ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 3/108-04-3613
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши касаційну скаргу Роздільнянської МДПІ в Одеської
області на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 13.10.2004 р.
у справі N 3/108-04-3613 господарського суду Одеської області
за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Промінь"
до ДПІ в Роздільнянському районі Одеської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від
27.07.2004 р. (суддя Гладишева Т.Я.), залишеним без змін
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.10.2004 р. (судді Туренко В.Б., Бандура Л.І., Поліщук Л.В.),
позов задоволено: податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Роздільнянському районі Одеської області від 30.03.2004 р.
N 0000182602/0/ про визначення СВК "Промінь" податкового
зобов'язання за платежем з ПДВ в сумі 14206,50 грн., в тому числі
9471,00 грн. - основний платіж та 4735,50 грн. - штрафні санкції,
накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, визнано недійсним.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивач правомірно включив
до податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за липень
2003 року ПДВ в сумі 9471,00 грн. на підставі податкової накладної
N 11 від 01.07.2003 р., виданої ДП "Мерант", оскільки останнє на
момент видачі вказаної податкової накладної мало статус платника
ПДВ, а скасування державної реєстрації цього підприємства ухвалою
господарського суду Одеської області від 13.06.2003 р. у справі
N 17-6-39/02-7094 не є підставою для визнання зазначеної
податкової накладної недійсною.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в
позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального права, зокрема, ст.ст. 7, 9 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 23 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, пункту 25.2 Положення про Реєстр платників
податку на додану вартість ( z0208-00 ) (z0208-00)
.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач в
податковій декларації з ПДВ за липень 2003 року включив до складу
податкового кредиту ПДВ в сумі 9471,00 грн. на підставі податкової
накладної N 11 від 01.07.2003 р., виданої ДП "Мерант" по операції
з продажу насіння соняшника в кількості 50 тонн згідно договору
N 18/3 від 12.05.2003 р.
Постановою господарського суду Одеської області від
04.09.2002 р. у справі N 17-6-39/02-7094 ДП "Меранд", як боржник
неспроможний сплатити заборгованість перед бюджетом у сумі
67404,10 грн., та місцезнаходження якого невідоме, визнане
банкрутом.
Ухвалою суду від 13.06.2003 р. у цій же справі затверджено
ліквідаційний баланс ДП "Мерант", ліквідовано його державну
реєстрацію та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств
та організацій України.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення, ухвали, постанови господарського
суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на
всій території України.
Актом N 48 від 29.03.2004 р., затвердженим начальником ДПІ у
Приморському районі м. Одеси 29.03.2004 р., свідоцтво про
реєстрацію ДП "Мерант" платником ПДВ анульовано з виключенням
цього підприємства з Реєстру платників ПДВ у зв'язку із
скасуванням державної реєстрації.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскільки
ДП "Мерант" був виключений з Реєстру платників ПДВ 29.03.2004 р.,
видана ним податкова накладна N 11 від 01.07.2003 р. відповідно до
підпункту 7.2.4 пункту 7.2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
була
законною підставою для включення позивачем підтвердженої нею суми
ПДВ до податкового кредиту.
Такий висновок суду, однак, не відповідає правильному
застосуванню норм матеріального права.
Так, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право
нарахування податку та складення податкових накладних надається
виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,
передбаченому статтею 9 цього Закону.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлена заборона включати до податкового кредиту будь-яких
витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими
накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -
актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який
засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт
(послуг).
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 23 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
з дня прийняття господарським судом
постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуженням
майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається
в порядку, передбаченому цим розділом, припиняються повноваження
органів управління банкрута щодо управління банкрутом та
розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше,
керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством
підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а
також припиняються повноваження власника (власників) майна
банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Пунктом 2 ст. 32 цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що
копія ухвали господарського суду про ліквідацію юридичної особи -
банкрута направляється органу, який здійснив державну реєстрацію
юридичної особи - банкрута, та органом державної статистики для
виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України.
Згідно пункту 35 Порядку державної реєстрації суб'єктів
підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 25.05.98 р. N 740 ( 740-98-п ) (740-98-п)
, в редакції
від 29.04.99 р. ( 747-99-п ) (747-99-п)
, чинної до 01.07.2004 р., скасування
державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності
статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Виходячи з приписів наведених правових норм, податкові
накладні, видані ДП "Мерант" після прийняття господарським судом
ухвали від 13.06.2003 р. не можуть вважатися такими, що видані
особою, правомочною здійснювати операції з продажу, виписувати
податкову накладну, а отже і не можуть бути підтвердженням права
на включення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту.
З огляду на зазначене, донарахування позивачу суми
податкового зобов'язання контролюючим органом є правомірним.
Оскільки судом апеляційної інстанції обставини справи
встановлені повно, але допущено неправильне застосування норм
матеріального права, постановлені у справі судові рішення
підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в
позові з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Роздільнянської МДПІ в Одеської області
задовольнити.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 13.10.2004 року та рішення господарського суду Одеської
області від 27.07.2004 р.
В позові СВК "Промінь" до ДПІ у Роздільнянському районі про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
30.03.2004 р. N 0000182602/0/0 відмовити.