господарських операцій позивача.
Застосування за податковим повідомленням-рішенням від
23.06.2003 р. N 0000161730/0/10134/10/17-1 фінансової санкції у
сумі 170,00 грн. за неподання перерахунку прибуткового податку за
2001 рік цілком правомірно визнано судом необґрунтованим у зв'язку
з тим, що такий перерахунок був наданий до МДПІ у м. Макіївка
25.02.2002 р., отже в строк, визначений ст. 9 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що мотиви,
з яких подана касаційна скарга не можуть бути підставами для зміни
або скасування судових актів, які прийняті при повному та
всебічному дослідженні всіх обставин справи та у відповідності з
чинним законодавством.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від
28.04.2004 р. та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 13.07.2004 р. зі справи N 7/173-А - залишити без змін.
Касаційну скаргу Гірницької міжрайонної Державної податкової
інспекції м. Макіївки - залишити без задоволення.