ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 4/4517-15/459
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В. Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Куфлик А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Леда-Фарм"
на рішення господарського суду Львівської області від
26 жовтня 2004 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
13 грудня 2004 р.
у справі N 4/4517-15/459
за позовом приватного підприємця Б.Ю.М.
до товариства з обмеженою відповідальністю "Леда-Фарм"
про стягнення 7 174,97 грн.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 р. позивач звернувся в суд з позовом про
стягнення з відповідача заборгованості за договором
купівлі-продажу від 11.09.2001 р. N 1 у сумі 7174,97 грн., з яких
3 888,48 грн. - сума основного боргу, 2775 грн. - штраф,
268,46 грн. - пеня, 243,03 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.
2004 р. (суддя Костів Т.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2004 р.
(головуючий - Давид Л.Л., судді - Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) позов
задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Леда-Фарм" на користь
суб'єкта підприємницької діяльності Б.Ю.М. 3588,92 грн. боргу та
судові витрати. В частині стягнення 3 586,05 грн. заборгованості
відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм
процесуального права та неправильне застосування норм
матеріального права, просить скасувати постановлені судові рішення
та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у
повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні права і
обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а
також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені
законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного
законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача лише
основний борг в сумі 3588,92 грн., суд першої інстанції
обгрунтовано виходив з того, що договір купівлі - продажу N 1 від
11.09.2001 р., виходячи з умов якого позивач просив стягнути
штраф, пеню та 3% річних з простроченої суми, згідно висновку
судової почеркознавчої експертизи N 988 від 14.04.2004 р.
підписаний не директором ТОВ "Леда-Фарм" А.І. Куфликом, а іншою
особою, повноваження якої на його підписання не встановлені, а
тому виходячи з вимог ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на підставі
ч. 2 ст. 44 та ч.1 ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
суд визнав вказаний
договір недійсним та відмовив у стягненні зазначених сум.
Разом з тим, суд прийшов до висновку про те, що дії сторін
свідчать про наявність між ними правовідносин з купівлі-продажу
медикаментів.
При цьому суд відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дав належну оцінку всім зібраним у справі доказам та зазначив, що
хоча згідно висновку вказаної судової почеркознавчої експертизи
підпис на накладних N 1/02 від 11.09.2001 р. та N 2/02 від
17.09.2001 р., згідно яких відповідач отримав від позивача
медикаменти на суму 17 178,92 грн., також підписані не директором
ТОВ "Леда-Фарм" А.І. Куфликом, а іншою особою, проте її дії в
подальшому відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
були
схвалені відповідачем, що підтверджується копіями платіжних
доручень на оплату медикаментів, відповіддю на претензію N 233 від
05.08.2003 р. та відзивом відповідача у справі за N 323 від
02.02.2004 р.
Також суд обгрунтовано не взяв до уваги доводи відповідача
про відсутність у нього заборгованості перед відповідачем за
одержані медикаменти, оскільки в порушення вимог ст.ст. 32, 34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
вони не були підтверджені належними доказами.
Згідно платіжних доручень (а.с.42-45) відповідач перерахував
позивачу 12000 грн. та за накладною N 83 від 18.10.2001 р.
(а.с.41) повернув позивачу товари на суму 1590 грн.
При цьому суд правильно не застосував до суми, вказаної у
накладній знижку 18,84% у зв'язку з відсутністю підстав для її
застосування та визначив суму боргу у розмірі 3 588,92 грн.
Судові витрати стягнуті з відповідача відповідно до вимог
ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З висновками місцевого господарського суду обгрунтовано
погодився і суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судові рішення постановлені у відповідності з нормами
матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування
не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Леда-Фарм" залишити без задоволення, а рішення господарського
суду Львівської області від 26 жовтня 2004 р. та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2004 р.
у справі за N 4/4517-15/459 - без змін.